Рішення № 30300947, 05.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/657 05.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" м. Києва

до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 221094,34 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Іваненко І.П.,

від відповідача Годзяцький О.В.

СУТЬ СПОРУ :

у листопаді 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" звернулася в суд з указаним позовом.

На підставі ст. 25 ГПК України судом проведено заміну позивача його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Київенерго".

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 210003 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 16 липня 2001 р. останній частково оплатив спожиту протягом листопада 2006-жовтня 2009 років теплову енергію, заборгувавши станом на 1 листопада 2009 р. 167594,94 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 44778,47 грн., три проценти річних з простроченої суми 8720,93 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. У процесі розгляду справи подав клопотання про призначення у справі судової експертизи, на вирішення якої запропонував поставити питання щодо відповідності виставленими позивачем обсягами споживання теплової енергії з урахуванням договірних теплових навантажень та фактичної температури теплоносія, обсягів та вартості спожитої ним теплової енергії за спірний період. Оскільки порушені питання носять правовий характер та їх вирішення відноситься до компетенції суду, то у задоволенні клопотання було відмовлено.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16 липня 2001 р. між позивачем як правонаступником Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" та відповідачем укладено договір № 210003 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води до належних відповідачу будинків згідно списку для потреб опалення та гарячого водопостачання, а останній -щомісячно оплачувати вартість спожитої теплової енергії на умовах договору.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 8 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2001 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Згідно з твердженнями позивача, поданим ним розрахунком протягом листопада 2006-жовтня 2009 років він поставив відповідачу теплової енергії за договором вартістю 490191,15 грн.

Суд критично оцінює указані докази, оскільки розрахунок вартості поставленої за договором теплової енергії проведений позивачем не на підставі тарифів на теплову енергію, чинних протягом позовного періоду.

З пояснень позивача, матеріалів справи, вбачається, що вартість поставленої на підставі спірного договору теплової енергії до приміщень відповідача протягом грудня 2008-лютого 2009 років позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1780/1 від 25 грудня 2008 р., 127, 128 від 5 лютого 2009 р.

Згідно з Указами Президента України відповідно №№ 1199/2008 від 24 грудня 2008 р., 65/2009 від 3 лютого 2009 р., 76/2009 від 9 лютого 2009 р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж позивачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.

До 1 грудня 2008 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється позивачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 2 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

За таких обставин суд вважає необхідним проводити нарахування плати за теплову енергію спожиту протягом грудня 2008-лютого 2009 років, за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Таким чином, вартість поставленої теплової енергії на підставі чинних на час передачі тарифів на теплову енергію становить 463999,46 грн., виходячи з того, що вартість поставленої теплової енергії у грудні 2008 року становить 18287,82 грн. (21,06404 Гкал х 171,62 грн. х 20% ПДВ)+(123,23596 Гкал х 94,33 грн. х 20% ПДВ), у січні 2009 року - 23407,71 грн. (26,95918 х 171,62 грн. х 20% ПДВ)+(157,74082 Гкал х 94,33 грн. х 20% ПДВ), у лютому 2009 року - 17470,78 грн. (20,11428 Гкал х 171,62 грн. х 20% ПДВ)+(117,74572 Гкал х 94,33 грн. х 20% ПДВ).

Поданим позивачем розрахунком та його поясненнями стверджується, що одержана теплова енергія оплачена відповідачем у загальному розмірі 322596,21 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 141403,25 грн. боргу (463999,46-322596,21), а також 39243,92 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення та 8126,37 грн. три проценти річних з простроченої суми з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код 31454734) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код 00131305) 141403,25 грн. боргу, 39243,92 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 8126,37 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1887,74 грн. витрат по оплаті державного мита, 201,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар