Рішення № 30279780, 26.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.13 р. Справа № 905/1231/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Дніпровська залізниця», про стягнення 9825 грн. 64 коп.., -

за участю представників сторін:

представник позивача - Зелінська Т.М.

представник відповідача - Лактіонова О.Г., Зенкіна С.В.

від третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС подано позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» про стягнення збитків у сумі 9825,64 грн.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 623 Цивільного кодексу України, статті 193, 224, 225 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали з посиланням, зокрема, на те, що:

- вантаж у вагонах №№64727647, 66767369, 67855940 були розрівняні катком;

- залізниця прийняла вантаж у відправника до перевезення без будь яких зауважень;

- акти загальної форми перевізником складені з порушенням п.8 Правил користування вагонами і контейнерами;

- позивачем не надані відомості плати за користування вагонами і за маневрові роботи, як це передбачено п.4 Правил користування вагонами і контейнерами;

- у позивача відсутні підстави вимагати відшкодування у якості збитків кошти, які сплачені ним перевізнику як збір за зберігання вантажу, передбаченого п.8 Правил зберігання вантажів, оскільки не доведена вина відправника.

- дати та номера актів загальної форми складені перевізником не співпадають із даними зазначеними в залізничних накладних. Крім того, залізнична накладна №52786660 взагалі не відображає відомостей щодо складення акта загальної форми по вагону №66767369.

Ухвалою суду від 11.03.2013р.у справу третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Державне підприємство «Дніпровська залізниця»

Представник третьої особи в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що згідно до договору № 12-10/1-ен від 01 лютого 2010 року, додатку №12/10-1 від 30.11.2010р. та додатку №01/11-1 від 29.12.2010 року Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас» (Постачальник) зобов'язався поставити в періоди з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. Державному підприємству «Вугілля України» (Покупець) на адресу вантажоотримувача в особі Трипільську ТЕС ПАТ «Центренерго» на станцію - Трипілля Дніпровське Південно-Західної залізниці, кам'яне вугілля марки П 0-100, П 0-200.

05 грудня 2010 року ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» на адресу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» у вагоні №6676369 за залізничною накладною на групу вагонів № 52786660 (усього 7 напіввагонів) зі станції Нижньокринка Донецької залізниці на станцію Трипілля Дніпровське Південно-Західної залізниці відвантажене навалом кам'яне вугілля марки П 0-200 у кількості 69000 кг.

Згідно п.2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів, затверджених наказом Укрзалізниці від 26.04.2006р. № 152-Ц, усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО), повинні оглядатися у комерційному відношенні.

Відповідно до Переліку комерційних несправностей, за наявності яких вагони забороняється відправляти зі станції (додаток 2 до п.2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів), забороняється ставити в поїзди напіввагони, що завантажені з порушенням технічних умов навантаження та кріплення вантажу на відкритому рухомому складі.

Залізницею вагон з вантажем був прийнятий 05.12.2010р. до перевезення без будь-яких зауважень, про що свідчить відтиск календарного штемпеля станції Нижньокринка в графі «Приймання вантажу до перевезення» залізничної накладної № 52786660, тобто на станції відправлення спірний вагон був завантажений з дотриманням технічних умов.

18 січня 2011 року станцією Нижньодніпровськ-Вузол був складений акт загальної форми № 31 від 18.01.2011р. (час складання не зазначений), у якому зазначено, що вагон №6676369 затриманий на колії станції у зв'язку з нерівномірним завантаженням візків. Комерційна несправність усунута. Вагон простояв з 13.01.2011р. з 17 год. 45 хвил. до 18.01.2011р. до 12 год.

Як на станції Нижньодніпровськ-Вузол залізниця була визначена нерівномірність завантаження візків та його вид (нерівномірність завантаження повздовжнє, поперечне зміщення) спірного вагону в акті не зазначено. Позивач пояснень із зазначеного питання суду не надав.

