Постанова № 30301323, 27.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2013 року 09:31 № 826/1968/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Козаренко С.М. (довіреність від 24.12.2012 р. № 18-2548), Богатиренко О.В. (довіреність від 15.02.2013 р. № 18-241)

від відповідача: Ткаченко О.О. (довіреність від 29.12.12 р. № 24486/07)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної акціонерної холдингової компанії «Артем»до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києвапро визнання бездіяльності протиправною,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва в якому, з урахуванням заяви від 15.03.2013 р. про зміну позовних вимог та постановленої судом ухвали за результатами розгляду питання про прийняття даної заяви, позивач просить визнати бездіяльність відповідача щодо нездійснення списання заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка існувала станом на 30.10.2012 р. у відповідності з вимогами Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку» - протиправною.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до вимог зазначеного Закону заборгованість із сплати єдиного внеску, що склалася станом на 30.10.2012 р. підлягала списанню, оскільки позивач входить до складу Державного концерну "Укроборонпром", якому передано функції з управління корпоративними правами ДАХК «Артем» та, крім цього, позивач включений до складу підприємств оборонно-промислового комплексу на яких поширюється дія зазначеного Закону. Наведені обставини, як зазначає позивач, підтверджуються змістом розпорядження КМ України № 1382-р, постанови КМ України від 04.07.2012 р. № 716 та актом приймання-передачі повноважень з управління корпоративними правами держави.

Однак, не дивлячись на пряму норму закону, яка зобов'язувала відповідача здійснити звірку розрахунків та прийняти рішення про списання, а також не дивлячись на звернення позивача, відповідач не вжив жодних заходів по списанню заборгованості.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що відповідно до постанови КМ України від 31 серпня 2011 р. № 993 «Деякі питання Державного концерну "Укроборонпром", відповідно до якої затверджено статут концерну, позивач не входить до складу учасників концерну, а отже на нього не поширюються положення вищезгаданого закону щодо списання заборгованості.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.03.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Законом України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку» (далі Закон № 5213-VI), який набрав чинності 30.10.2012 р., визначено комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу).

Зокрема, відповідно до ст. 1 цього Закону («Вирішення питань заборгованості перед соціальними фондами») підлягають списанню не сплачені на день набрання чинності цим Законом суми заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлені судовими рішеннями та реструктуризовані) з платежів до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - соціальні фонди), а саме: заборгованість зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пенсійне страхування; єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; з відшкодування пільгових пенсій (у тому числі витрат на їх доставку), наукових пенсій; накладених (нарахованих) сум штрафів та пені, а також суми штрафів та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на день набрання чинності цим Законом.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що органи соціальних фондів визначають суму заборгованості, яка підлягає списанню, за даними обліку платежів у соціальних фондах.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону органи соціальних фондів проводять протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом з підприємствами оборонно-промислового комплексу звіряння сум несплаченої заборгованості, результати якого оформлюються актом.

Списання сум заборгованості здійснюється протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом за рішеннями органів соціальних фондів, про що підприємствам оборонно-промислового комплексу надсилається повідомлення, в якому зазначається сума списаної заборгованості (стаття 4 Закону).

При цьому, згідно із ст. 7 цього Закону, період, за який списано заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, обліковується в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено страхові внески в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону «Прикінцеві положення» дія цього Закону поширюється на підприємства оборонно-промислового комплексу, включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" станом на дату набрання чинності цим Законом.

В контексті наведеного слід також зазначити, що суд, з метою правильного застосування положень закону, повинен ураховувати цілі та намір законодавця, інтерпретувати його, виходячи з принципу верховенства права.

