Рішення № 30296840, 21.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-31/17247-2012 21.03.13

за позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», м.Київ до за участюМоторного (транспортного) страхового бюро України, м.Київ третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Корчука Ігоря Олексійовича, Житомирська обл., с. Малі Коровинціпростягнення 17 317,92 грн.

Суддя Жагорнікова Т.О.

Представники сторін:

від позивача:Різунов Р.С. (дов. №5/ЗОВ від 24.12.2012 р.);від відповідача: від третьої особи: не з'явився; не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега» (надалі -ПрАТ «АСК «Омега») звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі -МТСБУ) про стягнення 17 317,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час якої автомобіль «ГАЗ» реєстраційний номер 72904 КХ, під керуванням водія Корчука Ігоря Олексійовича завдав механічних пошкоджень автомобілю «ВАЗ» моделі « 21121» реєстраційний номер АА 8414 ЕВ. 22.06.2010 р. постановою Чуднівського районного суду у адміністративні справі №3-519/10 останнього визнано винним у скоєнні ДТП. У зв'язку з цим, позивачем відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту №015-07-1604-20 від 07.09.2009 р. було сплачено власнику автомобіля «ВАЗ» моделі « 21121» реєстраційний номер АА 8414 ЕВ страхове відшкодування у розмірі 17 317,92 грн. Враховуючи, що Корчук Ігор Олексійович є учасником бойових дій, з посиланням на п. 41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування витрат по сплаті страхового відшкодування у сумі 17 317,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-31/17247-2012 розгляд справи призначено на 18.12.2012 р., залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Корчука Ігоря Олексійовича.

В судовому засіданні 18.12.2012 р. представник позивача надав додаткові документи до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав додаткові документи на вимогу ухвали суду, надав усні заперечення по суті спору та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа в судове засідання 18.12.2012 р. не з'явилась, своїх представників не направила, вимог ухвали суду не виконала, заяв, клопотань не подавала, хоча належним чином була повідомлена про дату та час судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-31/17247-2012 від 18.12.2012р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.01.2013 р.

В судовому засіданні 15.01.2013 р. представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду, надав усні пояснення по суті спору та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та третя особа в судове засідання 15.01.2013 р. не з'явились, своїх представників не направили, заяв, клопотань не подавали, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2013р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 29.01.2013 р. увалено направити запит до Департаменту ДАІ МВС України, щодо надання відомостей про власника транспортного засобу «Газ» реєстраційний номер 72904 КХ.

До початку судового засідання 28.01.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

В судовому засідання 29.01.2013 р. представник позивача надав додаткові письмові пояснення до позовної заяви, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник третьої особи надав документи на вимогу ухвали суду, розгляд справи залишив на розсуд суду, просив розглядати справу без його участі.

Представник позивача надав заяву про продовження процесуального строку розгляду справи на 15 днів.

Відповідач в судове засідання 29.01.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2013 р., на підставі ст. 69, 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.02.2013 р., продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

До початку судового засідання 01.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від Департаменту ДАІ МВС України надійшла інформація на запит.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному судове засідання призначене на 15.02.2013 р. не відбулося.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному, розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р. справу було передано судді Ващенко Т.М. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Ващенко Т.М. та призначено розгляд справи на 21.03.2013р.

У зв'язку із виходом з лікарняного судді Жагорнікової Т.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р. справу було передано судді Жагорніковій Т.О. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2013р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Жагорніковій Т.О.

В судовому засіданні 21.03.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 21.03.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Дослідивши всі наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для винесення рішення у справі по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2009 р. між ПрАТ «АСК «Омега» (страховик) та Кутовою Галиною Петрівною (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №015-07-1604-20 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем «ВАЗ» моделі « 21121» реєстраційний номер АА 8414 ЕВ, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за Договором є Філія «Центральне РУ» Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

23.05.2010 року, о 15 год. 45 хв., по вул.1-го Травня в смт. Брусилів Корчук Ігорь Олексійович керуючи автомобілем «ГАЗ» реєстраційний номер 72904 КХ (надалі - «ГАЗ») не надав переваги в русі при виконанні маневру «розворот» автомобілю «ВАЗ» моделі « 21121» реєстраційний номер АА 8414 ЕВ (надалі - «ВАЗ»), що рухався в з зустрічному напрямку і здійснив з ним зіткнення, в результаті обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою Бруслівського ВДАІ УМВС України у Житомирський області вихідний №7249 від 25.05.2010 р.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Корчуком Ігорем Олексійовичем Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Чуднівського районного суду в адміністративній справі №3-519/10, відповідно до якої Корчука Ігоря Олексійовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Згідно із Звітом №243 про оцінку автомобіля «ВАЗ», складеного 24.06.2010 р. спеціалістом Державного підприємства Український експертний центр «Експерт-Сервіс» - субєетом оціночної діяльності Журавлем Олександром Миколайовичем (сертифікат « 8734/09 субєкта оціночної діяльності, виданий 14.07.2009 р. ФДМ України), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «ВАЗ» складає 20 016,92 грн.