За час затримки вагону залізницею було нарахована сума 5011 грн. 20 коп. (в тому числі ПДВ 835,20 грн.) додаткових зборів, у тому числі:

- 1422,20 грн. - плата за користування вагоном (без ПДВ);

- 1170,40 грн. - збір за маневрову роботу (без ПДВ);

- 1380 грн. - збір за зберігання вантажу (без ПДВ);

- 150,40 грн. - збір за зважування (без ПДВ);

- 53 грн. - повідомлення по телефону (без ПДВ).

На підставі акту форми ГУ-23 № 31 від 18.01.2011р. за визначені залізницею послуги, зокрема, перевізник нарахував вантажоотримувачу - Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» платежі в сумі 4176 грн. 00 коп. (без ПДВ), які було включено до накопичувальної картки № 25010098, у тому числі: за маневрову роботу, за повідомлення одержувача по телефону, збір за зберігання вантажу, збір за зважування, за користування ваг. УЗ.

Згідно переліку Тех.Пд №2501 від 25.01.2011р.(а.с.31) перевізником пред'явлено позивачу до оплати визначені залізницею послуги.

Позивач відмовився сплачувати зазначену суму, про що зробив відповідний запис на другому листі накопичувальної картки № 25010098. Проте, вищезазначена сума була стягнута з позивача 25.01.2011р. Південно-Західною залізницею, про що свідчить штамп «стягнуто» на першому листі картки.

Згідно акту звіряння по кількості та якості №10-ш/у Д/3 від 31.01.2011 року, підписаного представниками сторін, позивач 21.01.2011р. отримав вантаж у вагоні №6676369 за залізничною накладною на групу вагонів № 52786660 у кількості 69700 кг.

22 грудня 2010 року ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» на адресу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» у вагоні №64727647 за залізничною накладною на групу вагонів № 527869942 (усього 7 напіввагонів) зі станції Нижньокринка Донецької залізниці на станцію Трипілля Дніпровське Південно-Західної залізниці відвантажене навалом кам'яне вугілля марки П 0-200 у кількості 69000 кг..

Залізницею вагон з вантажем був прийнятий 22.12.2010р. до перевезення без будь-яких зауважень, про що свідчить відтиск календарного штемпеля станції Нижньокринка в графі «Приймання вантажу до перевезення» залізничної накладної № 527869942, тобто на станції відправлення спірний вагон був завантажений з дотриманням технічних умов.

05 січня 2011 року станцією Знаменка був складений акт загальної форми № 3419 від 05.01.2011р. (час складання не зазначений), у якому зазначено, що вагон №64727647 затриманий на колії станції у зв'язку з нерівномірним завантаженням візків та різницею ваги вантажу у кількості 2400 кг.

06 січня 2011 року станцією Знаменка був складений акт загальної форми № 3 від 06.01.2011р. (час складання не зазначений), у якому зазначено, що вагон №64727647 після перезважування поданий на усунення браку. Для забезпечення безпеки руху, вантаж рівномірно розміщено по візкам вагону.

В цей день станцією Знаменка був складений інший акт загальної форми № 14а від 06.01.2011р. (час складання не зазначений), у якому зазначено, що вагон №64727647 відчеплений для контрольного зважування на станційних 150 тонних вагах. Вагон зважено 05.01.2011р. о 12 год 40 хвил. Усунення браку до 06.01.2011р. до 12 год.00 хвил.

Як на станції Знаменка була визначена нерівномірність завантаження візків та його вид (нерівномірність завантаження повздовжнє, поперечне зміщення) спірного вагону в акті не зазначено. Позивач пояснень із зазначеного питання суду не надав.

За час затримки вагону залізницею було нарахована сума 1734 грн. 52 коп. додаткових зборів, у тому числі:

36 грн. 20 коп. - плата за користування вагоном (без ПДВ);

292,6 грн. - збір за маневрову роботу (без ПДВ);

276 грн. - збір за зберігання вантажу (без ПДВ);

75,20грн. - збір за зважування (без ПДВ);

66,20 грн. - збір за участь працівника залізниці у зважуванні(без ПДВ);

553,4 грн. - подача на колію ТНТС для усунення браку(без ПДВ);

175,00 грн.- робота по усуненню браку (з ПДВ).

На підставі акту форми ГУ-23 № 14а від 06.01.2011р. за визначені залізницею послуги, зокрема, перевізник нарахував вантажоотримувачу - Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» платежі в сумі1 385 грн. 43 коп., які було включено до накопичувальної картки № 13010034, у тому числі:

за вантажні роботи - 145,83 грн.; 66,20 грн. - збір за участь працівника залізниці у зважуванні; 553,4 грн. - подача на колію ТНТС; 292,6 грн. - збір за маневрову роботу; 276 грн. - збір за зберігання вантажу; 75,20грн. - збір за зважування; за користування вагами 36, 20 грн.

Крім того, на підставі акту форми ГУ-23 № 3 від 06.01.2011р. за визначені залізницею послуги, зокрема, перевізник нарахував вантажоотримувачу - Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» платежі в сумі 2938 грн.60 коп., які було включено до накопичувальної картки № 13010034, у тому числі: 1170,40 грн. - збір за маневрову роботу; 828 грн. - збір за зберігання вантажу; за зважування на вагах залізниці 150,40 грн.; 15,90 грн. за заповнення документів; 2,70 плата за бланки; 53 грн. - повівдомлення одержувачу по телефону; 718, 20 грн. за користування вагами УЗ.

Згідно переліку Тех.Пд №1001 від 10.01.2011р. (а.с.33) зазначені суми пред'явлені позивачу перевізником до оплати.

Позивач відмовився сплачувати вказану суму, про що зробив відповідний запис на останньому листі накопичувальної картки № 13010034. Проте, вищезазначена сума була стягнута з позивача 10.01.2011р. Південно-Західною залізницею, про що свідчить штамп «стягнуто» на листах картки.

Згідно акту звіряння по кількості та якості №1-ш/у Д від 17.01.2011 року, підписаного представниками сторін, позивач 08.01.2011р. отримав вантаж у вагоні №64727647 за залізничною накладною на групу вагонів № 527869942 у кількості 67864 кг.

05 січня 2011 року ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» на адресу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» у вагоні №67855940 за залізничною накладною на групу вагонів № 48029278 (усього 9 напіввагонів) зі станції Нижньокринка Донецької залізниці на станцію Трипілля Дніпровське Південно-Західної залізниці відвантажене навалом кам'яне вугілля марки П 0-200 у кількості 69000 кг.

Залізницею вагон з вантажем був прийнятий 05.01.2011р. до перевезення без будь-яких зауважень, про що свідчить відтиск календарного штемпеля станції Нижньокринка в графі «Приймання вантажу до перевезення» залізничної накладної № 48029278, тобто на станції відправлення спірний вагон був завантажений з дотриманням технічних умов.

10 січня 2011 року станцією Нижньодніпровськ-Вузол був складений акт загальної форми № 14 від 10.01.2011р. (час складання не зазначений), у якому зазначено, що вагон №67855940 затриманий на колії станції у зв'язку з нерівномірним завантаженням візків. Комерційна несправність усунута. Вагон простояв з 07.01.2011р. з 17 год. 50 хвил. до 10.01.2011р. до 17 год.

Як на станції Нижньодніпровськ-Вузол залізниця була визначена нерівномірність завантаження візків та його вид (нерівномірність завантаження повздовжнє, поперечне зміщення) спірного вагону в акті не зазначено. Позивач пояснень із зазначеного питання суду не надав.

За час затримки вагону залізницею було нарахована сума 3079 грн. 92 коп. (в тому числі ПДВ 513,32 грн.) додаткових зборів, у тому числі:

- 622,20 грн. - плата за користування вагоном (без ПДВ);

- 1170,40грн. - збір за маневрову роботу (без ПДВ);

- 552 грн. - збір за зберігання вантажу (без ПДВ);

- 150,40грн. - збір за зважування (без ПДВ);

- 53 грн. - збір за довідку про перевезення телеграфом (без ПДВ);

- 15,90 грн. - оформлення документу;

- 2,70 грн. - плата за бланки.

На підставі акту форми ГУ-23 № 14 від 10.01.2011р. за визначені залізницею послуги, зокрема, перевізник нарахував вантажоотримувачу - Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» платежі в сумі 1396 грн. 20 коп. (без ПДВ), які було включено до накопичувальної картки № 13010049, у тому числі збір за зберігання вантажу, збір за зважування, за оформлення документу, плата за бланки, плата за користування вагоном.

Згідно переліку Тех.Пд №1301 від 13.01.2011р. (а.с.32) перевізником пред'явлено позивачу до оплати визначені залізницею послуги.

Позивач відмовився сплачувати зазначену суму, про що зробив відповідний запис на другому листі накопичувальної картки № 13010049. Проте, вищезазначена сума була стягнута з позивача 13.01.2011р. Південно-Західною залізницею, про що свідчить штамп «стягнуто» на першому листі картки.

Згідно акту звіряння по кількості та якості №10-ш/у Д від 31.01.2011 року, підписаного представниками сторін, позивач 09.01.2011р. отримав вантаж у вагоні №67855940 за залізничною накладною на групу вагонів № 48029278 у кількості 68664 кг.

Вважаючи, що недотримання відповідачем встановлених залізницею правил та Технічних умов призвело до утримання з позивача додаткових витрат, Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» звернулась до ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» із позовом про стягнення збитків. В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 623 Цивільного кодексу України, статті 193, 224, 225 Господарського кодексу України.

Згідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1,2 статті 623 ЦК України встановлено, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

З положень вказаних норм випливає, що підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає в себе певні елементи: наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків; причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої статтями 623 Цивільного кодексу України, 224 Господарського кодексу України.

Обґрунтовуючи суму збитків позивач зазначив, що перевізник списав кошти за надані послуги без взаємного узгодження, не зважаючи на відмову ТЕС сплачувати суми зазначені в накопичувальних картках. З огляду на зазначене суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року (далІ -Правила), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.

Пунктом 2.10 Правил встановлено, що усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковим підрозділом, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.

Згідно частини 2 статті 616 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Як встановлено судом, позивач підписав накопичувальні картки із застереженням, що є доказом відсутності його згоди на списання спірних сум, а тому безакцептне списання залізницею зазначених коштів із особового рахунку ТЕС суперечить встановленому законодавством порядку.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач при виникненні спірного питання щодо стягнення з нього плати за надання послуг залізницею без узгодження, мав право вирішувати це питання в претензійно-позовному порядку з метою зменшення збитків.

Проте, всупереч зазначених норм, не погодившись із рішенням перевізника щодо списання коштів з рахунку ТЕС, позивач не вирішував це спірне питання в претензійно-позовному порядку з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковим підрозділом, що провадили розрахунки, а звернувся з позовом про стягнення збитків до вантажовідправника - «Шахтоуправління «Донбас».

Досліджуючи питання щодо вини ПАТ «Шахтоуправління «Донбас», суд дійшов висновку про її відсутність в діях відповідача, оскільки вищевказані вагони з вантажем адресованим позивачу, були прийняті залізницею без будь-яких зауважень, тобто на станції відправлення спірні вагони були завантажений з дотриманням технічних умов.

Отже судом не встановлено, а позивачем не доведено належними доказами причинного зв'язку між діями ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» та збитками понесеними ТЕС.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам позивач не надав суду належних доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що наявні у матеріалах справи докази, не підтверджують сукупність необхідних складових для притягнення відповідача до господарськор-правової відповідальності, а отже не дають і достатніх правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Дніпровська залізниця», про стягнення 9825 грн. 64 коп. - відмовити повністю.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26 березня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 29 березня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.