В даному випадку, досліджуючи пояснювальну записку до законопроекту (№10034), розміщену на офіційному сайті Верховної Ради України, вбачається, що необхідність прийняття проекту зазначеного Закону була обумовлена потребою системного вирішення комплексу існуючих проблем в оборонно-промисловому комплексі України. Запропонований законопроект був направлений на вирішення проблеми погашення заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу які включені до складу Державного концерну «Укроборонпром», поліпшення фінансово-економічного стану цих підприємств, впровадження механізмів, які сприятимуть їх розвитку, зниження соціальної напруженості на підприємствах, збереження існуючих робочих місць, що в свою чергу призведе до підвищення рівня економічного розвитку регіонів в цілому. Тобто, по суті, законодавець мав намір поширити заходи, передбачені у цьому проекті закону, на підприємства, які знаходяться у т.ч. у сфері управління концерну.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо функцій відповідача по виконанню заходів, передбачених цим Законом, слід також зазначити, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України є органом, який (через свої органи) уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом. Відтак, саме відповідачем мають вчинятися дії по виконанню цього Закону в контексті спірних відносин.

В контексті наведеного слід зазначити, що Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» (далі також - «Компанія») зареєстрована у статусі юридичної особи 27.12.1991 р. Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією з ідентифікаційним кодом 14307699 (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10).

Згідно із статутом компанії, вона створена відповідно до постанови КМ України від 28.09.1996 р. № 1181 шляхом об'єднання у її статутному фонді майна державного підприємства «Київське виробниче об'єднання імені Артема» і контрольних пакетів акцій низки відкритих акціонерних товариств.

Згідно із ст. 4 статуту Компанії, вона є акціонерним товариством відкритого типу.

Згідно з п. 5.1. Статуту (в редакції змін №2) засновником Компанії є держава, від імені якої управління корпоративними правами держави здійснює ДК «Укроборонпром». Згідно з п. 5.2. (в редакції Змін №2) єдиним акціонером Компанії є держава в особі ДК «Укроборонпром». Згідно з п. 9.1. Статуту (в редакції Змін № 2) вищим органом управління Компанії є ДК «Укроборонпром». Функції ДК «Укроборонпром» виконуються одноосібно, шляхом прийняття відповідних рішень).

При цьому, відчужувати майно, що належить до основних фондів, Компанія може здійснювати лише за попередньою згодою ДК «Укроборонпром» (п. 4.5. статуту в редакції Змін №2).

Згідно із довідкою від 04.12.2008 р. № 10/3-2-1845, виданою Мінпромполітики України, Компанію включено до переліку підприємств, установ і організацій оборонно-промислового комплексу, затвердженому розпорядження КМ України від 30.10.2008 р. № 1382-р.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що загальний перелік державних підприємств, що включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - Концерн), затверджений постановою КМ України від 29 грудня 2010 р. № 1221 «Про утворення Державного концерну "Укроборонпром".

Згідно з постановою КМ України від 31 серпня 2011 р. № 993 «Деякі питання Державного концерну "Укроборонпром" затверджено статут Концерну.

Згідно із статутом Концерну учасниками Концерну є державні підприємства, зазначені у додатку до Статуту.

За рішенням уповноваженого органу управління до складу Концерну можуть входити інші державні, зокрема казенні, підприємства.

Відповідно до Статуту Концерну учасники Концерну зберігають статус юридичної особи та профіль діяльності. Учасники Концерну зберігають господарську самостійність з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим Статутом.

Концерн відповідно до законодавства регулює провадження наукової, проектної, виробничої, фінансової, цінової, інвестиційної, інноваційної, зовнішньоекономічної та іншої діяльності його учасників, пов'язаної з розробленням, виготовленням, реалізацією та обслуговуванням товарів військового та спеціального призначення.

У той же час, згідно з постановою КМ України від 4 липня 2012 р. № 716 «Деякі питання управління Державним концерном "Укроборонпром" корпоративними правами держави» прийнято рішення про передачу Державному концерну "Укроборонпром" повноважень з управління корпоративними правами держави щодо низки акціонерних товариств, серед яких визначено 100% акцій ДАХК «Артем».

Згідно з п. 4 цієї постанови Фонду державного майна разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади доручено подати в місячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції стосовно внесення до нормативно-правових актів змін, що випливають із цієї постанови, та привести власні акти у відповідність із цією постановою.

В Акті приймання-передачі від 01.10.2012 р. № 2-3/7, складеному на виконання постанови КМ України від 04.07.2012 р. № 716 «Деякі питання управління Державним концерном "Укроборонпром" корпоративними правами держави» між концерном та Державним агентством України з управління державними корпоративними правами та майном, зазначено, що концерн приймає повноваження з управління корпоративними правами держави ДАХК «Артем».

Проаналізувавши наведені вище правові акти у сукупності із встановленими судом обставинами з питань організації діяльності Концерну, враховуючи суть і призначення Закону № 5213-VI, сферу його регулювання, намір законодавця у зв'язку з його прийняттям, включення позивача до складу підприємств оборонно-промислового комплексу, мету створення Концерну, якою є забезпечення ефективного функціонування та управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами, а також беручи до уваги сутність відносин з управління корпоративними правами та положення статуту позивача у зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що у зв'язку з передачею Концерну повноважень з управління корпоративними правами держави щодо ДАКХ «Артем», Компанію (державну акціонерну холдингову компанію), для цілей застосування Закону № 5213-VI, слід розуміти як особу, включену до складу Концерну, що, відповідно, поширює положення цього Закону на позивача та, відповідно, зумовлює обов'язок відповідача щодо вжиття заходів по виконанню цього Закону відносно позивача.

Як вбачається з матеріалів справи з метою виконання вимог зазначеного закону позивач звертався до відповідача з листами від 07.11.2012 р., від 25.02.2013 р. щодо проведення звірки заборгованості по єдиному внеску станом на 30.10.2012 р. та списання у встановленому порядку.

Проте, всупереч вимогам вищезгаданого Закону відповідачем не вжито жодних заходів по виконанню вимог зазначеного Закону та не надано позивачу жодних відповідей відносно не вчинення зазначених дій. Зокрема, відповідачем не було визначено суму заборгованості, не проведено звіряння сум несплаченої заборгованості, не складено акт звірки та не прийнято рішення про списання.

В даному випадку, лише у зв'язку з відкриттям провадження у справі до матеріалів справи було надано складений між позивачем та відповідачем акт звірки, відповідно до якого сума боргу позивача станом на початок періоду після дати набрання Законом чинності склала 6 671 504,55 грн.

Під час розгляду справи сторони підтвердили наведені в цьому акті відомості щодо заборгованості позивача з єдиного внеску.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності. Напроти, як приходить до висновку суд, з боку відповідача має місце протиправна бездіяльність, яка полягає у нездійсненні відповідачем передбачених Законом заходів по списанню заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка існувала станом на 30.10.2012 р. у відповідності з вимогами зазначеного Закону.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача як зазначено вище.

У той же час, у взаємозв'язку з вищенаведеним, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, вжитих судом заходів щодо визнання протравною бездіяльності відповідача буде недостатньо для повного захисту прав позивача та їх відновлення, оскільки лише саме визнання протиправною бездіяльності відповідача не забезпечує реального виконання вимог Закону № 5213-VI в частині списання заборгованості, а отже, з метою повного захисту порушених прав позивача, які передбачені Законом № 5213-VI відносно списання сум заборгованості з єдиного внеску, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та, враховуючи приписи ч. 4 ст. 1 Закону № 5213-VI, якою передбачено прийняття відповідачем відповідного рішення про списання заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача прийняти зазначене рішення про списання сум заборгованості станом на 30.10.2012 р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 6 671 504,55 грн. При цьому, в контексті положень ч. 4 ст. 1 Закону щодо двомісячного строку прийняття такого рішення органами соціальних фондів, слід зазначити, що наведені положення не встановлюють для суду певних строків та не є перешкодою для поновлення судом прав позивача, оскільки вимоги Закону в даному випадку були протиправно проігноровані відповідачем та саме відповідачем не було забезпечено його виконання. На поверненні судового збору позивач у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69 - 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» (код ідентифікаційним кодом 14307699 (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва, яка полягає у нездійсненні передбачених Законом України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку» заходів по списанню заборгованості ДАХК «Артем» зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка існувала станом на 30.10.2012 р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва прийняти рішення про списання сум заборгованості ДАХК «Артем» зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка склалася станом на 30.10.2012 р. у розмірі 6 671 504,55 грн.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови суду складено та підписано 01.04.2013 р.