Ухвала суду № 30278834, 29.04.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

"29" квітня 2010 р.

справа № 6/232-3/409/07-

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Кожана М.П. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.

при розгляді справи № 6/232-3/409/07-АП (категорія статобліку –2.11.15)

за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

за участю прокурора Запорізької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.07.2004 р. № 0000223206/0 та № 0000233206/0, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.10.2007 р. задоволено позов відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2004 р. № 0000223206/0 та № 0000233206/0.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких платник податків –покупець має право на формування податкового кредиту за першою подією та за наявності відповідних податкових накладних.

Не погодившись із рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову –відмовити.

Апелянт вказує на невірне застосування судом норм матеріального права, зокрема ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та норм ч. 5 ст. 227 КАС України, згідно яких висновки суду касаційної інстанції, з яких скасовано судове рішення, є обов’язковими для судів першої та апеляційної інстанції.

Апелянт вказує, що однією з підстав скасування рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2004 р. по даній справі та направлення справи на новий розгляд був висновок суду касаційної інстанції стосовно неповного з’ясування суттєвих обставин справи. Зокрема судами першої та другої інстанції не надана оцінка доводам відповідача стосовно безтоварності операцій, суми за якими включено до складу податкового кредиту.

Апелянт вважає, що з’ясування питання щодо безтоварності операцій не було здійснено судом першої інстанції при винесенні рішення від 19.10.2007 р.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку, що питання стосовно отримання товару по операціям, платіж за якими став підставою для формування спірного податкового кредиту з ПДВ, судом першої інстанції не досліджено.

Керуючись нормами ч. 5 ст. 227 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне дослідити названі обставини.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач надав пояснення стосовно того, що станом на 01.06.2008 р. було поставлено продукцію на загальну суму 365 059 082, 00 грн., а на суму 20 640 918, 00 грн. було здійснено повернення передплати за взаємною домовленістю сторін та поставка продукції на вказану суму не відбувалася.

Керуючись нормами Закону про ПДВ, позивач зменшив суму податкового кредиту в зв’язку із тим, що йому було повернуто грошові кошти за продукцію разом з ПДВ, тобто було зменшено суму компенсації за продукцію та кількість продукції, що постачалася по договорам № 22-11/03 від 11.03.2003 р.; № 38-20/11 від 20.11.2003 р.; №39-24/11 від 24.11.2003 р.; №46-25/12 від 25.12.2003 р.

В обґрунтування своїх пояснень позивач надав копії листування відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя з Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя на 12 арк.; копії первинних документів про повернення передплат на 8 арк.; копії договорів АТЗТ ФК «Дніпро-96»на 22 арк.; дані щодо господарських операцій в таблиці на 9 арк. (т. 5 а. с. 139-205),

Позивачем також надано акти звірки взаємних розрахунків з контрагентами на 101 аркуші.

Крім того, позивач заявив клопотання, у якому просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб на боці позивача –Акціонерне товариство закритого типу «Футбольний клуб «Дніпро-96»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Більшовицька, 1), Відкрите акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»(53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Калініна, 11, код ЄДРПОУ 00190928), Відкрите акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»(53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 62). Витребувати у АТЗТ ФК «Дніпро-96»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Більшовицька, 1), Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»(53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Калініна, 11, код ЄДРПОУ 00190928), Відкритого акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»(53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 62) пояснення та докази поставки продукції на адресу ВАТ «Запорізький завод феросплавів»у період з листопада 2003 року по червень 2008 року на підставі наступних договорів:

- договір № 38-20/11 від 20.11.2003 р.;

- договір № 39-24/11 від 24.11.2003 р.;

- договір № 42-26/11 від 26.11.2003 р.;

- договір № 44-19/12 від 19.12.2003 р.;

- договір № 45-23/12 від 23.12.2003 р.;

- договір № 46-25/12 від 25.12.2003 р.;

- договір № 22-11/03 від 11.03.2003 р.

Відповідач 09.04.2010 р. проти клопотання заперечив, зазначивши, що господарські операції підприємства повинні підтверджуватись документами саме його бухгалтерської звітності.

Разом з тим, з наданих документів на перевезення не вбачається, що продукція надходила саме за угодами з АТЗТ ФК «Дніпро-96». В транспортних накладних вказані зовсім інші контрагенти, з якими в свою чергу напряму працював позивач, а ідентифікувати руду марганцеву та вугілля є фактично не можливим.

У судовому засіданні 29.04.2010 р. відповідач зазначив, що залишає питання щодо задоволення клопотання на розсуд суду.

Розглянувши клопотання позивача стосовно залучення до участі у справі третіх осіб, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з норм ч. 2 ст. 53 КАС України, відповідно до яких залучення третіх осіб може бути здійснено до закінчення судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.

Отже, під судовим розглядом слід визнати розгляд справи у суді першої інстанції.

Клопотання щодо витребування доказів також не підлягає задоволенню, оскільки позивач не зазначив, які саме документи первинної бухгалтерської звітності осіб, що не приймають участі у справі, необхідні для підтвердження його доводів.

Згідно ч. 2 ст. 79 КАС України особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дослідження документів, щодо витребування яких заявлено клопотання, з метою належного з’ясування обставин, про які точиться спір, можливе лише в сукупності з дослідженням фінансово-господарської діяльності позивача за період з 2003 р. по 2009 р., та потребує спеціальних знань.

Керуючись ст. ст. 49, 51, 53, 79, 133, 160, 196, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя про залучення третіх осіб та витребування доказів залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Л.П.Туркіна

суддя М. П. Кожан

суддя О.А. Проценко