Постанова № 30299889, 25.03.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року Справа № 811/285/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі -Таранусі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Селянського фермерського господарства "Каспрішина Андрія Васильовича" до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (Бобринецьке відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202310 від 06.08.2012,-

ВСТАНОВИВ:

Селянське фермерське господарство "Каспрішина Андрія Васильовича" (в подальшому - СФГ "Каспрішина Андрія Васильовича" або позивач) звернулося з адміністративним позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (Бобринецьке відділення), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000202310 від 06.08.2012 на суму 334785 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2294 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийняте необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Так, перевірка проведена в порушення п.78.1 ст.78 ПК України без відповідних підстав. Наказ про проведення перевірки позивачу не було надіслано.

В ході перевірки встановлено, що позивач перебуваючи на спеціальному режимі оподаткування, як сільськогосподарський товаровиробник, порушив вимоги ст.301, 209 ПК України та не перейшов на загальну систему оподаткування. Зазначений висновок зроблено відповідачем лише на підставі статистичної звітності форми 29-сг та інформації про середньостатистичну урожайність у Бобринецькому районі Кіровоградської області. При цьому відповідачем не прийнято до уваги первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт вирощування та збирання вражаю соняшника позивачем, який в подальшому було реалізовано іншим контрагентам. Таким чином, позиція податкового органу про відсутність на підприємстві первинного обліку руху сільськогосподарської продукції, отриманої від збирання урожаю протягом 2010 та 2011 років, спростовується відповідними документами.

Також, представник позивача вважає безпідставним твердження відповідача щодо завищення врожаю у 2010, 2011 роках від середніх показників по району, оскільки позивачем використовувався гібрид соняшника "НК Бріо" з високою врожайністю.

З огляду на викладене, представник позивача вважає протиправними дії відповідача, щодо переведення його з фіксованого податку на загальну систему оподаткування, так як ним були виконані всі вимоги податкового законодавства, які дають право сплачувати зазначений податок та незаконним нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене згідно вимог чинного законодавства. Так, в ході перевірки встановлено, що у позивача відсутні документи на підтвердження отримання врожаю насіння соняшника у 2010, 2011 роках, зокрема на транспортування вирощеної продукції з поля та зберігання в складських приміщеннях. Крім того, позивач завищив врожайність підприємства за вказаний період.

В подальшому позивач порушив норми податкового законодавства шляхом безпідставного декларування суми податкового зобов'язання за ставкою 20 % на реалізовану продукцію соняшника не власного виробництва не перейшовши, при цьому, на загальну систему оподаткування, що й призвело до зміни податковим органом системи оподаткування позивача та нарахування відповідних грошових зобов'язань (а.с. 102-104 т.1).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення згідно позовної заяви.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Судом встановлено, що СФГ "Каспрішина Андрія Васильовича", відповідно до ст.209 ПК України, зареєстровано як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2009 (а.с.81 т.1).

У період з 10.07.2012 по 18.07.2012 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2009 по 31.05.2012, за наслідками якої складено акт від 25.07.2012 за №72/2310/30898817 (а.с.10-41 т.1).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення податкового законодавства, в тому числі:

- п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, всього в сумі 210 228 грн., в тому числі за лютий 2012 року в сумі 157 815 грн., за квітень 2012 року в сумі 52413 грн.;

- п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в результаті чого встановлено завищення податку на додану вартість по скороченій декларації всього в сумі 531 565 грн., в тому числі за лютий 2012 року в сумі 350 525 грн., за березень місяць 2012 року в сумі 181 040 грн.;

- п. 209.6 п. 209.11 ст. 209 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податку на додану вартість по скороченій декларації, всього в сумі 210 228 грн., в тому числі за лютий місяць 2012 року в сумі 157 815 грн., за квітень місяць 2012 року в сумі 52 413 грн. (а.с.10-41, 102-104 т.1).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000202310 від 06.08.2012, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 334 785 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 210 228 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 124 557 грн. (а.с. 8-9 т.1, а.с.123-125 т.3).

Позивачем оскаржено податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку до ДПС у Кіровоградській області та ДПС України. Скарги залишено без задоволення (а.с.58 - 69 т.1).

Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено, що позивачем в порушення п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187 , п. 188.1 ст. 188 ПК України занижено задекларовані показники у р.1 та р.9 податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена) всього в сумі 231 482 грн., в т.ч. за лютий 2012 року - 157875 грн., за березень 2012 року - 40 грн., за квітень 2012 року - 73 567 грн.

Так, позивачем поставлено протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно ( з березня 2011 року по лютий 2012 року) несільськогосподарські товари, питома вага яких складає 42,51 % вартості всіх поставлених товарів (тобто перевищує 25%), а тому відповідно до абз. «а» п.209.11 ст.209 ПК України на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений ст. 209 Кодексу (а.с.15 т.1).

