Рішення № 30295619, 20.03.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року м.Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Лисака І.Н.,

суддів Винту Ю.М., Заводян К.І.

секретаря Ковальчук Н.

за участю ОСОБА_1 та представника відповідача Мельницького М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецпостачсервіс» про визнання недійсним акту про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 13 лютого 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА :

В листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Агроспецпостачсервіс» про визнання недійсним акту про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов'язання вчинити дії.

Посилався на те, що 21.11.2004 року на підприємстві під час виконання своїх обов'язків, передбачених трудовим договором, отримав тілесні ушкодження на виробництві внаслідок нападу на нього невідомих осіб. 22.11.2004 року директором підприємства було створена робоча комісія для розслідування нещасного випадку. Наслідки розслідування нещасного випадку йому сталі відомі лише 2010 році під час розгляду іншої цивільної справи, оскільки акту про нещасний випадок невиробничого характеру він від відповідача не отримував.

Просив визнати акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 23.11.2004 року нечинним та зобов'язати ТОВ «Агроспецпостачсервіс» надати йому завірений примірник вищезазначеного акту.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 13 лютого 2013 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «Агроспецпостачсервіс» про визнання недійсним акту про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищезазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зазначає, що судом не надано належну оцінку обставинам, при яких позивач отримав оскаржуваний акт. Не встановлено причин, з яких відповідач не надав вищезазначений акт на протязі декількох років та приховував його існування, продовжуючи термін розслідування нещасного випадку.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої

справа № 22ц-459/13р. Головуючий у 1-й інстанції Скуляк І.А.

категорія: 51 Доповідач Лисак І.Н.

інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нового, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що акт про нещасний випадок невиробничого характеру був вручений позивачу, оскільки останній долучив його до матеріалів справи, а свої позовні вимоги позивач не довів належними та допустимими доказами.

Про те, з такими висновками суду в повному обсягу погодитися не можна.

Судом першої інстанції правильно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 22.11.2004 року у зв'язку із побиттям позивача, ТОВ «Агроспецпостачсервіс» було створено робочу комісію для розслідування нещасного випадку. За наслідками розслідування директором ТОВ «Агроспецпостачсервіс» 23.11.2004 року було затверджено акт про нещасний випадок невиробничого характеру, копія якого була залучена позивачем з додатками до позовної заяви (а.с.16), тобто була ним отримана.

Згідно ч.2 п.10. п.13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого постановою КМУ №1112 від 25.08.2004р., який діяв на час виникнення спірних відносин і до 31.12.2011р. (далі по тексту - «Порядок»), роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування. Комісія зобов'язана протягом трьох діб скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю.

Так, відповідно до п.22 Порядку примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) протягом трьох діб надсилаються роботодавцем: потерпілому або особі, яка представляє його інтереси; робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно ч.1 та ч.2 п. 38 Порядку Посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ). Рішення посадової особи органу Держнаглядохоронпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису припиняється.

Після набрання чинності Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30 листопада 2011 р. №1232 (далі по тексту - «Нового Порядку»), згідно п.54 у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку.

Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Згідно ст.22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, вбачається невідповідність між додатком № 4 Порядку та залученим позивачем до матеріалів справи актом, про те захист порушеного права в разі незгоди з його змістом визначений як п.38 Порядку, так і п.54 Нового Порядку та ч.3 ст.22 Закону України «Про охорону праці». Позивач просив визнати нечинним акт розслідування нещасного випадку на виробництві в судовому порядку, тобто у непередбачений законом спосіб, а маючи його копію позивач порушив визначений законом спосіб захисту своїх прав. Дослідження способу отримання копії акта в даному випадку значення не має, оскільки дотримання Порядку керівниками підприємств при розслідуванні нещасних випадків на виробництві знаходиться поза компетенцією суду.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи наведене, рішення Першотравневого районного суду Чернівецької області від 13 лютого 2013 року підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні в цій частині позовних вимог з інших підстав.

На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 13 лютого 2013 року в частині відмови у визнанні акту не чинним скасувати та ухвалити по цій вимозі нове рішення.

У задоволені позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецпостачсервіс» про визнання недійсним акту про нещасний випадок невиробничого характеру, - відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді