Постанова № 30301259, 11.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2013 року № 826/2273/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві проскасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином встановлений позивачу строк для добровільного виконання виконавчого листа. У встановлений державним виконавцем строк позивач фізично не міг виконати рішення у добровільному порядку. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 33645420 від 12.02.2013 року.

Ухвалою суду від 25.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, справа призначена до судового розгляду на 06.03.2013 року.

В судовому засіданні 06.03.2013 року представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Позивач в судове засідання 06.03.2013 року не з'явився, про час і місце розгляду повідомлявся належним чином.

Оскільки в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у справі, враховуючи відсутність необхідності заслухати пояснення свідка чи експерта, суд, в порядку ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і понов з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Постановою від 30.07.2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-48/12 виданого 19.07.2012 року Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 59317,50 грн.

Постановою від 21.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 5931,75 грн. у зв'язку з невиконанням виконавчого листа у встановлений для добровільного виконання строк.

Зазначена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.11.2012 року скасована в судовому порядку постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2013 року. Судом постановлено: скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 33645420 від 21.11.2012 року; зобов'язано відповідача з урахуванням висновків суду вчинити дії щодо надання ОСОБА_1 терміну для добровільного виконання виконавчого листа № 2-48/12 виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення коштів.

На підставі зазначеної вище постанови Окружного адміністративного суду міста Києва, державним виконавцем винесена постанова про скасування процесуального документу від 05.02.2013 року, якою постановлено: скасувати документ «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 21.11.2012 року.

05.02.2013 року державним виконавцем винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій, якою постановлено відкласти провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2-48/12 виданого 19.07.2012 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 59317,50 грн. до 11.02.2013 року.

12.02.2013 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору. Як зазначено у постанові, боржнику запропоновано виконати виконавчий лист у добровільному порядку в строк до 11.02.2013 року, оскільки боржником у наданий строк добровільно не виконано виконавчий лист, державним виконавцем постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 5931,75 грн.

Позивач просить суд скасувати зазначену постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 12.02.2013 року, оскільки позивач отримав постанову про відкладення виконавчих дій, якою запропоновано виконати рішення у добровільному порядку до 11.02.2013 року, тільки 08.02.2013 року (п'ятниця), а тому позивач фізично не міг виконати у добровільному порядку рішення про стягнення коштів до 11.02.2013 року (до понеділка).

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 28 вказаного Закону визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частина 2 статті 25 Закону визначає обов'язок державного виконавця надати боржнику строк для добровільного виконання рішення. Так, державний виконавець у постанові вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Так, державним виконавцем, відповідно до ст. 25 Закону «Про виконавче провадження», наданий позивачу строк для добровільного виконання виконавчого листа.

У зв'язку з невиконанням боржником у встановлений для добровільного виконання рішення строк, державним виконавцем 12.02.2013 року винесена постанова про стягнення виконавчого збору.

Щодо посилань позивача на те, що він не мав можливості виконати рішення, оскільки отримав постанову про відкладення виконавчих дій в п'ятницю, то суд зазначає, що позивач мав можливість виконати рішення у понеділок (11.02.2013 року), оскільки строк для добровільного виконання рішення встановлений державним виконавцем до 11.02.2013 року включно.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений був можливості виконати виконавчий лист Дарницького районного суду м. Києва починаючи з серпня 2012 року, оскільки виконавче провадження про стягнення з позивача коштів відкрито 30.07.2012 року, про що позивачу було відомо.

Щодо посилань позивача на те, що позивачу, в порушення приписам постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2013 року, не наданий строк для добровільного виконання рішення, то такі посилання судом не приймаються з огляду на наступне.

Постановою про відкладення провадження виконавчих дій від 05.02.2013 року постановлено відкласти провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2-48/12 до 11.02.2013 року. Так, зазначеною постановою державним виконавцем відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання до 11.02.2013 року, що і є наданням боржнику строку для добровільного виконання рішення. Крім того, в мотивувальній частині вказаної постанови від 05.02.2013 року зазначено «у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття, поновити строк для самостійного виконання».

У зв'язку з невиконанням боржником рішення у строк, встановлений для добровільного виконання, відповідач, відповідно до ст. 28 Закону «Про виконавче провадження», на виконання повноважень, покладених на державного виконавця Законом, виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 12.02.2013 року, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для винесення такої постанови, а тому позовні вимоги про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку і у строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко