Рішення № 30279804, 28.03.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року Справа № 925/315/13-г

За позовом комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"

про стягнення 135600 грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Кучер Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Басюк О.І. - за довіреністю від 01.03.2013р.;

від відповідача: Рогальська Т.А. - за довіреністю від 14.01.2013р.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 135600 грн., у тому числі: 67800 грн. боргу у вигляду суми неповернутої фінансової позики та 67800 грн. штрафу за прострочення повернення фінансової позики.

В обґрунтування позову позивач вказав на не належне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової позики від 29.07.2010р. щодо повернення отриманої ним суми поворотної фінансової позики.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відповідач заперечив проти позову лише в частині стягнення штрафу і заявив клопотання про зменшення розміру стягуваної суми штрафу з огляду на майновий стан відповідача, надмірно великий розмір штрафу порівняно із можливими збитками позивача, здійснення сторонами спільної діяльності в рамках договору про спільну діяльність від 05.05.2010р.

У засіданні суду представник відповідача підтримав клопотання про зменшення розміру стягуваної суми штрафу.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2010р. комунальне підприємство "Смілакомунтеплоенерго", як позикодавець, і товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест", як позичальник, уклали договір про надання поворотної фінансової позики (далі - договір від 29.07.2010р.), згідно з яким позикодавець зобов'язався надати позичальнику поворотну фінансову позику в сумі 75000 грн., а позичальник - прийняти дану позику і повернути її позикодавцю в строк до 30.08.2010р.

Пунктом 6.2 договору від 29.07.2010р. його сторони передбачили, що у випадку прострочення повернення суми позики позичальником останній зобов'язаний на першу вимогу позикодавця сплатити позикодавцю штраф в розмірі суми позики.

На виконання умов договору від 29.07.2010р. комунальне підприємство "Смілакомунтеплоенерго" за платіжними дорученнями від 30.07.2010р. №136 перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" на його рахунок в установі банку 75000 грн. поворотної фінансової позики.

09 серпня 2010р. товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" частково повернуло комунальному підприємству "Смілакомунтеплоенерго" фінансову позику в сумі 7200 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.08.2010р.

Залишок неповернутої фінансової позики у сумі 67800 грн. товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" комунальному підприємству "Смілакомунтеплоенерго" не повернуло, у зв'язку з чим комунальне підприємство "Смілакомунтеплоенерго" нарахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" до сплати 67800 грн. передбаченого п. 6.2 договору штрафу.

25 січня 2013р. комунальне підприємство "Смілакомунтеплоенерго" направило товариству з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" цінним листом претензію від 25.01.2013р. №37 з вимогою оплатити 902000 грн. боргу в строк до 06.02.2013р., в тому числі 67800 грн. поворотної фінансової позики та 67800 грн. штрафу за договором від 29.07.2010р.

Станом на день прийняття господарським судом цього рішення товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" 67800 грн. поворотної фінансової позики та 67800 грн. штрафу комунальному підприємству "Смілакомунтеплоенерго" не сплатило.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Згідно з ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав грошового зобов'язання за договором від 29.07.2010р. щодо повернення позивачу поворотної фінансової позики у сумі 67800 грн., тому позивач має право на стягнення з відповідача цього боргу, а також передбаченого п. 6.2 договору від 29.07.2010р. штрафу в розмірі суми позики.

Заявлена до стягнення сума штрафу нарахована позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором від 29.07.2010р., умовам цього договору та вимогам законодавства.

Разом з тим, порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором щодо повернення позивачу фінансової позики збитків іншим учасникам господарських відносин не завдало.

Наданий відповідачем звіт про фінансові результати за 2012 рік свідчить про збитковість господарської діяльності відповідача у 2012р. Сума збитків становить 4734 тис. грн.

Враховуючи викладене та інтереси відповідача, господарський суд, керуючись ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе зменшити розмір стягуваного з відповідача штрафу на 50% до 33900 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 67800 грн. поворотної фінансової позики та 33900 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату судового збору в сумі 2712 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (вул. Тімірязєва, буд. 2, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 36779078) на користь комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" (вул. Дзержинського, буд. 72-а, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 33648312) - 67800 грн. боргу у вигляду суми неповернутої фінансової позики, 33900 грн. штрафу та 2712 грн. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 29.03.2013р.

СУДДЯ М.В. Дорошенко