Ухвала суду № 30295620, 20.03.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Лисака І.Н.,

суддів: Винту Ю.М., Заводян К.І.,

секретар Ковальчук Н.О.

за участю представника апелянта ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання житла, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 12 лютого 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 12 лютого 2013 року в задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання житла відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вищезазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Вважає, що відповідачка користується житлово-комунальними послугами, проте не оплачує їх. Зазначає, що з відповідачкою шлюб розірвав, проживає окремо від колишніх членів сім'ї та вчасно сплачує аліменти на утримання дитини, а те, що він є власником житла, не може бути підставою для понесення ним в одноособовому порядку витрат на житлово-комунальні послуги. Вважає, що його позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що ОСОБА_3 є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 31.05.2011 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. На даний момент ОСОБА_3 проживає АДРЕСА_2, а колишня дружина ОСОБА_2 продовжує разом з дитиною проживати у АДРЕСА_1, в якій вони зареєстровані.

З доданих до матеріалів справи квитанцій вбачається, що позивач з червня 2011 року по серпень 2012 року сплатив за житлово-комунальні послуги 4 273,95 грн., з яких теплоенергія - 1 958 грн.; електроенергія (за лічильником) - 170,50 грн.; газопостачання (за кількістю осіб) - 700,96 грн. (3х2 = 467,31 грн.); квартирна плата - 1 379, 19 грн.; водопостачання та водовідведення - 298,95 грн.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції вірно виходив з того, що витрати на

22ц-440/13 Головуючий в І інстанції Войтун О.Б.

Категорія 41/43 Доповідач Лисак І.Н.

житлово-комунальні послуги не залежать від того, чи проживає особа (власник або квартиронаймач) у квартирі, чи ні, а розподіл понеси витрат між членами сім'ї (у тому числі колишніми) власника квартири можливий за наявності договору.

Згідно ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК УРСР до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням, до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Згідно ст.162 ЖК УРСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 158 ЖК УРСР наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно

до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 договору найму житлового приміщення з колишніми членами сім'ї не укладав, заявлену в позові суму витрат власника та користувача залежно від понесених витрат та займаних площ не обґрунтував, враховуючи, що оплата за житлово-комунальні послуги здійснюється з моменту набуття права власності на квартиру і що ці послуги надаються незалежно від наявності мешканців у квартирі, приймаючи до уваги те, що відповідачка частково сплачувала дані послуги за лічильником, суд першої вірно прийшов до висновку про відмову у задоволені позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 12 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: