Постанова № 30284269, 26.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р. Справа № 804/640/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринза О.В. за участю: від позивача - від відповідача - ОСОБА_3 (дов. у справі); не з'явився (належно повідомл.); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Вільногірського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

11.01.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Вільногірського міського центру зайнятості, в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_4 на користь Вільногірського міського центру зайнятості кошти, виплачені як допомога по безробіттю, у розмірі 563,37 грн., які підлягають перерахуванню на р/р № 37179001002837 ГУДКСУ в Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄДРПОУ 21930157, одержувач Вільногірський міський центр зайнятості, призначення платежу: повернення коштів виплачених як допомога по безробіттю.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачка, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітна і отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно працювала і отримувала дохід, що переводить її із статусу безробітного в статус осіб, які не можуть бути визнані безробітними і відповідно, не мають права на отримання допомоги по безробіттю. Таким чином, підлягає поверненню виплачена як допомога по безробіттю за період з 14.12.2011 року по 13.03.2012 року сума 563,37 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2013р. відкрито провадження у справі №804/640/13-а та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.02.13р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, які належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі, розгляд даної справи було відкладено на 26.02.2013р.

Позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задоволити в повному обсязі.

Відповідачка вдруге в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце засідання суду; заперечень проти адміністративного позову на вимогу суду не надала; причин неявки в судове засідання не повідомила.

Заслухавши присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов належить задоволенню з наступних підстав:

14 грудня 2011 року гр. ОСОБА_4 звернулась до Вільногірського міського центру зайнятості з заявою про поновлення статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Згідно наказу №НТ 111214 від 14.12.2011 року Вільногірським міським центром зайнятості відповідачу Бабушкінського районного центру зайнятості відповідачу поновлено статус безробітного відповідно до ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" та призначена допомога по безробіттю згідно ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

За період 14.12.2011 року по 01.03.2012 року ОСОБА_4 допомога по безробіттю виплачена у розмірі 563,37 грн.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Із наданих позивачем документів вбачається, що відповідачка відповідно до даних персональної картки №049311121400003 відноситься до застрахованих осіб, які мають право на матеріальне забезпечення.

В ході обміну даними ПФУ в базі ЄІАС (.NET) виявлено факт трудової діяльності гр. ОСОБА_4 в публічному акціонерному товаристві «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» за цивільно-правовою угодою.

Своїм листом публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» підтвердило, що гр.ОСОБА_4 з 17.12.2010 року по 24.04.2012 року працювала на ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» за договором цивільно-правового характеру та її заробіток склав за вищезазначений період 13 268,30 грн.

22.10.2012 року Вільногірським міським центром зайнятості відповідачці було направлено лист №501-01-09 (отриманий відповідачкою 27.10.2012 року), в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що остання знаходилась в трудових відносинах з підприємством ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» з 14.12.2011 року по 13.03.2012 року, їй запропоновано добровільно в 15 денний термін внести суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 563,33 грн. на рахунок Вільногірського міського центру зайнятості.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Не повернення у добровільному порядку гр. ОСОБА_4 зазначених вище коштів стало підставою звернення Вільногірського МЦЗ до суду із даною позовною заявою.

У відповідності до ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ст.1 ч.3 п. "а" Закону України "Про зайнятість населення" № 803-ХІІ від 01.03.1991 року суб'єкти належать до зайнятого населення та не можуть бути безробітними отримувати допомогу по безробіттю громадяни, які працюють по найму на умовах повного або не повного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форм власності.

В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Так, статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року № 803-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня: працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору.

Відповідно до пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) з цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Пунктом 6.14 цього Порядку визначено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, виконання власними силами робіт або надання послуг на підставі цивільно-правового договору є не тільки правовою підставою для зняття особи з обліку як такої, що шукає роботу, а і перешкодою для постановлення її на облік як безробітної.

З аналізу змісту статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" вбачається, що визначальною ознакою статусу безробітного є відсутність заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Отримання гр. ОСОБА_4 щомісячного доходу за виконані роботи свідчить про невідповідність її визначеним Законом України "Про зайнятість населення" критеріям, що виключає, у свою чергу, можливість надання їй статусу безробітного.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведені правові положення, обставини справи та факт безпідставного отримання гр. ОСОБА_4 допомоги по безробіттю в сумі 3 152,33 грн., який підтверджується доказами, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Вільногірського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Вільногірського міського центру зайнятості кошти, виплачені як допомога по безробіттю, у розмірі 563,37 грн., які підлягають перерахуванню на р/р № 37179001002837 ГУДКСУ в Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄДРПОУ 21930157, одержувач Вільногірський міський центр зайнятості, призначення платежу: повернення коштів виплачених як допомога по безробіттю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 березня 2013 року

Суддя С.В. Ніколайчук