Постанова № 30297692, 26.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Справа № 5013/1181/12 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач)розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги ТОВ "Будекспорт"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 рокуу справі № 5013/1181/12господарського судуКіровоградської областіза первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт"доКорпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання)простягнення 632 343,86 грн.за зустрічним позовомКорпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт"простягнення 484 939,20 грн.за участю представників: від позивача -не з'явився від відповідача -Феоктістов О.В.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Будекспорт" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) про стягнення заборгованості за договором підряду № 15-2010 від 14.10.2010 року в сумі 632 343,86 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), з яких 563 490,00 грн. основного боргу, 20 992,12 грн. пені, 21 569,91 грн. 3 % річних, 16 361,83 грн. інфляційних нарахувань, а також 10 000,00 грн. витрат на юридичні послуги.

Корпорацією "Система ССБ" (виробниче об'єднання) була подана зустрічна позовна заява до ТОВ "Будекспорт" про стягнення 484 939,20 грн. штрафу за порушення строків виконання підрядних робіт за вказаним договором підряду.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2012 року (суддя - Змеул О.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року (головуючий суддя - Швець В.В., судді - Науменко І.М., Павловський П.П.) у справі № 5013/1181/12 у первісному позові відмовлено повністю. За зустрічним позовом провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою Корпорації "Система ССБ" (виробничого об'єднання) від позову, яку прийнято судом.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами про відмову у первісному позові, ТОВ "Будекспорт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а також порушенням норм процесуального права.

12.03.2013 року до Вищого господарського суду України представником відповідача за первісним позовом було подано відзив на касаційну скаргу, у якому він просив оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.03.2013 року було продовжено строк розгляду касаційної скарги у даній справі на 15 днів та відкладено її розгляд на 26.03.2013 року.

Представник позивача за первісним позовом своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Оскільки касаційну скаргу ТОВ "Будекспорт" на постанову суду апеляційної інстанції подано лише в частині відмови у первісному позові, виходячи з принципу диспозитивності, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду у даній справі підлягає касаційному перегляду лише в межах її оскаржуваної частини відповідно до вимог заявника касаційної скарги.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.10.2010 року між корпорацією "Система ССБ" (замовник) та ТОВ "Будекспорт" (підрядник) було укладено договір підряду № 15-2010 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого (в редакції додаткової угоди № 1 від 11.11.2010 року) підрядник зобов'язується своїми силами, з будівельних матеріалів замовника та по узгодженню з матеріалів підрядника, на власний ризик виконати роботи по будівництву "Свинокомплекс закритого типу на 2770 свиноматок об'ємом 60 000 товарних свиней у рік" (п'ятий, дев'ятий корпуси) згідно технічної документації та СНиП 3.03.01-87 за адресою: Компаніївський район Кіровоградської області. Замовник зобов'язується передати підряднику затверджену технічну документацію, забезпечити наявність технічного нагляду, передати будівельний майданчик, прийняти та своєчасно оплатити якісно виконані роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 2.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 11.11.2010 року) передплата по кожному з корпусів складає 400 000 грн. (в т.ч. ПДВ 20%) та оплачується замовником на розрахунковий рахунок підрядника не пізніше 5 банківських днів з моменту виставлення підрядником рахунку - фактури. По факту підписання проміжних актів виконаних робіт замовником перераховується на розрахунковий рахунок підрядника сума згідно акту протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку-фактури.

Додатковою угодою № 2 від 10.05.2011 року до договору сторони виклали п. 1.1 договору у наступній редакції: підрядник зобов'язується своїми силами, з будівельних матеріалів замовника та по узгодженню з матеріалів підрядника, на власний ризик виконати роботи по будівництву "Свинокомплекс закритого типу на 2770 свиноматок об'ємом 60 000 товарних свиней у рік" (четвертий і п'ятий корпуса) згідно технічної документації та СНиП 3.03.01-87 за адресою: Компаніївський район Кіровоградської області, узгодивши при цьому, що терміни виконання робіт по четвертому корпусу - 15.05.2011 рік, по п'ятому корпусу - 01.06.2011 рік.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наявними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт підтверджується виконання позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт на загальну суму 2 424 690,00 грн.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, ТОВ "Будекспорт", зазначивши, що за виконані підрядні роботи відповідач розрахувався лише частково, просило стягнути з Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) 563 490,00 грн. заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання замовником взятих на себе зобов'язань з оплати прийнятих підрядних робіт за листопад 2010 року у сумі 103 480,00 грн. (рахунок - фактура № СФ-00000139 від 27.12.2010 року), за березень 2011 року у сумі 346 800,00 грн. (рахунок - фактура № СФ-0000034 від 14.04.2011 року) та за червень 2011 року у сумі 113 200,00 грн. (рахунок - фактура № СФ-0000083 від 19.07.2011 року).

Встановивши, що наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1316 від 04.11.2010 року та № 1332 від 10.11.2010 року підтверджується перерахування відповідачем позивачу 800 000,00 грн. з призначенням платежу "за бетон згідно дог. № 15-2010 від 14.10.2010, у т.ч. ПДВ 66 666,67 грн.", суди попередніх інстанцій дійшли висновку про належне виконання відповідачем взятого на себе обов'язку з оплати прийнятих підрядних робіт за спірними актами, а відтак у задоволенні первісного позову відмовили повністю, відхиливши при цьому посилання позивача на те, що вказана сума перераховувалася у якості передплати за договором поставки № 33, укладеним між сторонами 01.09.2010 року, предметом якого було постачання бетону.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових актів в частині первісного позову, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено господарськими судами, укладений між сторонами договір № 15-2010 від 14.10.2010 року за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відтак підпадає під правове регулювання пар. 3 глави 61 ЦК України.

Так, в силу ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Оцінюючи надані відповідачем платіжні доручення № 1316 від 04.11.2010 року та № 1332 від 10.11.2010 року на загальну суму 800 000,00 грн., суди попередніх інстанцій зазначили, що при заповненні графи "Призначення платежу" відповідачем було здійснено скорочення слова "бетонування", що є допустимим при складанні розрахункових документів з використанням комп'ютерної техніки, у той час номер та дата договору вказують на те, що перерахування коштів отримувачу здійснювалося саме на підставі договору підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується, що виконані позивачем за спірними актами підрядні роботи повністю оплачені відповідачем, у зв'язку з чим вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості, а відтак - і нарахованих на неї сум пені, інфляційних та 3 % річних.

Доводи касаційної скарги про те, що у платіжних дорученнях № 1316 від 04.11.2010 року та № 1332 від 10.11.2010 року відповідачем помилково вказано номер та дату договору, у той час як грошові кошти перераховувалися ним саме як передплата за бетон згідно договору поставки № 33 від 01.09.2010 року, фактично зводяться до переоцінки доказів судом касаційної інстанції, а відтак в силу ч. 2 ст. 111-7 ГПК України колегією суддів не приймаються.

Оскільки вимоги про перегляд у касаційному порядку оскаржуваних судових актів щодо припинення провадження у даній справі в частині зустрічних позовних вимог Корпорації "Система ССБ" (виробничого об'єднання) скаржником заявлені не були, то у суду касаційної інстанції відсутні підстави робити висновки про їх не оскаржувану частину.

За таких обставин колегія судді Вищого господарського суду України вважає, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" слід залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі господарського суду Кіровоградської області № 5013/1181/12 в частині первісного позову - без змін.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі господарського суду Кіровоградської області № 5013/1181/12 в частині первісного позову залишити без змін.

Головуючий суддя К. В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк