Ухвала суду № 30299675, 27.03.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"27" березня 2013 р. Справа № 818/1581/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Коробчук Ю.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Іваницької А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/1581/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області,

про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі (далі - відповідач, УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

- зобов'язати відповідача визнати позивача пенсіонером за віком, також суб'єктом господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області № 343 від 11 лютого 2013 року про сплату боргу в сумі 4 572, 42 грн.

- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області № 343 від 01 березня 2013 року про сплату боргу в сумі 1 698, 23 грн;

- зобов'язати відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску на позивача, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особи, що перебуває на пенсії за віком і пенсійний вік для якої було зменшено згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", будучи фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування.

Свої вимоги мотивує тим, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець, сплачує єдиний податок, є платником єдиного внеску та є пенсіонером за віком. 18.02.2013 року отримав вимогу УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі від 11.02.2013 року №343 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в розмірі 4572,42 грн. та 05.03.2013 року вимогу УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі від 01.03.2013 року №343 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1698,23 грн. Із зазначеними вимогами не погоджується, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як зазначив позивач в судовому засіданні, оскільки він є пенсіонером за віком, він звільняється від сплати єдиного внеску, так як не брав добровільно участі в системі страхування та не звертався до відповідача із вимогою укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, в письмовому відзиві, поданому до суду зазначила, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від сплати єдиного внеску звільняються фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком. Умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої особи мають право на пенсію за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Позивач не досяг встановленого цією статтею віку, оскільки отримує пенсію на пільгових умовах, тому повинен сплачувати єдиний внесок на загальних підставах. В задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступних висновків

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства, компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

При цьому слід зазначити, що ч. 3 цієї статті передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Предметом спору, як вбачається з матеріалів справи, є встановлення і визнання позивача пенсіонером за віком, також суб'єктом господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування, тобто встановлення факту, що має юридичне значення.

Тобто, зазначений вище спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Натомість, відповідно до ч.2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи немайнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Також, згідно ч.1 ст.15 ЦПК України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства розглядаються судами в порядку цивільного судочинства.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску, то вказана вимога також не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наведене нижче.

Відповідно до приписів статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей Кодекс визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Пунктом першим частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано тлумачення термінам, які вживаються у цьому Кодексі, так, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний суд не може розглядати вимоги позивача щодо оскарження публічно-правових відносин, по яких спір ще не виник.

Тобто, вимога позивача зобов'язати відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску на позивача, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особи, що перебуває на пенсії за віком і пенсійний вік для якої було зменшено згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", будучи фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування станом на конкретне число у майбутньому не має ознак спору, оскільки права позивача ще не порушені, а відтак, провадження у справі у цій частині підлягає закриттю.

Отже, враховуючи вищевикладене, з урахуванням характеру спору і суб'єктного складу сторін у справі, розгляд вимоги ФОП ОСОБА_1 щодо визнання позивача пенсіонером за віком та суб'єктом господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування, а також зобов'язання відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску виключають можливість розгляду даної вимоги в порядку адміністративного судочинства, не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянута за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.157,165,185,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження в адміністративній справі № 818/1581/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області про встановлення факту, визнання протиправною і скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії в частині вимог про визнання позивача пенсіонером за віком та суб'єктом господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування, а також зобов'язання відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску - закрити.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

Повний текст ухвали складений 29.03.2013 року.