Постанова № 30285078, 25.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 р. Справа № 804/1766/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріБерднику С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті фінансової санкції у сумі 546,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому позивач просить стягнути заборгованість по сплаті фінансової санкції у сумі 546,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Перевіркою фінансово-господарської діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 було встановлено факт самостійно донарахованих страхувальником сум своєчасно не обчислених страхових внесків за найманих працівників та донараховано Управлінням Пенсійного фонду України страхових внесків в сумі 11,20 грн. В результаті донарахування органом Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах та страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків було винесено Рішення від 27.03.2009 року № 84 про застосування фінансової санкції на загальну суму 716,37 грн. Заборгованість відповідачем була частково сплачена, тому позивач вважає, що відшкодуванню підлягає заборгованість по сплаті фінансової санкції у сумі 546,63 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку сума заборгованості станом на 19.12.2012р. по сплаті штрафних санкцій та пені складає 546,63 грн., з урахуванням сплати 13.07.2009 року суми штрафної санкції у сумі 169,74 грн.

Ухвалою суду від 01.02.2012 р. було відкрито скорочене провадження з вказаної справи.

У відповідності до ч.3 ст.1832 КАС України, у встановлений ухвалою строк, відповідачем 28.02.2013 року було надано заперечення на адміністративний позов.

Згідно із ч.4 ст.1832 КАС України, у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

За таких обставин, у зв'язку із неможливістю ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд призначив дану справу до розгляду у судовому засіданні.

Відповідач у наданих запереченнях від 28.02.2013 року надав обгрунтування незгоди із позовною заявою, в яких зазначив наступне.

Управління пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах надало розрахунок заборгованості але ж в підтвердження часткової сплати відповідачем заборгованості жодного платіжного доручення не надано.

Як зазначено в рішенні № 84 від 27.03.2009 року штрафні санкції нараховано на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. На думку відповідача розмір штрафних санкцій повинен становити 107,43 грн. (2148,68 грн.x5%), а ніяк не 716,37 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 також вказує норму статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України,а саме ч.2, в якій вказано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та акцентує увагу що з 27 березня 2009 року до 01 лютого 2013 року пройшло майже чотири роки, позивач вчасно своїм правом не скористався, а тому сплив його строк звернення до суду.

Впевнена позиція відповідача стосовно розгляду вказаної справи базується на вимогах ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Також відповідачем було обрано особливий спосіб оподаткування, про що вказано у акті перевірки. У 2009 році відповідач була платником фіксованого податку, а з 2012 року-єдиного податку. Так відповідно до ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

Відповідач надала до суду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року, яким визнано незаконною проведену перевірки посадовою особою-головним державним інспектором Паніною Вікторією Віталіївною щодо складання акту перевірки.

Позивач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, що підтверджується матеріалами справи, та надав клопотання від 19.03.2013 року про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якому позов підтримав в повному обсязі і просив його задовольнити .

Відповідач також в судове засідання, призначене на 25.03.2013 р. не з`явився, був повідомлений належним чином про розгляд адміністративної справи, що підтверджується матеріалами справи, та надав до суду заяву від 18.03.2013 року про розгляд справи без участі відповідача в порядку письмового провадження.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд даної адміністративної справи за їх участі та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки сторін відповідно до положень ст.128 КАС України.

Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, та зазначається, що потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: розрахунок суми позову станом на 19.12.2012 р.; копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності НОМЕР_2; копія направлення на проведення перевірки № 47 від 02.03.2009 р.; копія акта про результати планової перевірки ОСОБА_3 № 60 від 27.03.2009 р.; копія співставлення звітних і фактичних даних по фонду оплати праці та нарахуванню страхових внесків (збору) по платнику ОСОБА_3; копія визначення несплачених, сплачених не в повному обсязі або несвоєчасно сплачених авансових платежів із страхових внесків відповідно до ч.6 ст.20 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по платнику ОСОБА_3; копія рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного Фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 84 від 27.03.2009 р.; заперечення ОСОБА_3 від 28.02.2013 р.; акт від 14.03.2013 р. про встановлення факту неможливості вручення судової повістки до судового засідання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах 13.12.1996 року за НОМЕР_1.

З 01.01.2005 року по 31.01.2009 року на підставі наказу управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах від 26.01.2009 року № 30, наказу № 102 від 26.02.2009 року та направлення № 47 від 02.03.2009 року була проведена планова перевірка ОСОБА_3 з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду. За результатами перевірки було складено акт № 60 від 27.03.2009 року, в якому були зафіксовані порушення.

В звіті додаток 23 за липень 2007 року позивачем встановлено, що платником занижено фонд оплати праці на загальну суму 220,00 грн., розбіжність виявлено на підставі розрахунково-платіжних відомостей за липень 2007 року, чим порушено п.6 ч.22 ст.17, ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09.07.2003 року; ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» N 400/97-ВР від 26.06.1997; пункти 4.1, 4.2 розділу 4, пп.5.1.1 пункту 5.1 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхуваьниками та застрахоаними особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663. Вказана помилка була самостійно виправлена платником в звіті за вересень 2007 року.

В ході перевірки по нарахуванню та утриманню страхових внесків за тарифами 33,2 % та 2% виявлено відхилення в квітні та травні 2005 року на загальну суму 3,50 грн. розбіжність виникла через невірне застосування платником тарифної ставки 32,3 %. Коригування було зроблено самостійно платником у звіті за вересень 2007 року.

Також, платник в 2008 році не нараховував страхові внески за тарифом 33,2 %, чим позбавляв найманих працівників трудового стажу. Платник самостійно донараховував страхові внески за тарифом 33,2 % в грудні 2008 року на суму 1769,15 грн. Але платником не в повному обсязі донараховано страхові внески за 2008 рік, що привело до розбіжності у розмірі 151,47 грн. Коригування було зроблено платником в звіті за лютий 2009 року на суму відхилення.

В результаті перевірки платнику донараховано страхових внесків на загальну суму 11,20 грн. за тарифною ставкою 33,2 %.

Позивачем після розгляду вищевказаного акту № 60 від 27.03.2009 року було винесено рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 84 від 27.03.2009 року стосовно ОСОБА_3, яким встановлено факт донарахування страхувальником сум своєчасно не обчислених страхових внесків в сумі 2 148.61 грн. та органами Пенсійного фонду України в м.Жовті Води в сумі 11,20 грн.

Думка відповідача щодо нарахування штрафних санкцій у розмірі 107,43 грн. є помилковою, адже відповідно до наданого пенсійним органом розрахунку фінансової санкції щодо сум донарахованих платником та управлінням Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах страхових внесків сума, яка підлягає сплаті складає 716,37 грн. Обґрунтування відповідних розрахунків надано позивачем, знаходиться в матеріалах справи та полягає у наступному.

Відповідачем самостійно було донараховано суми страхових внесків та вказано у поданій звітності але ж зазначив суми несвоєчасно. Так, за квітень 2005 року позивач повинен був відзвітувати у травні 2005 року, але ж сума донарахування у розмірі 1,74 грн. була зазначена у звітності відповідачем лише у липні 2005 року, тому відповідно до п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми, а тому сума яка підлягає до сплати складає 0,26 грн. Така ж позиція відповідача була реалізована і у липні 2005 року, коли відповідач самостійно донарахував страхові внески у розмірі 1,74 грн. за травень 2005 року, також несвоєчасно, тому сума донарахованих штрафних санкцій складає 0,17 грн.

Пенсійним органом також було проведено донарахування за січень та лютий 2007 року у розмірі 5,60 грн. за кожен місяць та відповідачем вказані суми були зазначені у звітності лише у березні 2009 року, відповідно із прострочкою у 27 та 26 місяців, тому сума до сплати у березні 2009 року за січень 2007 рік складає 7,56 грн. та у березні 2009 року за лютий 2007 року - 7,28 грн.

У подальшому відповідачем самостійно донараховувалися суми фінансової санкції, а саме:

за липень 2007 року зазначено у звітності за жовтень 2007 року 74,14 грн., відповідно сума фінансової санкції 11,12 грн;

за січень 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 170,98 грн., відповідно сума фінансової санкції 102,59 грн;

за лютий 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 170,98 грн., відповідно сума фінансової санкції 94,05 грн;

за березень 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 170,98 грн., відповідно сума фінансової санкції 85,49 грн;

за квітень 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 174,30 грн., відповідно сума фінансової санкції 78,44 грн;

за травень 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 174,30 грн., відповідно сума фінансової санкції 69,72 грн;

за червень 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 174,30 грн., відповідно сума фінансової санкції 61,01 грн;

за липень 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 174,30 грн., відповідно сума фінансової санкції 52,29 грн;

за серпень 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 174,30 грн., відповідно сума фінансової санкції 43,58 грн;

за вересень 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 174,30 грн., відповідно сума фінансової санкції 34,86 грн;

за жовтень 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 180,94 грн., відповідно сума фінансової санкції 27,14 грн;

за листопад 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 180,94 грн., відповідно сума фінансової санкції 18,09 грн;

за грудень 2008 року зазначено у звітності січня 2009 року 151,47 грн., відповідно сума фінансової санкції 22,72 грн.

Згідно наданого розрахунку та керуючись п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми, суд вважає, що органом песійного фонду була правомірно нарахована сума штрафних санкцій. Та відповідач не надав до суду жодного доказу, який би обгрунтував неправомірні дії позивача щодо нарахування та стягнення заборгованості.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058), відповідно до якого на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 10 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено застосування фінансових санкцій до страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески.

Згідно ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене суд критично ставиться до наданої у якості доказу правомірності позиції відповідача постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року, якою визнанно незаконною проведену перевірку посадовою особою-головним державним інспектором Паніною В.В. щодо складання акту перевірки, оскільки відповідачем жодними належними доказами в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України не було підтвердження набрання законної сили зазначеною постановою суду.

Також суд зауважує, що відповідач, заперечуючи щодо суми фінансових санкцій, заявленої до стягнення відповідно до заявленого адміністративного позову, жодним чином не здійснював будь-яких заходів щодо оскарження зазначеного рішення про застосування до нього фінансових санкцій в сумі 716,37 грн. від 27.02.2009 року № 84.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, визначеного ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України N 254к/96-ВР від 28.06.1996 року, відповідно до якої невідчужуваним та непорушним є конституційне право на судовий захист, реалізацією якого є право на правосуддя, яке відповідало б вимогам справедливості

Зазначеному кореспондують і ст.ст.6,13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішив спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження, а також не залишаючи поза увагою такі основоположні принципи адміністративного судочинства, передбачені ст.ст. 10, 11 Кодексу адміністративного судочинства України, як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, та змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача щодо відсутності у позивача права на звернення до суду, а відтак, про відсутність впливу зазначених висновків на розгляд і вирішення спору по суті.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми фінансової санкції в розмірі 546,63 грн., натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові.

За таких підстав, суд вважає, що адміністративний Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті фінансової санкції у сумі 546,63 грн. є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті фінансової санкції у сумі 546,63 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах заборгованість по сплаті фінансової санкції у сумі 546,63 грн. на р/р 26505020191432, банк філія Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 305482, одержувач: УПФУ в м.Жовтих Водах, код 24604139.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 25 березня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя Є.О. Жукова 25.03.2013 р. Є.О. Жукова