Рішення № 30290851, 25.03.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/1194/2012

Провадження № 2/645/118/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2013 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого - судді - Іващенко С.О.

секретарів судових засідань - Гаврашенко Л.А., Байбак О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові цивільну справу за позовом Прокурора Фрунзенського району м.Харкова, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, треті особи - Служба у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання договору недійсним -

в с т а н о в и в :

Прокурор Фрунзенського району м.Харкова, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, звернувся до суду, у відповідності до ст.. 121 Конституції України, ст.. 5 Закону України «Про прокуратуру», ст.. 45 ЦПК України, з позовною заявою до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, треті особи - Служба у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання недійсним договору дарування ? частини квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідчений 24.12.2010 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що прокуратурою Фрунзенського району м.Харкова проведено перевірку за зверненням ОСОБА_5 щодо порушення житлових та майнових прав малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5, 1971 року народження, має дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішеням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29.07.2002 року, ОСОБА_5 позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_7, та ОСОБА_10, які у відповідності до рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради м.Харкова включені до особового рахунку на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28.09.1996 року Дванадцятою Харківською нотаріальною конторою, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить ? частини квартири АДРЕСА_2. 24.12.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 посвідчено договір дарування зазначеної частини квартири, відповідно до якого ОСОБА_5 безоплатно передає у власність ОСОБА_6 належну їй на праві власності ? частину квартири. На думку позивача, даний правочин був укладений з порушенням вимог ч.2 ст. 177 Сімейного Кодексу України, відповідно до якої батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо її майнових прав та з порушенням ст.. 17 Закону України «Про охорону дитинства», вважає, що зазначений договір призвів до порушення житлових прав ОСОБА_7, неповнолітнього ОСОБА_8, малолітнього ОСОБА_3.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_11 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, пояснила суду про обставини викладені вище.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_12, яка діє згідно довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення позову заперечувала, пояснивши, що приватним нотаріусом ОСОБА_13 24 грудня 2010 року було посвідчено договір дарування, укладений між ОСОБА_14, що діяла від імені ОСОБА_5 згідно з довіреністю, та ОСОБА_6 частки квартири АДРЕСА_2. У вищевказаній квартирі були зареєстровані неповнолітній ОСОБА_8, малолітній ОСОБА_3 та повнолітній ОСОБА_7, які є синами ОСОБА_5 та онуками ОСОБА_6. Власниками квартири вони не являлися. В тексті договору сторонами підтверджено намір не знімати з реєстраційного обліку зареєстрованих в вищезгаданій квартирі дітей /п.5 договору/. Оскільки, зареєстровані в квартирі діти, не були власниками квартири, не проживали в цій квартирі та після укладання договору дарування залишилися бути зареєстрованими в цій квартирі, дозвіл органів опіки та піклування на дарування належної ОСОБА_5 частини квартири був не потрібен

Відповідач ОСОБА_15 у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі та пояснила, що дійсно подарувала своєму батькові ОСОБА_6 належну їй частку у квартирі, у договорі було зазначено, що діти залишаються зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2. Малолітній ОСОБА_3 був зареєстрований у вказаній квартирі, але близько п'яти років - з моменту народження проживав разом з нею та своїм біологічним батьком за адресою: АДРЕСА_1. Її батько - ОСОБА_6 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2, у квартирі фактично проживає неповнолітній син - ОСОБА_16, якому ІНФОРМАЦІЯ_5 виповниться 18 років.

Третя особа - ОСОБА_8 проти позову заперечував та пояснив, що він зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_2. Його мати - ОСОБА_17 рішенням суду від 2002 року була позбавлена батьківських прав відносно нього та його брата ОСОБА_7. Його дід ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9, був його опікуном. Після смерті дід залишив заповіт, яким заповідав всю квартиру йому. ОСОБА_8 спадщину прийняв, звернувшись до нотаріальної контори, вважав, що є відповідачем у справі, як правонаступник діда. Також пояснив, що його брат ОСОБА_7 з ним у квартирі не проживав, а мешкав у своєї бабусі, його мати - ОСОБА_17 мешкала з своїм цивільним чоловіком та з братом ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. Мати його долею не цікавилася, аліментів жодного разу на його утримання на давала.

Третя особа - ОСОБА_7 позов визнав, у судовому засіданні пояснив, що у квартирі АДРЕСА_2 не мешкав, а приходив у гості, оскільки мешкав у бабусі, відвідував СШ № 38, яку закінчив у 2010 році. Про те, що його мати ОСОБА_15 подарувала свою частку у квартирі дідові, йому було відомо. Коли він відвідував діда за його життя, то останній пропонував повернутися до нього і жити разом з ним та братом ОСОБА_8.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Кузнецова О.Б., яка діє згідно довіреності, у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася заздалегідь і належним чином, надала пояснення у справі, в яких просила розглянути справу за її відсутності, зазначивши, що на момент укладення договору дарування безперечне законне право користування спірним житлом мали малолітній ОСОБА_3, 2007 року народження, та ОСОБА_8, 1995 року народження, які були зареєстровані разом з матір'ю, діти місця проживання не змінювали, за іншою адресою зареєстровані не були, іншого житла в користуванні не мали. Для відчуження частини квартири АДРЕСА_2, необхідно було отримати дозвіл органа опіки та піклування, однак ОСОБА_5 не зверталася до органу опіки і піклування з проханням надати дозвіл на дарування належної їй на праві власності частини квартири, виконком райради не ухвалював рішення про надання дозволу на відчуження квартири, право користування якою мають діти.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважаю позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У ході судового розгляду встановлено, що ? частка квартири АДРЕСА_2 належала на праві власності ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.09.1996 року.

Відповідно до договору дарування квартири АДРЕСА_2, укладеного 24.12.2010 року та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий номер № 9075 ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_6 прийняв у власність ? частину квартири АДРЕСА_2. 20.01.2011 вказаний договір зареєстрований в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав.

Згідно довідки про склад сім'ї від 30.11.2011 на момент укладання договору дарування частки квартири в ній були зареєстровані діти: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 - онук, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 - онук, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - онук.

Рішенням виконавчого комітету Фрунзенської районної ради м.Харкова від 19.09.2000 року, встановлено опіку над неповнолітніми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_8. Опікуном призначено ОСОБА_6, неповнолітні включені до особового рахунку на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2

У п. 5 вищезазначеного договору дарування частки квартири визначено, що частина квартири на момент укладання договору нікому не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, під заставою,, в тому числі податковою, забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї, а також будь-яких прав на неї у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб вона не внесена, вона також не є предметом спадкового договору. У квартирі зареєстроване місце проживання дітей, синів дарувальника та онуків обдарованого, які залишаються бути зареєстрованими у квартирі.

Даний договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідчений 24.12.2010 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, укладено з порушенням діючого законодавства, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст. 177 Сімейного кодексу України, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки і піклування вчиняти правочини щодо її майнових прав, зокрема укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.

Дані положення спрямовані, перш за все, на забезпечення збереження права дитини на житло.

Згідно ст. 12 Закону України від 02.06.2005 року №2623-ІУ«Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень є неприпустимими.

Відповідно ст.. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки та особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Згідно роз'яснень Міністерства юстиції України від 22.08.2011 року про «Особливості правового регулювання посвідчення правочинів щодо нерухомого майна за участю малолітніх та неповнолітніх осіб» недопустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та реєстрації, здійснювати відчуження житла. Дозвіл органу опіки необхідний і у разі, коли у дітей є лише право користування нерухомим майном, навіть якщо дитина постійно проживає та зареєстрована у житловому приміщенні, яке відчужується.

Таким чином, для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Як встановлено у ході судового розгляду, орган опіки та піклування дозвіл на відчуження частини квартири АДРЕСА_2 дозволу не надавав, виконавчий комітет Фрунзенської районної у м.Харкові ради не ухвалював рішення про надання дозволу на відчуження квартири, право користування якою мають діти.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог,Ю які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою - шостою ст.. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.6 ст. 203 ЦК України, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних осіб.

Таким чином, судом встановлено, що договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідчений 24.12.2010 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 укладений з порушенням діючого законодавства, призвів до порушення житлових прав неповнолітнього ОСОБА_7, 1993 року народження, та малолітнього ОСОБА_3, 2007 року народження.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Постановою Пленуму Верховного суд України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 176, 177 Сімейного кодексу України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст 10,11,88, 130, 134, 212-215,217, ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Прокурора Фрунзенського району м.Харкова, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6,треті особи - Служба у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання договору недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_2, посвідчений 24.12.2010 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

СУДДЯ: