Постанова № 30278432, 27.03.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.03.2013 р. справа №5009/4624/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.,суддів:Мартюхіної Н.О., Радіонової О.О. За участю представників: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від14.02.2013р. (повний текст підписано 19.02.2013р.)у справі№5009/4624/12 (суддя Попова І.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрніхром», м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя простягнення суми боргу у розмірі 33757,26грн., суми пені у розмірі 2430,52грн.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрніхром», м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя, про стягнення суми боргу у розмірі 33757,26грн., суми пені у розмірі 2430,52грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором №526 від 29.04.2010р. щодо оплати продукції, поставленої згідно видаткової накладної №635 від 22.05.2012р. на суму 33757,26грн.

В ході розгляду справи позивачем заявлено про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу та зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав позовні вимоги про стягнення з відповідача 44880,22грн. основного боргу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.02.2013р. (повний текст підписано 19.02.2013р.) у справі №5009/4624/12 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Запорізький завод феросплавів» на користь ТОВ «Укрніхром» 44880,22грн. основного боргу, 1609,50грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване доведеністю позивачем факту поставки товару відповідачу за договором №345 від 15.03.2012р. згідно видаткових накладних №635 від 22.05.2012р., №829 від 26.06.2012р. та, як наслідок, обов'язку у відповідача з оплати цього товару у сумі 44880,22грн.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2013р. у справі №5009/4624/12 скасувати та припинити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права. Рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Заявник зазначив, що в порушення умов п.п.4.1.1., 5.1. договору №345 від 15.03.2012р. позивач до цього часу не в повному об'ємі надав відповідачу передбачені у цьому пункті документи. Оскільки відповідно до п.5.2. договору у разі відсутності документів, вказаних у п.4.1.1. договору, термін оплати збільшується на термін прострочення надання документів, то стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по даному договору неправомірне.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №5009/4624/12, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать повідомлення з відмітками про отримання 11.03.2013р. та 15.03.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Радіонова О.О.

Представники сторін у судове засідання 27.03.2013р. не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Беручи до уваги п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., судова колегія відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представників сторін згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі таких представників. Поряд з цим, сторони не посилались на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підставу для відкладення судового розгляду на іншу дату.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається зі змісту рішення, судом першої інстанції прийнята заява про збільшення позовних вимог №42 від 06.02.2013р. (надійшла до суду 07.02.2012р.) до розгляду, як остаточно заявлені позовні вимоги, в порядку статті 22 ГПК України.

Статтею 22 ГПК України встановлені права та обов'язки сторін, зокрема, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд відмовляє у задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення, розглядає по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Такої позиції дотримується пленум Вищого господарського суду України у постанові №18 від 26.12.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є стягнення з відповідача боргу у сумі 33757,26грн. та пені у сумі 2430,52грн., які, на думку позивача, виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих за договором №526 від 29.04.2010р. зобов'язань в частині оплати поставленого йому товару згідно видаткової накладної №635 від 22.05.2012р. у сумі 33757,26грн. Отже, підставою для подання позову у даній справі є порушення відповідачем умов договору №526 від 29.04.2010р. щодо обов'язку оплатити продукцію, отриману за видатковою накладною №635 від 22.05.2012р.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог предметом позову є стягнення з відповідача боргу у сумі 44880,20грн. за поставку товару, підставою позову - неналежне виконання відповідачем умов договору №345 від 15.02012р. в частині оплати товару, поставленого за видатковими накладними №635 від 22.05.2012р. у сумі 33757,26грн., №829 від 26.06.2012р. у сумі 11122,98грн.

Таким чином, позивачем в поданій заяві №42 від 06.02.2013р. фактично змінювався як предмет (стягнення заборгованості у сумі 33757,26грн. за поставку товару за накладною №635 від 22.05.2012р. на стягнення заборгованості у сумі 44880,22грн. за поставку товару за накладними №635 від 22.05.2012р. та №829 від 26.06.2012р.), так і підстава позову (з невиконання договору №526 від 29.04.2010р. на невиконання договору №345 від 15.02012р.), що суперечить приписам ч.4 ст.22 ГПК України, а тому у суду першої інстанції не було процесуальних підстав для прийняття поданої позивачем заяви та вирішення спору по суті, виходячи зі змінених позивачем вимог.

