Рішення № 30294555, 20.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р.Справа № 922/485/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827; до Комінального підприємства "Харківські теплові мережі", 61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119; про стягнення 15315583,11 грн. за участю представників:

позивача - Іванов П.О., довіреність №274/10 від 14.12.2012р.;

відповідача - Ващенко Т.Д., довіреність №38-4055/391 від 27.10.2010р.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 6141939,89грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 9173643,22грн., також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 68820,00грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2011р. у справі №5023/2406/11 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення 271878711,00грн., яким позов задоволено частково, а саме стягнуто 256374700,13грн. боргу за поставлений газ, 4930273,05грн. пені, 3736472,36грн. інфляційних витрат, 1906992,41грн. 3% річних, 25037,58грн. витрат по сплаті державного мита та 231,72грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в частині стягнення 4930273,05грн. пені відмовлено; як на правове обгрунтування позивач вказує на ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні 14.02.2013р. оголошено перерву до 20.02.2013р.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов, поданому та підтвердженому його повноважним представником у судовому засіданні, не заперечує проти того, що рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2011р. по справі №5023/2406/11 не виконано відповідачем, вказуючи разом з цим на те, що після прийняття господарським судом вказаного рішення підприємством відповідача частково за рахунок субвенцій з державного бюджету було здійснено погашення боргу на суму 163271571,35грн., і на сьогоднішній день сума непогашеної заборгованості за природний газ, що стягнута судовим рішенням від 03.06.2011р. по справі №5023/2406/11 складає 93103128,78грн., і не погашена відповідачем у зв'язку з невиконанням державою зобов'язань по перерахуванню субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

На виконання умов укладеного між сторонами договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-1204 ТЕ-32 від 14.10.2010р., позивач протягом жовтня-грудня 2010 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 373441236,63грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме актами прийому-передачі природного газу (20-22), але в порушення п.4.1. умов договору відповідач вартість природного газу сплатив частково, в зв'язку з чим позивач у березні 2011 року звертався до господарського суду Харківської області із відповідною позовною заявою.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.06.2011р. у справі №5023/2406/11 (а.с. 9-11) за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення 271878711,00грн., яким позов задоволено частково, а саме стягнуто 256374700,13грн. боргу за поставлений газ, 4930273,05грн. пені, 3736472,36грн. інфляційних витрат, 1906992,41грн. 3% річних, 25037,58грн. витрат по сплаті державного мита та 231,72грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в частині стягнення 4930273,05грн. пені відмовлено.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч.2 ст. 35 ГПК України).

Як свідчать матеріали справи та що не заперечується відповідачем сума заборгованості за рішенням господарського суду Харківської області від 03.06.2011р. у справі №5023/2406/11 відповідачем в повному обсязі не сплачена і на момент розгляду справи становить 93103128,78грн.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо ж зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки. Останні встановлені, зокрема, у ст. 625 ЦК України, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких, є самостійним способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача або підтверджували сплату заборгованості.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст. ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 ГК України та ст. ст. 33, 34, 35 ГПК України позов підлягає задоволенню повністю: в частині стягнення 9173643,22грн. - три проценти річних (за період з 02.04.2011р. по 31.03.2013р.) та 6141939,89грн. втрат від інфляції (за період з березня 2011 року по грудень 2012 року), як обґрунтовано заявлений.

Судовий збір у розмірі 68820,00грн., згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, б.11, р. № 260323022313 у банку ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р. № 26002007367001 в Київській філії ПАТ КБ "Південкомбанк" м. Київ, МФО 320876, код ЄДРПОУ 31301827) - суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 6141939,89грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 9173643,22грн. та судовий збір у розмірі 68820,00грн.

3. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.