Рішення № 30299798, 25.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2013 р.Справа № 916/525/13-г

За позовом: Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ";

про стягнення 16 145 688 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Ященко Р.Ю. (за довіреністю).

Від відповідача: Зуб О.Ю. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ: 01.03.2013р. за вх. №904/2013 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (далі - Відповідач) 16 145 688,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судовому засіданні проти позову, в частині стягнення основного боргу, витрат від інфляції та 3% річних, не заперечував, визнаючи частково розмір пені в сумі 50 000,00 грн., посилаючись на підстави викладені у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

20 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ" було укладено договір поворотної фінансової допомоги № 14/2787/11.

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався надати відповідачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 24 211 400,00 грн.

На виконання вимог протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 84 від 16.11.2011 року, фінансування робіт відповідача з боку позивача по договору було припинено.

Загальна сума фактично наданої позивачем відповідачу поворотної фінансової допомоги становить 16 000 000,00 грн., яку Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКА ТЕЦ" зобов'язалося повернути до 31.12.2012 року.

Враховуючи вищезазначене, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить суду стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 16 000 000,00 грн., пеню в сумі 62 400,00 грн., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів - 32 000,00 грн., та три відсотки річних - 51 288,00 грн.

25.03.2013 року за вх. №9908/2013 представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКА ТЕЦ" не заперечує проти суми основної заборгованості, а також нарахованих штрафних санкцій, витрат від інфляції та 3% річних, однак, просить суд відповідно до положень ст. 233 ГК України, зменшити суму пені до 50 000,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, 20 жовтня 2011 року між позивачем - Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Нафтогаз) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (Одержувач) було укладено Договір поворотної фінансової допомоги № 14/2787/11.

Згідно п. 1.1. Договору, Нафтогаз в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надає Одержувачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 24 211 400,00 грн. (далі - фінансова допомога), а Одержувач зобов'язується використати її за цільовим призначенням та повернути Нафтогазу суму фінансової допомоги у строки та на умовах, визначених Договором.

На виконання вимог протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 84 від 16.11.2011 року, що міститься в матеріалах справи, фінансування робіт відповідача з боку позивача по договору було припинено.

Загальна сума фактично наданої позивачем відповідачу поворотної фінансової допомоги становить 16 000 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7046 від 21.10.2011 року на суму 8 000 000,00 грн. та № 582 від 26.01.2012 року на суму 8 000 000,00 грн., а також не заперечується Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ", про свідчить Акт звірки розрахунків за період з 01-01-2012 по 01-11-2012 по рахунку 18-3-2 інша дебіторська заборгованість по договору № 14/2787/11, що підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п. 4.3.1. Договору, Одержувач зобов'язаний повернути Нафтогазу суму грошових коштів фінансової допомоги у строк до 31 грудня 2012 року (включно) повністю або частинами.

Господарським судом визначено, що відповідач свої зобов'язання за Договором щодо своєчасного повернення суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 16 000 000,00 грн. у встановлений строк не виконав повністю, у зв'язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ".

Згідно з статтею 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України, 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та п. 5.3. Договору, у разі порушення строку повернення фінансової допомоги (п. 4.3.1. Договору) Одержувач сплачує Нафтогазу пеню у розмірі 0,01 відсотка від простроченої суми фінансової допомоги за кожний день прострочення.

У відповідності до зазначених норм чинного законодавства та п. 5.3. Договору, за порушення строків виконання грошових зобов'язань по Договору (прострочення повернення фінансової допомоги з 1 січня 2013 року по 8 лютого 2013 року), Позивачем було здійснено нарахування пені, сума якої становить 62 400,00 грн.

Твердження відповідача відносно відсутності змоги сплати пені у повному обсязі 62 400,00 грн., та зменшення її до 50 000,00 грн. не приймаються судом через необґрунтованість, тому суд відмовляє у їх задоволенні.

Згідно з пунктом 5.1. Договору, за невиконання/неналежне виконання обов'язків за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та Договором.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки відповідачем умови Договору щодо повернення фінансової допомоги не виконані в повному обсязі, останній зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (з 1 січня 2013 року по 8 лютого 2013 року), а також три відсотки річних від простроченої суми.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, становить 32 000,00 грн., 3% річних від несвоєчасно сплаченої заборгованості за період прострочення складають 51 288,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (65003, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, вул. Церковна, буд. 29, код ЄДРПОУ 05471158, п/р 260073135555 в АБ „Укргазбанк", м. Київ, МФО 320478) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, Київська область, м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720, р/р 26002301921 в АТ „Ощадбанк", МФО 300465) 16 000 000,00 грн. основного боргу, 62 400,00 грн. пені, суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів - 32 000,00 грн., три відсотки річних - 51 288,00 грн. та суму судового збору у розмірі 68 820,00 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29 березня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.