07.09.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ», звернулась до позивача із Заявою №б/н в якій просить виплатити страхове відшкодування на СТО.

На підставі страхового акту №6758-Т від 17.08.2010 р. (який складений на підставі висновку аварійного комісара та рахунку фактури №11 від 26.07.2010 р.), у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування визначеним вказаним актом, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на СТО суму страхового відшкодування у розмірі 17 317,92 грн. на страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №3285 від 25.08.2010 р. (копія якого знаходиться в матеріалах справи та оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні). Виплата страхового відшкодування здійснювалась на підставі згоди Вигодонабувача, що підтверджується листом №1951/ИБ від 10.08.2010 р.

Статтею 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб «ГАЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «ВАЗ», належить Бровченку І.О., проте на час скоєння ДТП знаходився під керуванням Корчука Ігоря Олексійовича, оскільки останньому було видано талон на право керування зазначеним транспортним засобом (що підтверджується відповіддю на запит суду від Центру безпеки дорожнього руху при Департаменті МВС України).

Відповідно до посвідчення серія АБ № 072258, копія якого наявне в матеріалах справи, Корчук Ігор Олексійович є учасником бойових дій (оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні).

Посилаючись на п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» згідно з яким МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону (п. п. г п. 41.1 ст. 41), позивачем заявлені вимоги до МТСБУ про стягнення в порядку регресу виплаченого ним страхового відшкодування.

Згідно з п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 1.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах;

Відповідно до інформації отриманої від Центру безпеки дорожнього руху при Департаменті МВС України під час скоєння ДТП за кермом автомобіля «ГАЗ» знаходився Корчук Ігорб Олексійович, який керував належним йому транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талону (копія якого міститься матеріалах справи).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що від Корчука Ігоря Олексійовича, з вини якого сталася ДТП, не надходило заяви про відшкодування шкоди з необхідними доказами, які б свідчили, що винна особа відноситься до пільгової категорії громадян та саме вона керувала належним йому транспортним засобом.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме МТСБУ.

Відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону (у редакції, чинній на момент вчинення ДТП) учасники ДТП зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання ДТП.

Вказана норма не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум коштів у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону. Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.

Аналогічна правова позиція викладене в постановах Верховного суду України №48/562 від 07.11.2011 р., №23/106 від 30.01.2012 р., №53/128 від 12.02.2012 р. та №4/17-3520-2011 від 26.09.2012 р.

Щодо заперечень відповідача з приводу того, що позивач не звертався до відповідача з регресною вимогою, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №1395 від 02.04.2012 р. позивача звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм ПрАТ «АСК «Омега» може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду. Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного суду України від 28.08.2012 р. у справі №23/279.

З приводу заперечень відповідача про те, що Звітом №243 про оцінку автомобіля «ВАЗ», складеного 24.06.2010 р. експертом не правомірно визначено коефіцієнт фізичного, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

У Звіті №243 про оцінку автомобіля «ВАЗ», складеного 24.06.2010 р. експертом визначено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «ВАЗ» становить Ез-0 (нуль).

Пунктами 7.38 та7.39 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказами Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України зазначено, що значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ (колісний транспортний засіб), строк яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн

СНД:

4 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Відповідно до технічного паспорту (копія якого знаходиться в матеріалах справи) автомобіль «ВАЗ» було випущено у 2007 році.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, судом встановлено, що експертом при складанні Звіту №243 від 24.06.2010 р. було правомірно визначено коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «ВАЗ», який дорівнює 0 (нулю), оскільки на дату проведення експертизи строк експлуатації автомобіля не перевищував 5 (п'яти) років.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 17 317,92 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодекс)' України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код 21647131) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17, літ. А; ідентифікаційний код 21626809) суму страхового відшкодування у розмірі 17 317 (сімнадцять тисяч триста сімнадцять) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 26.03.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова