Постанова № 30292327, 04.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року 810/538/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесхолдинггруп» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2013 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнесхолдинггруп» (далі - Товариство, позивач) з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України (далі - Податковий орган, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 08.12.2012 № 0004141530, яким збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50 212,50 грн., в тому числі за основним платежем - 40 170,00 грн. і за штрафними санкціями - 10 042,50 грн. (далі - спірне рішення).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не погоджується із висновками Акта камеральної перевірки від 18.10.2012 №1324/1502/37705096, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач стверджує, що після виконання господарських зобов'язань за договорами купівлі-продажу ним було отримано від ФГ «Наша Родин» та СВК «Долина Плюс» податкові накладні. У зв'язку з тим, що податкові накладні не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Бізнесхолдинггруп» подано до Податкового органу скаргу, в якій зазначалось про порушення постачальниками порядку реєстрації податкових накладних.

Разом з тим, при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року відповідачем не було враховано факту наявності скарги на контрагентів позивача та зроблено помилковий висновок про завищення суми податкового кредиту. На думку позивача подана ним скарга є підставою для включення сум до податкового кредиту, тому оскаржуване податкове-повідомлення рішення має бути скасовано.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з тих підстав, що ТОВ «Бізнесхолдинггруп» у встановлений термін не подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну, (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» з підтверджуючими документами до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року. У зв'язку з цим в силу положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивач позбавляється права на включення сум до податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Бізнесхолдинггруп» зареєстроване Васильківською районною державною адміністрацією Київської області 11.10.2011, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців серія ААБ № 414149.

Відповідно до матеріалів справи 02.08.2012 між ТОВ «Бізнесхолдинггруп» та СВК «Долина Плюс» укладено договір купівлі-продажу № 8, згідно умов якого продавець (СВК «Долина Плюс») зобов'язується передати, а покупець (ТОВ «Бізнесхолдинггруп») прийняти та оплатити товар (ячмінь) готівкою.

На підтвердження виконання господарських зобов'язань за договором купівлі-продажу № 8 СВК «Долина Плюс» виписано: податкову накладну № 183/2 від 02.08.2012, видаткову накладну № 40 від 02.08.2012 на суму 162 306,00 грн. та видано квитанцію до прибуткового касового ордера від 02.08.2012 року на суму 162 306,00 грн.

03.08.2012 між ТОВ «Бізнесхолдинггруп» та ФГ «Наша Родина» укладено договір купівлі-продажу № 3, згідно умов якого продавець (ФГ «Наша Родина») зобов'язується передати, а покупець (ТОВ «Бізнесхолдинггруп») прийняти та оплатити товар (ячмінь) готівкою.

На підтвердження виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 3 ФГ «Наша Родина» виписано: податкову накладну № 32 від 03.08.2012, видаткову накладну № 33 від 03.08.2012 на суму 78 714,00 грн. та видано квитанцію до прибуткового касового ордера: № 44 від 07.08.2012 на суму 20 000,00 грн., № 42 від 08.08.2012 на суму 20 000,00 грн., № 45 від 10.08.2012 на суму 20 000,00 грн., № 46 від 15.08.2012 на суму 18 714,00 грн.

На примірниках податкових накладних № 183/2 від 02.08.2012 і № 32 від 03.08.2012, наданих СВК «Долина Плюс» і ФГ «Наша Родина» відповідно позивачу, зазначено, що накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте Товариством було встановлено, що дана обставина не відповідає дійсності, оскільки вказані контрагенти зареєстрували дані податкові накладні з порушенням терміну реєстрації.

Оскільки податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «Бізнесхолдинггруп» 09.08.2012 направлено до Податкового органу скаргу від 07.08.2012 № 07.08.12-02, в якій було повідомлено про факт невиконання постачальниками обов'язку щодо реєстрації податкових накладних. До заяви позивачем додано податкові накладні від 02.08.2012 № 183/2, від 03.08.2012 № 32, видаткові накладні від 03.08.2012 № 33, від 02.03.2012 № 40 та квитанції прибуткових касових ордерів № 42 від 03.08.2012, № 44 від 08.08.2012, № 45 від 10.08.2012, № 46 від 15.08.2012.

Скарга отримана Податковим органом 13.08.2012, що посвідчується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як стверджує позивач в адміністративному позові, відповідач ніяким чином не відреагував на дану скаргу.

20.09.2012 позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9057372209 з додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту» за серпень 2012 року (вх.№9057372202 від 20.09.2012 року), додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ» (вх.№9057372191 від 20.09.2012 року) та реєстр видаткових та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року (вх.№9057372205 від 20.09.2012 року), в якій зазначається, що до податкового кредиту включені податкові накладні № 183/2 від 02.08.2012 року та № 32 від 03.08.2012.

18.10.2012 на підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 ст. 75 та п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України посадовою особою Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено камеральну перевірку ТОВ «Бізнесхолдинггруп» за серпень 2012 року.

При проведені перевірки показників податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року № 9057372209 від 20.09.2012, реєстрів видаткових та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних за період 01.08.2012 по 31.08.2012 Податковим органом встановлено, що ТОВ «Бізнесхолдинггруп» включені до податкового кредиту податкові накладні: № 183/2 від 02.08.2012 по взаєморозрахунках з СВК «Долина Плюс» (іпн. 308890910163) на суму ПДВ 27 051,00 грн. та № 32 від 03.08.2012 по взаєморозрахунках з ФГ «Наша Родина» (іпн. 374835110223) на суму ПДВ 13 119,00 грн., які не зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України.

За результатами перевірки складено акт від 18.10.2012 № 1324/1502/37705096 (далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201, п. 200.1 ст. 200 Розділу V Податкового кодексу України, що призвело до завищення Товариством податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 40 170,00 грн.

Листом від 29.10.2012 вих. № 29/10 Товариство повідомило Податковий орган, що підставою для включення до податкового кредиту 40 170,00 грн. були оригінали податкових накладних № 183/2 від 02.08.2012 та № 32 від 03.08.2012 з ознаками включення їх до Єдиного реєстру податкових накладних. При перевірці було виявлено, що вищевказані контрагенти зареєстрували дані податкові накладні з порушенням терміну реєстрації. УВ зв'язку з чим Товариство надало додаток 8 до податкової декларації з ПДВ та завірені копії отриманих податкових накладних.

Вказаний вище лист з доданими до нього документами Податковий орган отримав 31.10.2012.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004141530 від 08.11.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Бізнесхолдинггруп» з податку на додану вартість на 50 212,50 грн., в тому числі за основним платежем - 40 170,00 грн. і за штрафними санкціями - 10 042,50 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Порядок формування податкового кредиту регламентований ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, даною нормою встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2. цієї статті вказано, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

У пункті 198.6 вказаної норми містяться обмеження, які полягають в наступному, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Тобто, підставою для формування податкового кредиту є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Як зазначалось вище, покупцю продавцями - СВК «Долина Плюс» та ФГ «Наша Родина» по взаємовідносинах згідно з договорами купівлі-продажу товару були надані оригінали податкових накладних № 183/2 від 02.08.2012 та № 32 від 03.08.2012.

Податковий орган не вказав зауважень щодо відповідності вказаних податкових накладних встановленим чинним податковим законодавством вимогам, а лише встановив, що податкові накладні № 183/2 від 02.08.2012 та № 32 від 03.08.2012не зареєстровані продавцями у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацами першим та другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Судом встановлено, що податкові накладні, отримані позивачем від постачальників № 183/2 від 02.08.2012 на загальну суму 162 306,00 грн., в т.ч. ПДВ 27 051,00 грн., № 32 від 03.08.2012 на загальну суму 78 714,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 119,00 грн. підлягають обов'язковій реєстрації, оскільки сума ПДВ по даним податковим накладним перевищує 10 тисяч гривень.

У абзаці восьмому пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

Незважаючи не те, що на оригіналах податкових накладних № 183/2 від 02.08.2012 та № 32 від 03.08.2012 вказано про їх реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач вжив заходів щодо перевірки цих обставин та встановив відсутність такої реєстрації. У зв'язку з чим вжив невідкладних заходів та направив 09.08.2012 скаргу до Податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2012 в 14 год. 57 хв. зареєстровано направлений ФГ «Наша Родина» до Таращанського відділення Рокитнянської МДПІ реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року, про що видано квитанцію № 2, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац дев'ятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Саме виходячи з даної норми, Податковий орган встановив завищення Товариством податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 40 170,00 грн.

Водночас, відповідно до абзаців одинадцять та дванадцять п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податковий орган, приймаючи спірне рішення, виходив з того, що до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року Товариством не було додано заяву із скаргою на постачальників СВК «Долина Плюс» та ФГ «Наша Родина» (додаток 8), а отримано таку заяву ДПІ лише 31.10.2012, тобто з порушенням строків подання податкової звітності, отже у Товариства відсутні підстави для включення сум податку згідно з податковими накладними № 183/2 від 02.08.2012 року та № 32 від 03.08.2012 до складу податкового кредиту за серпень 2012 року.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд бере до уваги доводи позивача щодо його добросовісності як платника податків, яка виявилась у вжитті заходів щодо виявлення відповідності даних автоматизованої системи, а саме: отримання інформації щодо факту реєстрації контрагентами податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та оперативне повідомлення Податкового органу про наявність факту відсутності реєстрації податкових накладних шляхом подання скарги.

При цьому суд звертає увагу, що додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року отримано Податковим органом до прийняття спірного рішення.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних, що є підставою для формування податкового кредиту, сторонами не заперечується.

Аналізуючи викладені вище обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що хоча відповідач формально діяв у межах повноважень та у порядку, встановленому чинним законодавством, оскаржуване рішення прийнято нерозсудливо, без дотриманням принципу пропорційності, а саме: без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів Товариства і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому спірне рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 8 листопада 2012 року № 0004141530.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесхолдинггруп» судовий збір у розмірі 502 (п'ятсот дві) грн. 13 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.