Постанова № 30298198, 10.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2013 р. (11:08) Справа №2а-13331/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Прокурор м. Алушти в інтересах держави в особі інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення,

за участю:

представник прокуратури - Блохіна Ганна Валеріївна, посвідчення №003449;

представник позивача - Мустафаєва Ельнара Талятівна, посвідчення №34;

відповідач - не з'явився.

Суть спору: Прокурор м.Алушти в інтересах держави в особі інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з штрафних санкцій на загальну суму 1700 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.11.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.11.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник прокуратури та представник позивача наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, але повідомлення повернулось з відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с.23), так відповідно до ст. 37 КАС України особа, яка відмовилась одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання (а.с.70-71).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Отже, прокурор м. Алушти виходячи з покладених на нього функцій й повноважень подав позов до суду в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим, тобто позивач та представник позивача є суб'єктами владних повноважень у спірних правовідносинах.

Матеріали справи свідчать про те, що 05.07.2012 року посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу в м. Алушті АР Крим, виявлено розповсюдження зовнішньої реклами з ознакою порушення Закону України "Про рекламу".

За результатами перевірки було складено протокол від 05.07.2012 року №230 про наступне: в м. Алушта на фасаді магазину "Масандра" фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 по вул. Горького, буд.6, розміщена реклама з інформацією, спрямованої на формування та / або підтримання інтересу споживачів реклами до товару (а.с.6).

У змісті реклами встановлено поширення реклами алкогольної продукції ТМ "Масандра". Реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами, що є ознакою порушення ч.2 ст.22 Закону України "Про рекламу".

Протокол було направлено відповідачу рекомендованим повідомлення та отримано останнім відповідно до відмітки на повідомленні (а.с.7).

05.07.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів АР Крим на адресу відповідача було направлено вимогу вих. №895 про надання інформації щодо (а.с.5):

- документально підтвердженої інформації про вартість розповсюджуваної (виготовленої) реклами згідно з п. 5 ст. 27 Закону України "Про рекламу" (акт виконаних робіт, рахунок, платіжне доручення та інш.) чи пояснення з зазначенням причин неможливості надання інформації;

- свідоцтво про державну реєстрацію СПД (виписку) та про сплату податку (торговий патент), ліцензії на торгівлю алкогольними напоями;

- договір на виготовлення та/чи розміщення реклами та узгоджений макет даного зображення;

- пояснення за фактом даного порушення та інформацію про усунення порушення до 19.07.2012 року;

- забезпечити надання документів та явку відповідальної особи до 19.07.2012 року.

Одночасно відповідач був повідомлений про те, що питання про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу буде розглянуто на комісії Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим 25.07.2012 року о 10:00 в каб. №316 (а.с.5).

25.07.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим було повторно направлено вимогу вих. №02-01/1033 про надання інформації та повідомлено, що питання про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу буде розглянуто на комісії Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим 08.08.2012 року о 10:00 в каб. №316 (зворотній бік а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2012 року позивачем винесено рішення про початок розгляду справи за порушення законодавства про рекламу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.8).

08.08.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим складено протокол №22 засідання по справі за порушення законодавства про рекламу, згідно з яким вирішено прийняти рішення про накладення штрафних санкцій відповідно до постанови КМУ № 693 від 26.05.2004 року "Про порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", на ФОП ОСОБА_1, за порушення вимог ч.6 ст.27 Закону України "Про рекламу" у зв'язку з ненаданням інформації щодо вартості поширеної реклами спеціально уповноваженому територіальному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, необхідної для здійснення передбачених законом України "Про рекламу" повноважень в розмірі 100 н.м.д.г., що становить (100 н.м.д.г х 17 = 1700грн) (а.с.10).

Рішенням №202-р від 08.08.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим за порушення законодавства про рекламу на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700грн (а.с.9), яке надіслано відповідачу про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції (а.с.12).

Загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, в тому числі, спосіб (процедура) здійснення державного нагляду (контролю) для широкого кола державних органів нагляду (контролю), обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877 від 05.04.2007 р. (далі -Закон України № 877).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України № 877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з абз.1 ч. 1 ст. 1 Закону України № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 877 виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Тобто органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, спосіб здійснення державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Тобто положення Закону України № 877 встановлює загальні засади державного нагляду (контролю) по відношенню всіх сфер діяльності суб'єктів господарювання, конкретні ж засоби, порядок та процедура здійснення державного нагляду (контролю) можуть деталізовуватись спеціальними законами.

Зокрема, спеціальним нормативним актом, що безпосередньо регулює спірні правовідносини, які виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, контролю в сфері дотримання вимог законодавства у вказаній сфері, є Закон України "Про рекламу" № 270 від 03.07.1996 р. (далі Закон України № 270).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України № 270 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" № 1023 від 12.05.1991 р. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Таким чином, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері виробництва, розповсюдження та споживання реклами щодо захисту прав споживачів реклами, встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 465/2011 (далі - Положення № 465), Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади; входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п.п. 1) п. 3 Положення № 265 основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики, в тому числі, щодо державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Відповідно до п.п. 1) п.4 Положення № 265 Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань в тому числі здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 6, 11 Положення № 265 Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку проводити контрольні перевірки правильності здійснення розрахунків зі споживачами; давати суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи щодо припинення порушень прав споживачів; вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення Держспоживінспекцією України повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу.

Тобто Держспоживінспекція як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів має відповідні владні повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням положень законодавства про рекламу.

Відповідно до п. 7 Положення № 265 Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної інспекції з питань захисту прав споживачів" № 755 від 29.06.2011 р. утворено Держспоживінспекцію в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів в АР Крим, затвердженого Головою Держінспекції України з питань захисту прав споживачів 29.11.2011 р., Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим є територіальним органом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Згідно з п.п. 4.1 Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів в АР Крим Держспоживінспекція в АР Крим відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства щодо захисту прав споживачів реклами та державний ринковий нагляд.

Відповідно до абз.5 ч. 1 ст. 1 Закону України № 877 спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 877 заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Тобто заходи державного контролю можуть бути проведені як шляхом перевірок (планових або позапланових), ревізій оглядів, обстежень, так і шляхом вчинення інших дій, спрямованих на реалізацію суб'єктом владних повноважень відповідних владних функцій під час здійснення процедури державного контролю, яка визначена законом.

Відповідно до ч. 10 Закону України № 877 посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України № 270 на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Таким чином, з урахуванням понять способу, заходів державного нагляду (контролю), встановлених Законом України № 877, Законом України № 270 встановлений спосіб здійснення державного нагляду (контролю) у межах повноважень, передбачених законом, органами державної влади, на яких покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу.

Відповідно до п.п.11, 13 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу:

перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження;

отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу;

готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Згідно з п.п. 6.1.1 Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів в АР Крим Держспоживінспекція в АР Крим має право у сфері захисту прав споживачів реклами вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення Держспоживінспекцією в АР Крим повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу.

Отже здійснення державного нагляду (контролю) органами виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в сфері дотримання вимог законодавства про рекламу за наявності ознак порушення законодавства про рекламу шляхом перевірки відповідності реклами вимогам чинного законодавства, витребування необхідної інформації, що стосується суті ознак порушення (в тому числі, документів, доказів та пояснень) як заходу державного нагляду (контролю) з урахуванням положення абз.2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 877 під час реалізації уповноваженим органом владних повноважень не суперечить вимогам Закону України № 877.

З урахуванням того, що Закон України № 877 є загальним нормативним актом по відношенню до широкого кола державних органів нагляду (контролю), у зв'язку з чим встановлює загальні правила (засади) підстав та процедури проведення заходів державного нагляду (контролю), Закон України "Про рекламу" є спеціальним нормативним актом, який визначає владні повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів щодо здійснення контролю за дотриманням положень законодавства про рекламу, в тому числі, що стосується її виробництва, розповсюдження та споживання.

Таким чином, здійснення відповідачем контролю за дотриманням позивачем вимог законодавства про рекламу не суперечить вимогам Закону України № 877 та відповідає вимогам чинного законодавства.

Спеціальним нормативним актом, що регулює правовідносини, які виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, контролю в сфері дотримання вимог законодавства у вказаній сфері, є Закон України "Про рекламу" № 270 від 03.07.1996 р. (далі Закон України № 270).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 03.07.1996 р. № 270 "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067, регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Відповідно до п. 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до п. 44 Типових правил рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

Матеріалами справи підтверджується розміщення на фасаді магазину «Масандра» реклами, яка спрямована на формування та/або підтримання інтересу споживачів реклами до товару (а.с.11).

Відповідачем в матеріали справи: доказів наявності відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами на час здійснення Інспекцією з захисту прав споживачів контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу; доказів маркування із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії, - не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Доказів надання інформації про вартість розповсюджуваної реклами на запит позивача з боку ФОП ОСОБА_1 в матеріали справи відповідачем не надано.

Відповідно до п. 1), п. 3) ч. 2 ст. 27 Закону України "Про рекламу" відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: рекламодавці, винні, зокрема, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим №202-р від 08.08.2012 року відповідачем не оскаржувалось.

Штрафні санкції в розмірі 1700,00 грн. за порушення законодавства про рекламу, на дату розгляду справи відповідачем не погашені.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.01.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 14.01.2013 року.

Керуючись ст.ст. 71, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави заборгованість з штрафних санкцій на загальну суму 1700грн (р/р31117106700007, код платежу 21081100, отримувач ГУ ГКСУ в м. Сімферополі, бюджет м. Алушти, МФО 824026, ОКПО 37890361).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Суддя В.В.Петренко