Зазначений висновок зроблено відповідачем на підставі аналізу показників оприбуткованої продукції по господарству в порівнянні з показниками району за 2010-2011 роки, згідно якого врожайність підприємства є завищеної в порівняні з середніми показниками по районну. Крім того, встановлено факт завищення вирощеної продукції соняшника за 2010 рік в кількості 531,26 т. (різниця між кількістю оприбуткованого по складу (рах.27) - 1110,86 т., та кількістю вирощеної продукції( статистичний звіт №29-СГ) 569,6 т.) та за 2011 рік в кількості 583,02 т. (різниця між кількістю оприбуткованого по складу (рах.27) -1099,62 т., та кількістю вирощеної продукції (статистичний звіт №29-СГ) -516,6 т.)

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що на підприємстві відсутнє документальне підтвердження транспортування вирощеної продукції з поля та зберігання в складських приміщеннях (а.с.16 т.1).

Так, в порушення Методичних рекомендацій щодо застосування спеціальних форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2007 №929, підприємством не надано первинних документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій (збирання насіння соняшника, його доробка, зберігання на складі, відвантаження зі складу) (а.с.19, 20 т.1).

Таким чином, відповідач прийшов до висновку, що позивачем у 2012 році реалізовано соняшник, який не відображено по даним статистичної звітності в кількості 804,28 т. на суму 3 189 390,33 грн., в т.ч. у лютому 2012 року в кількості 526,66 т. на суму 2 103 148,25 грн., у березні 2012 року в кількості 2777,62 т. на суму 1 086 242,08 грн.. а тому відповідно є товаром, що не належить до сільськогосподарського відповідно до вимог п. 209.6 ст.209 ПК України (а.с.20 т.1).

Також, на думку відповідача, згідно даних Управління агропромислового розвитку Бобринецької РДА, підприємством завищено урожайність соняшника у 2010 -2011 роках (а.с.20-21 т.1).

А тому, згідно абз. «а» п.209.11 ст.209 ПК України на СФГ "Каспрішина Андрія Васильовича", починаючи з першого числа місяця, у якому було встановлено перевищення (лютий 2012 року) не поширюється спеціальний режим оподаткування, осатаній, з 01.02.2012, вважається платником податку на додану вартість на загальних підставах, а реалізована продукція оподаткуванню на загальних підставах. (а.с.23 т.1).

Таким чином, відповідач при перевірці повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.06.2009 по 31.05.2012 встановив його завищення на суму 210 228 грн., в т.ч. за лютий 2012 року - 157 815 грн., за квітень 2012 року - 52 413 грн. ( 28 т.1, 123-124 т.3).

Відповідно до ч.1 п.15 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень ПК України тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Згідно ч.1, п.209.6 ст.209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.2 ст.209 ПК України встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Позивачем надано до суду та досліджено в судовому засіданні первині бухгалтерські документи та регістри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку на підтвердження вирощування, транспортування та зберігання насіння соняшника за 2010 рік в кількості 1110,86 т., за 2011 рік в кількості 1099,62 т., а саме шляхові листи, на підтвердження транспортування насіння соняшника з поля у склади (а.с. 4 -106 т.2), книга реєстрації шляхових листів ( а.с.107 -113 т.2, а.с.214 - 223 т.1), декларації про обсяги зберігання зерна (а.с.116-133 т.2), реєстри на приймання зерна та другої продукції з поля (а.с. 145- 184 т.1, а.с. 141 - 171 т.2), рахунок 27 (оприбуткування по складу) (а.с. 143 т.1, а.с.139 т.2), акти по факту проведення СФГ "Каспрішина Андрія Васильовича" збирання врожаю соняшника (а.с.144 т.1, а.с.140 т.2), складська книга (а.с.185 - 197 т.1), вагова книга складського обліку №10 ( а.с. 198 - 213 т.1), договір про безоплатне користування складським приміщенням (а.с.48 -49 т. 3), договір про безоплатне користування ваговим обладнанням (а.с.52 т.3).

Крім того, позивачем надано до суду докази права власності на транспортні засоби, якими здійснювалась перевозка насіння соняшника з поля ( а.с.45 -46 т.3), договори про безоплатне користування автомобілем (а.с.47, 50,51 т.3), накази про прийняття на роботу водіїв (а.с.53-54 т.3).

З огляду на викладене, в судовому засіданні спростовано висновок відповідача, викладений в акті перевірки, про відсутність документального підтвердження транспортування вирощеної продукції (насіння соняшника за 2010 рік в кількості 1110,86 т., за 2011 рік в кількості 1099,62 т.) з поля та зберігання в складських приміщеннях.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на порушення позивачем Методичних рекомендацій щодо застосування спеціальних форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2007 №929 (а.с.19, 20 т.1).

Так, відповідно до ч.12 п.2 зазначених Рекомендацій для оформлення надходження і використання виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах рекомендуємо використовувати типові форми облікових первинних документів, затверджені наказами Міністерства статистики України від 21.06.96 N 193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів", від 07.10.96 N 291 "Про затвердження типової форми первинного обліку N М-2б", а також спеціалізовані форми первинних облікових документів виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених Мінагрополітики України.

Зазначене положення носить рекомендований характер і не підлягає обов'язковому виконанню позивачем.

Щодо посилання відповідача на встановлення факту завищення вирощеної продукції соняшника за 2010 рік в кількості 531,26 т. та за 2011 рік в кількості 583,02 т. на підставі статистичного звіту №29-СГ, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п. 1.5. Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень N 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 200_ року" (річна) та N 29-сг (меліорація) "Збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 200_ року" (річна)", затвердженої наказом Держкомстат, від 27.08.2008, № 296, заповнення форм N 29-сг і N 29-сг (меліорація) проводиться на підставі первинних облікових документів та регістрів журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.

Таким чином, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, який ведеться на підставі первинних документів та регістрів журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку. Тому, в разі невідповідності даних, викладених у статистичної звітності, первинним бухгалтерським документам та журналам, пріоритет щодо достовірності інформації повинен віддаватися первинним бухгалтерським документам.

Як зазначено, вище позивачем надано до суду бухгалтерські документи та регістри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку на підтвердження вирощування, транспортування та зберігання насіння соняшника за 2010 рік в кількості 1110,86 т., за 2011 рік в кількості 1099,62 т. а тому визначення відповідачем урожайності насіння соняшника за період 2010 -2011 рік лише на підставі статистичного звіту №29-СГ, є необґрунтованим.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що інформація Управління агропромислового розвитку Бобринецької РДА щодо середньої урожайності по Бобринецькому району за 2010 - 2011 роки, не може бути єдиною підставою для визначення урожаю соняшника зібраного позивачем, а повинна визначатися з урахуванням первинних бухгалтерських документів.

З огляду на викладене, в судовому засіданні не знайшов підтвердження висновок відповідача щодо порушення позивачем п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187 , п. 188.1 ст. 188, п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000202310 від 06.08.2012, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 334 785 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 210 228 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 52 557 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, в судовому засіданні, встановлено, що при розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) до позивача застосовано штрафні санкції відповідно до п.123.1, п.123.2 ст.123 ПК України (а.с.124 т.3) за нецільове використання коштів спеціального рахунку у сумі 57 600 грн. (а.с.34 т.1).

Так, згідно Акту перевірки, за період з 31.01.2012 по 21.02.2012 у позивача рахувалась заборгованість в сумі 54 321 грн., що є несвоєчасним перерахуванням на спеціальний рахунок і відповідно нецільовим використанням коштів спеціального рахунку.

Крім того, за період з 30.08.2011 по 31.08.2011 у позивача рахувалась заборгованість в сумі 3 279 грн., що є несвоєчасним перерахуванням на спеціальний рахунок і відповідно нецільовим використанням коштів спеціального рахунку.

Представниками позивача факт зазначеного порушення не заперечувався в судовому засіданні, однак зазначено, що факт несвоєчасного перерахування на спеціальний рахунок коштів в сумі 54 321 грн. встановлено Актом камеральної перевірки від 19.03.2012 (а.с.108 т.3), на підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення -рішення №0000011520 від 20.03.2012 (а.с.109 т.3), яке сплачено позивачем.

Також, представниками відповідача зазначено, що вказані суми у розмірі 54 321 грн. та 3 279 грн. було перераховано на спеціальний рахунок, відповідно 21.02.2012 та 31.08.2012.

Зазначені вище обставини не заперечувались, у судовому засіданні, представниками відповідача.

Згідно ч.1 п. 123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 123.2 ст.123 ПК України, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

З аналізу зазначених норм вбачається, що штраф, відповідно до п. 123.1 ст.123 ПК України, застосовується до платника податку у разі самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Судом встановлено, що за результати перевірки відповідачем самостійно не визначалось сума податкового зобов'язання, що пов'язана з несвоєчасним перерахуванням коштів на спеціальний рахунок. Також, до початку перевірки підприємством було внесено кошти у розмірі 57 600 грн. до спеціального рахунку.

З огляду на викладене, відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі п. 123.1 ст.123 ПК України, у розмірі 14 400 грн. (а.с.8 т.1, а.с.124 т.3).

Також, застосування відповідачем штрафних санкцій у розмірі 57 600 грн., відповідно до п. 123.2 ст.123 ПК України, є протиправним, оскільки законодавець безпосередньо пов'язує їх застосування, як додаток до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000202310 від 06.08.2012, в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 72 000 грн. є протиправним та також підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 2294 гривні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (Бобринецьке відділення) № 0000202310 від 06.08.2012, в частині збільшення Селянському фермерському господарству "Каспрішина Андрія Васильовича" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 334 785 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 210 228 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 124 557 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (Бобринецьке відділення) грошові кошти в розмірі 2294 гривні (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 29.03.2013.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун