Постанова № 30297758, 27.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 5006/35/102/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М., Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - Москальов В.С.;розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ТД Ирбис"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від16.01.2013та на рішеннягосподарського суду Донецької областівід01.11.2012у справі № 5006/35/102/2012за позовомПриватного акціонерного товариства "ТД Ирбис"доКомандитного товариства "ТОВ "Експодонбас"простягнення 43 900,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "ТД Ирбис" (далі - ПАТ "ТД Ирбис") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Командитного товариства "ТОВ "Експодонбас" (далі - КТ "ТОВ "Експодонбас") про стягнення 43 900,00 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.09.2012 порушено провадження у справі № 5006/35/102/2012 за позовом ПАТ "ТД Ирбис" до КТ "ТОВ "Експодонбас" про стягнення 43 900,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.11.2012 (суддя Мальцев М.Ю.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Скакун О.А., судді Колядко Т.М., Принцевська Н.М.) апеляційну скаргу ПАТ "ТД Ирбис" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 01.11.2012 - без змін.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2013 та рішенням господарського суду Донецької області від 01.11.2012, ПАТ "ТД Ирбис" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ПАТ "ТД Ирбис" касаційну скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що товариство не приймало участі у виставці та фактично КТ "ТОВ "Експодонбас" не виконувались зобов'язання щодо надання послуг, правова підстава для утримання суми попередньої оплати відпала, а тому КТ "ТОВ "Експодонбас" повинно повернути суму попередньої оплати, відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.03.2013 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 27.03.2013.

Колегія суддів, розглянувши матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що ВАТ "Спеціалізований виставочний центр" виставлений ПАТ "ТД Ирбис" рахунок №8/37 від 24.01.2012 на суму 43900,00 грн. за виставкові послуги.

Згідно правовстановлюючим документам, ВАТ "Спеціалізований виставочний центр" (код ЄДРПОУ 13525328) змінило найменування на Командитне товариство "ТОВ "Експодонбас" (код ЄДРПОУ 13525328).

Платіжними дорученнями №701 від 28.02.2012, №1337 від 30.03.2012, №1970 від 27.04.2012, №2661 від 31.05.2012, ПАТ "ТД Ирбис" сплачено 43900,00 грн. за участь у виставці згідно виставленого рахунку №8/37 від 24.01.2012.

ПАТ "ТД Ирбис" обґрунтовує свої вимоги тим, що ним не було підписано жодних договорів щодо участі у виставці "Вугілля/Майнінг-2012", які мають відношення до сплати рахунку №8/37 від 24.01.2012, у зв'язку з чим 03.07.2012, 10.07.2012 ПАТ "ТД Ирбис" зверталось до КТ "ТОВ "Експодонбас" з вимогами про повернення сплачених грошових коштів у розмірі 43900,00 грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору ( ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "ТД Ирбис" та КТ "ТОВ "Експодонбас" укладено заявку-договір на участь у виставці №8/37 від 24.01.2012, яка підписана представниками обох сторін та скріплена печатками, згідно якої сторони узгодили загальну вартість заявлених послуг, умови участі у виставці, які є невід'ємною частиною заявки-договору, де позивач просить зареєструвати себе в якості учасника виставки та гарантує оплату заявлених послуг. Загальна вартість послуг за заявкою-договором формується на підставі розцінок та тарифів КТ "ТОВ "Експодонбас" та вказується у рахунку на оплату, який є додатком до заявки-договору. Учасник виставки зобов'язується перерахувати повну вартість заявлених послуг у строки, вказані у рахунку на оплату.

Заявка-договір за своєю правовою природою є змішаним договором, містить елементи договорів найму та надання послуг і сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору.

Оплата виставленого рахунку № 8/37 від 24.01.2012, підтверджує згоду позивача з умовами, викладеними у заявці-договорі № 8/37 від 24.01.2012 та виконання цих умов.

Також судами встановлено, що відсутні докази визнання заявки - договору на участь у виставці № 8/37 від 24.01.2012 недійсною відповідно до норм чинного законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України для задоволення позову.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи ПАТ "ТД Ирбис" наведені в касаційній скарзі колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, які не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до додаткової перевірки доказів, а згідно ч. 2 ст. 111-7 ЦК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ТД Ирбис" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2013 та рішення господарського суду Донецької області від 01.11.2012 у справі № 5006/35/102/2012 - без змін.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Студенець В.І.