Рішення № 30296099, 26.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.13 Справа№ 914/845/13-г

за позовною заявою: Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львіввтеплоенерго», м.Львів

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м.Львів

про стягнення 35311,91грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Якімець Б.Ю.

Представники:

від прокуратури: Телюк Г.В.

від позивача: Коцелко Ю.В. - представник за довіреністю

від відповідач: Куцак В.Л. - представник за довіреністю

Суть спору: порушено провадження у справі за позовом прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львіввтеплоенерго», м.Львів до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м.Львів про стягнення 35311,91грн., з яких 31576,81грн. боргу за спожиту теплову енергію, 2200,90грн. пені та 1534,20грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.02.2013р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.03.2013 року.

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно ст.20, 22 ГПК України.

У судовому засіданні 26.03.2013р. прокурор та представник позивача позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердили, зокрема, що між Львівським міським комунальним підприємством «Львіввтеплоенерго» та відповідачем - Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №4337/Ш від 25.11.2008р. Всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором, відповідач протягом 2010-2012 років здійснював лише часткову оплату за надані послуги, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на лютий 2013 року становить 31 576,81грн., що зумовило звернення до суду. Окрім стягнення вказаної заборгованості, просили також стягнути 2200,90грн. пені, нарахованої згідно договору, а також 1534,20 грн. 3% річних, відповідно до ст.625 ЦК України.

Представник відповідача у судове засідання 26.03.2013р. з'явився, подав відзив на позовну заяву №1074 від 25.03.2013р., при супровідному листі №1075 від 25.03.2013р. (вх. №8435/13 від 25.03.2013р.), наявність вказаної позивачем заборгованості не спростував, просив зменшити розмір неустойки, з огляду на те, що кошти для оплати штрафних санкцій, в тому числі пені, не передбачені в кошторисі Міністерства Оборони України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд встановив наступне.

Між Львівським міським комунальним підприємством «Львіввтеплоенерго» (позивач у справі, теплопостачальна організація за договором) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова (відповідач по справі, споживач за договором) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №4337/Ш від 25.11.2008р., який діє на момент вирішення спору по суті.

На виконання умов договору позивач постачав відповідачу теплову енергію для опалення та здійснював гаряче водопостачання у визначених обсягах. Однак споживач, всупереч умовам договору, в період з травня 2010 року по лютий 2013 року здійснював частковий розрахунок за надані послуги, що відображено у розрахунку заборгованості Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова за договором №4337/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді від 25.11.2008р., яка виникла станом на 01.06.2012р. і залишилась непогашеною станом на 11.02.2013р.

Внаслідок цього, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 31576,81грн. Також позивач просить стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова 2200,90грн. пені, нарахованої відповідно до п.7.2.3. договору.

Відповідно до розділу 1 договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія, згідно з п.2.1, постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору. Додатковою угодою до договору від 24.05.2010р. сторони внесли зміни до вказаного додатку, шляхом викладення його в новій редакції.

Договором, а саме п.3.2.2, встановлено обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором. Зокрема, п.п.6.2. та 6.3. договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, а споживач до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Згідно з п.7.2.3. договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.п.10.1, 10.4 договору, він набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2009р. і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за шістдесят календарних днів до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору, який може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 31576,81грн. основного боргу та 1534,20грн. 3% річних підтверджених поданими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 2200,90грн. пені, суд, враховуючи клопотання відповідача, вважає за можливе зменшити розмір неустойки виходячи з наступного. Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Згідно з ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова як структурний підрозділ Міністерства оборони України є бюджетною організацією та фінансується за рахунок державного бюджету України, враховуючи, що заборгованість за договором виникла внаслідок несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету, суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 100,00грн.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (м.Львів, вул.Шевченка, буд.3-а, код ЄДРПОУ 07638027) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львіввтеплоенерго» (м.Львів, вул.Д.Апостола, буд.1, код ЄДРПОУ 05506460) 31576,81грн. основного боргу, 100,00грн. пені та 1534,20грн. 3% річних.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (м.Львів, вул.Шевченка, буд.3-а, код ЄДРПОУ 07638027) в доход державного бюджету 1720, 50грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

5. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 29.03.2013р.

Суддя Щигельська О.І.

Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.