Постанова № 30298098, 29.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2013 р. (16:42) Справа №801/507/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., суддів Ольшанської Т.С., Котаревої Г.М., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Канон"

до Державної податкової служби України (відповідач-1), Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (відповідач-2)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

від позивача - Горохова Анна Костянтинівна, довіреність №б.н від 04.01.2013 року, паспорт серії:НОМЕР_1;

від відповідача 1 - Терещенко Інна Сергіївна, довіреність №б.н. від 21.02.2012 року, посвідчення УКР №077497;

від відповідача 2 - Калінчук Катерина Володимирівна, довіреність №18/10-00 від 13.03.2012 року, посвідчення серії УКР №071034.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Канон" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Державної податкової служби України (відповідач-1), Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (відповідач-2) про визнання протиправними дій по неприйняттю як податковій звіт декларації ПАТ "Канон" за листопад 2012 року по ПДВ та зобов`язати ДПІ в м.Сімферополі АР Крим ДПС відобразити показники декларації ПАТ "Канон" за листопад 2012 року по ПДВ в картці особового рахунку по ПДВ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Канон" була надана в електронному вигляді податкова декларація з ПДВ за листопад 2012 року з додатками до ДПІ в м. Сімферополі.

Позивач зазначає, що декларація за листопад 2012 року була надана своєчасно, у термін, передбачений п.49.18.1 ст.49 Податкового кодексу України та була заповнена з урахуванням умов ст.48 Податкового кодексу України.

Але згідно повідомлення Державної податкової служби України відмовлено в прийнятті декларації, оскільки позивач не являється платником податку на додану вартість.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, зазначивши, що він є платником податку на додану вартість, а тому відповідачі були зобов'язані прийняти декларацію.

У судовому засіданні представники відповідачів проти позову заперечували та пояснили, що декларація не була прийнята, так як позивач не являться платником податку на додану вартість.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова служба України, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі в АР Крим Державної податкової служби України у відносинах з ПАТ «Канон», під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Приватне акціонерне товариство «Канон» 18.01.1994 року зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №630153 (а.с.8).

Судом встановлено, що 12.01.2012 року між ДПІ в м. Сімферополі та ПАТ «Канон» укладений договір про визнання електронних документів, згідно якого орган податкової служби визнає податкові документи ( податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису (а.с.80-81).

Прийняття та укладання договору підтверджується квитанцією № 2 (а.с.79).

Матеріали справи свідчать про те, що 19.12.2012 року ПАТ «Канон» на адресу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі електронною поштою направлено декларацію з ПДВ із довідкою про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2) та розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток 3) за листопад 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2012 року (додаток 5), реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012 року (а.с.70-78), підтвердженням чого є електронні квитанції №1 від 19.12. 2012 року (а.с.65-69).

Квитанцією №1 від 19.12. 2012 року ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за листопад 2012 року в зв'язку з тим, що позивач не був платником ПДВ у листопаді 2012 року (а.с.65).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 21.10.2010 року було направлено до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим заяву про відновлення реєстрації платника ПДВ у зв'язку з тим, що постановою від 26.11.2009 року по справі № 2а-9114/09/8/0170 Окружний адміністративний суд АР Крим задовольнив позовні вимоги позивача, щодо визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника ПДВ АТЗТ «Канон», яке оформлене актом № 138/15-2 від 24.07.2009 року у повному обсязі (а.с.58). Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 року постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с.40-42).

Згідно відповіді Державної податкової адміністрації України від 03.11.2010 року вих.№11591/6/29-2016, зазначено, що розгляд звернення, вирішення питання відповідно до вимог чинного законодавства надано ДПА в АР Крим (а.с.60).

Згідно відповіді Державної податкової адміністрації в АР Крим від 12.11.2010 року вих.№2911/10/29-033, зазначено, що в даний час судові рішення першої та апеляційної інстанції по справі №2а-9114/09/8/0170 за позовом АТЗТ «Канон» до ДПІ у м. Сімферополі оскаржені Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі відповідно до норм кодексу адміністративного судочинства України (а.с.61-62).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. З прийняттям Податкового кодексу України Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 N 41 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N 197/18935 (надалі - Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість).

Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі -Порядок №1492).

Надана позивачем декларація із ПДВ за листопад 2012 року, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 05.04.2011 року вих.№1178/29-0 ПАТ «Канон» взято на облік в ДПІ м. Сімферополя з 15.02.1994 року за №3068 (а.с.12).

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі -згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що договір №120120121 від 12.01.2012 року про визнання електронних документів позивачем було підписано із ДПІ в м. Сімферополі.

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державна податкова адміністрації України , від 06.04.2009, № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011.

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року N 233 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

ДПС України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за листопад 2012 року 19.12.2012 року.

Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, який набрав чинності на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до п.22 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.

Згідно з п.23 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Центральним органом виконавчої влади є Державна податкова служба України (ст.4 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні").

Крім того, згідно п.2.4. розділ IIоложення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

Таким чином, до обов'язків ДПС України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ м. Сімферополя безпосередньо прийом декларацій.

Отже, до повноважень ДПС України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Судом встановлено, що відмову в прийнятті податкової декларації ПАТ «Канон» з ПДВ за листопад 2012 року, було направлено саме від ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною відмови ДПС України в прийнятті податкової декларації приватного акціонерного товариства «Канон» з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову в іншій частині, суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття відповідачами наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим як платник податку на додану вартість.

Однак, наявними в матеріалах справи документами спростовуються доводи відповідачів.

Так, згідно з актом №138/15-2 від 24.07.2009 року анульовано реєстрацію АТЗТ «Канон» як платника податку на додану вартість.

Не погодившись рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим за його скасуванням.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.08.2009 року по справі №2а-9114/09/8/0170 вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту №138/15-2 від 24.07.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ «Канон» (а.с.48).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.11.2009 року по справі №2а-9114/09/8/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Канон», оформлене актом №138/15-2 від 24.07.2009 року (а.с.43-47).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.11.2009 року по справі №2а-9114/09/8/0170 залишена без змін, у зв'язку з чим вона набрала законної сили (а.с.40-42).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2011 року касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим відхилена, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.11.2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 року залишені без змін (а.с.36-39).

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ АТЗТ «Канон», набрало законної сили 28.09.2010 року.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року № 1172/11/13-10.

Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за листопад 2012 року у ДПС України були відсутні.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі -Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123, яка діє на час вирішення спору по суті, встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з ПДВ за листопад 2012 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачами правомірності своїх дій суду не доведено, відтак обґрунтованості позовних вимог відповідачами не спростовано.

Виходячи з встановлених судом обставин та зазначених норм законодавства суд вважає, що належним способом захисту права позивача, у даному випадку, є визнання протиправною відмови Державної податкової служби України в прийнятті податкової декларації ПАТ «Канон» з податку на додану вартість за листопад 2012 року та зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Державної податкової служби відобразити в особовому рахунку ПАТ «Канон» показники поданої декларації з ПДВ за листопад 2012 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.01.2013 року представником позивача було надано заяву про встановлення судового контролю за виконанням ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС постанови Окружного адміністративного суду АР Крим по зазначеній справі, та надання звіту про виконання судового рішення (а.с.92).

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України постанова складається з резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково;

висновку суду по суті вимог;

розподілу судових витрат;

інших правових наслідків ухваленого рішення;

строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження;

встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову службу у м. Сімферополі АР Крим ДПС надати звіт про виконання вказаної постанови суду протягом місяця з дня набрання законної сили рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В судовому засіданні 29.01.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 01.02.2013року.

Керуючись ст.ст.71,94, 158-163, 267 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової служби України в прийнятті податкової декларації Приватного акціонерного товариства «Канон» з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити показники декларації Приватного акціонерного товариства «Канон» за листопад 2012 року по ПДВ в картці особового рахунку по ПДВ.

4.Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Канон» (іденфікаційний код юридичної особи 22278184) судовий збір у розмірі 34,14 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

5. Зобов'язати Державну податкову службу у м. Сімферополі АР Крим ДПС надати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим по справі від 29.01.2013р. №801/507/13-а протягом місяця з дня набрання законної сили рішенням.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя В.В.Петренко

Суддя Т.С.Ольшанська

Суддя Г.М.Котарева