Рішення № 30291672, 21.03.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/10757/12

(2/199/682/13)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 березня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Щербини - Почтовик І.В.,

при секретарі Штонді О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сучасні впроваджувально-іноваційні фінансові технології» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобовязаннями, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобовязаннями, в обґрунтування позову зазначив, що 10 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 77/07, за умовами якого ТОВ «Діалогбанк» надав, а відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 78 200,00 доларів США на придбання автомобіля у фізичних осіб, які не є субєктами господарювання, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних від частини суми кредиту, яка не повернута позичальником за період користування кредитом строком до 09.10.2012 року, що підтверджується випискою по рахунку 2203601393918.840 з 10.10.2007 року по 31.12.2010 року.

31 березня 2008 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 22/08/К, за умовами якого ТОВ «Діалогбанк» надав, а відповідач отримав кредит у сумі 79 430,00 доларів США на придбання автомобіля у фізичних осіб, які не є субєктами господарювання, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних від частини суми кредиту, яка не повернута позичальником, за період користування кредитом строком до 29.03.2013 року, що підтверджується випискою по рахунку 2203702393918.840 з 31.03.2008 року по 31.12.2010 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитними договорами був укладений договір поруки № 4/10-П від 08.11.2010 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сучасні впроваджувально-іноваційні фінансові технології», відповідно до якого у порядку ст.ст. 553-559 ЦК України поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед ТОВ «Діалогбанк» відповідати по зобовязанням ОСОБА_2, згідно до п.3.3 Договору поруки несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості. Згідно з умовами договору поруки, позивачем виконано взяті на себе перед ТОВ «Діалогбанк» зобовязання, як поручитель ОСОБА_2 сплатило:

- 90 693,43 доларів США за кредитним договором № 77/07 від 10 жовтня 2007 року, що складається з кредиту у сумі 67 894,78 доларів США, процентів за користування кредитом у сумі 22 798,65 доларів США,

- 94 277,21 доларів США за кредитним договором № 22/08/К від 31 березня 2008 року, що складається з кредиту у сумі 72000,00 доларів США, процентів за користування кредитом у сумі 22 277,21 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями № 52 та № 53 від 08 листопада 2010 року.

Відповідач ОСОБА_2 зобовязання за договором не виконує, в звязку з чим, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором № 77/07 від 10 жовтня 2007 року в сумі 90 693,43 доларів США, що складається з кредиту у сумі 67 894,78 доларів США, процентів за користування кредитом у сумі 22 798,65 доларів США, стягнути заборгованість за кредитним договором № 22/08/К від 31 березня 2008 року в сумі 94 277,21 доларів США, що складається з кредиту у сумі 72 000,00 доларів США, процентів за користування кредитом у сумі 22 277,21 доларів США та судові витрати.

Представник позивача подав до суду заяву в якій просив задовольнити позов та розглядати справу за його відсутності у заочному порядку.

Відповідач до судового засідання не зявився, про час, дату та місце слухання справи сповіщався належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який в наданій заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача у заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 77/07 (а.с.6-9), за умовами якого ТОВ «Діалогбанк» надав, а відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 78 200,00 доларів США на придбання автомобіля у фізичних осіб, які не є субєктами господарювання, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних від частини суми кредиту, яка не повернута позичальником за період користування кредитом строком до 09.10.2012 року, що підтверджується випискою по рахунку 2203601393918.840 з 10.10.2007 року по 31.12.2010 року.

31 березня 2008 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 22/08/К (а.с.10-13), за умовами якого ТОВ «Діалогбанк» надав, а відповідач отримав кредит у сумі 79 430,00 доларів США на придбання автомобіля у фізичних осіб, які не є субєктами господарювання, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних від частини суми кредиту, яка не повернута позичальником, за період користування кредитом строком до 29.03.2013 року, що підтверджується випискою по рахунку 2203702393918.840 з 31.03.2008 року по 31.12.2010 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитними договорами був укладений договір поруки № 4/10-П від 08.11.2010 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сучасні впроваджувально-іноваційні фінансові технології» (а.с.14-15), відповідно до якого у порядку ст.ст. 553-559 ЦК України поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед ТОВ «Діалогбанк» відповідати по зобовязанням ОСОБА_2, згідно до п.3.3 Договору поруки нести солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості. Згідно з умовами договору поруки, позивачем виконані взяті на себе перед ТОВ «Діалогбанк» зобовязання, як поручитель ОСОБА_2 та було сплачено:

- 90 693,43 доларів США за кредитним договором № 77/07 від 10 жовтня 2007 року, що складається з кредиту у сумі 67 894,78 доларів США, процентів за користування кредитом у сумі 22 798,65 доларів США,

- 94 277,21 доларів США за кредитним договором № 22/08/К від 31 березня 2008 року, що складається з кредиту у сумі 72000,00 доларів США, процентів за користування кредитом у сумі 22 277,21 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями № 52 та № 53 від 08 листопада 2010 року (а.с.16).

Згідно умов п.5.3.8 Кредитних договорів № 77/07 від 10.10.2007 року, № 22/08/К від 31.03.2008 року в разі порушення Позичальником умов договору, в разі різкого погіршення фінансового стану Позичальника та в інших випадках, коли виникла загроза того, що Позичальник не може своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобовязання за цим договором, Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення всієї суми та всіх процентів за користування кредитом. Відповідно п.5.5.2 кредитодавець, який прострочив виконання грошового зобовязання за цим договором, на вимогу позичальника зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також один процент річних від простроченої суми. П.5.5.3 за порушення строків (термінів) виконання своїх грошових зобовязань за цим договором позичальник сплачує кредитодавцю за кожний календарний день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного позичальником грошового зобовязання, а також проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Відповідно листа ТОВ «Діалогбанк» від 07.03.2013 року з якого вбачається, що ТОВ «Сучасні впроваджувально-інноваційні фінансові технології» за договором поруки № 4/10П від 20.10.2010 року перерахувало по кредитним договорам ОСОБА_2: суму 717 811,30 гривень по кредитному договору № 77/07 від 10.10.2007 року без ПДВ, суму 746175,84 гривень по кредитному договору № 22/08/К від 31.03.2008 року без ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Як встановлено ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в разі порушення зобовязань, згідно ч.1 ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно ж до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, а за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, зазначене регулюється нормами ч.1 ст. 1054 ЦК України.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до Договору поруки №4/10-П від 08.11.2010 року укладеного між ТОВ «Діалогбанк» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сучасні впроваджувально - іноваційні фінансові технології», п.1.1. сторони встановили, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати в тому числі і за : ОСОБА_2 які виникають з умов кредитних договорів № 77/07 від 10.10.2007, № 22/08/К від 31.03.2008 року. Також за п.2.4., Договору Поруки, Поручитель після виконання взятих на себе зобовязань відповідно до ст.. 556 ЦК України, набуває всіх прав кредитора по виконаному ним зобовязанню ( а. с. 14-15)

Згідно ч.ч.1-2 ст. 555 ЦК України, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

За ч.ч. 1-2 ст. 556 ЦК України, після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Таким чином необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сучасні впроваджувально-іноваційні фінансові технології» заборгованість за Кредитними Договорами № 77/07 від 10.10.2007, № 22/08/К від 31.03.2008 року в сумі 1 463 987,14 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями від 08.11.2010 року ( а.с.16) та випискою за рахунком 2203601393918.840 за період з 01.11.2010 по 30.11.2010 ( а.с.135-140).

Що стосується вимог про стягнення різниці між 1 478 470.33 гривень та 1 463 987,14 гривень, яка становить 14 483.19 гривень, то у цій частині позову необхідно відмовити, з огляду на вимоги ст. ст. 10,60 ЦПК України, щодо того, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи на виконання вимог ст. 88 ЦПК України питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сучасні впроваджувально-іноваційні фінансові технології» судовий збір в сумі 3 219,00 гривень.

Керуючись ст.ст.10,11, 57-60, 212-215,222, 224-228, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сучасні впроваджувально-іноваційні фінансові технології» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобовязаннями задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сучасні впроваджувально-іноваційні фінансові технології» заборгованість за Кредитними Договорами № 77/07 від 10.10.2007, № 22/08/К від 31.03.2008 року в сумі 1 463 987,14 гривень.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сучасні впроваджувально-іноваційні фінансові технології» судовий збір в сумі 3219,00 гривень.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Щербина-Почтовик