Ухвала суду № 30283509, 18.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"18" березня 2013 р. Справа № 911/595/13-г

Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1», Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район

про стягнення 9 180 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

позивач: не з'явився;

відповідач: Парфентьєв А.О., дов. № 18/13 від 21.01.2013 року

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшов позов Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (відповідач) про стягнення пені у розмірі 9 180 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на той факт, що Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було розглянуто справу № 2/13-28-12 та було прийнято рішення від 15.03.2012 р № 24-к, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» вчинило порушення у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу голови територіального відділення від 16.11.2011 р. № 02-26/2-3537 у встановлені ним строки, у зв'язку з чим на відповідача були накладені штрафні санкції у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Відповідно до частин сьомої і дев'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Отже, посилаючись на вищезазначену статтю, позивач нарахував пеню у розмірі 9 180 грн. 00 коп., у зв'язку з простроченням відповідача щодо сплати штрафу за рішенням адміністративної колегії територіального відділення від 15.03.2012 року № 24-к.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2013 р. було порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду на 18.03.2013 р.

07.03.2013р. від позивача надійшла заява про відмову від позову, яка обґрунтована тим, що 21.02.2013р. відповідачем було сплачено суму боргу в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 3065 від 21.02.2013р., а тому просить припинити провадження у даній справі.

Присутній в судовому засіданні відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому також просить припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ч. 1 статті 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (ч. 3 статті 78 ГПК України).

Враховуючи подану позивачем заяву про відмову від позовних вимог, яка прийнята до розгляду, суд дійшов висновку, що вказана заява не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Пунктом 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», при застосуванні норми ч. 2 ст. 49 ГПК України слід мати на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Враховуючи те, що позовна заява була подана до суду 16.02.2013р., про що свідчить відтиск органу поштового зв'язку про направлення позовної заяви на адресу господарського суду Київської області, та зважаючи на те, що згідно п. 12 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а спір між сторонами виник внаслідок неправомірних дій з прострочення сплати штрафу з боку відповідача, суд керуючись нормами ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд позовної заяви покладає на відповідача та стягує зазначену суму в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст. 44 ,49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, код ЄДРПОУ 32498133) в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. Копію ухвали направити сторонам.

Суддя О.В. Щоткін