За приписами статей 42 та 43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції розглядає заявлені у позові вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 33757,26грн., суми пені у розмірі 2430,52грн. за договором №526 від 29.04.2010р.

29 квітня 2010 року між ТОВ «Укрніхром» (продавець) та ВАТ «Запорізький завод феросплавів» (покупець) укладений договір №526, згідно п.1.1. якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію, в асортименті та по цінам, вказаним в додаткових угодах та специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

У пункті 2.1. договору передбачено, що покупець оплачує продавцю вартість товару по узгодженій сторонами договірній ціні, вказаній в специфікації №1 до договору згідно виставленим рахункам. Ціна визначена на умовах СРТ франко-склад покупця (ІНКОТЕРМС 2000).

Загальна сума договору на момент його укладення складає 6936,01грн. з ПДВ. Сума договору може бути змінена в бік її збільшення на суму поставки товару, згідно додаткових угод до даного договору, які є його невід'ємними частинами (п.2.2. договору).

Згідно п.3.1. договору покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару на склад покупця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом п'яти банківських днів з моменту передачі товару при умові виконання продавцем п.4.3. договору.

Відповідно до п.п.4.2., 4.3. договору, поставка товару здійснюється продавцем на умовах СРТ франко-склад покупця (ІНКОТЕРМС 2000): 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 та разом з товаром продавець надає покупцю наступні оригінали документів: рахунок, накладну на відпуск товару, податкову накладну, документ, що посвідчує якість товару.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2010р., а в частині гарантійних зобов'язань - до строку їх припинення (п.8.1. договору).

Згідно додаткової угоди №1 від 07.10.2010р. у договір №526 від 29.04.2010р. внесено зміни, а саме визначено, що: загальна сума договору складає 24858,01грн. з ПДВ; ціна не підлягає коригуванню в бік збільшення на період поставки товару згідно специфікації №2 від 07.10.2010р.; разом з товаром продавець надає покупцю оригінали рахунку, накладної на відпуск товару, податкової накладної, оформленої відповідно з вимогами п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку від 24.05.1995р. №88, документу, що посвідчує якість товару. Крім того передбачено, що договір №526 від 29.04.2010р. вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2011р., а в частині гарантійних зобов'язань - до строку їх припинення.

Додатковою угодою №2 від 30.12.2010р. сторони внесли зміни у договір №526 від 29.04.2010р., визначивши, що: загальна сума договору складає 38944,01грн. з ПДВ та ціна не підлягає коригуванню в бік збільшення на період поставки. Крім того передбачили, що договір №526 від 29.04.2010р. вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р., а в частині гарантійних зобов'язань - до строку їх припинення.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи с.А01 №029344 від 18.04.2011р. та п.1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», редакція якого затверджена рішенням загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом №1/2012 від 24.12.2012р., Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів».

Отже, покупцем за договором №526 від 29.04.2010р. виступає ПАТ «Запорізький завод феросплавів».

Відповідно ст.11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договору №526 від 29.04.2010р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов'язання.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Позовні вимоги обґрунтовані видатковою накладною №635 від 22.05.2012р. на суму 33757,26грн., в якій є посилання на договір №526 від 29.04.2010р. та, яка підписана Поліщук О.І., діючої за довіреністю №573 від 21.05.2012р. (копія арк. спр. 15).

Згідно довіреності №573 від 21.05.2012р., копія якої додана до позову (арк. спр. 16), її видано Поліщук О.І. на отримання від ТОВ «Укрніхром» цінностей за договором №345 від 15.03.2012р., тобто за іншим договором.

Таким чином, враховуючи те, що підставою для стягнення є заборгованість саме по договору №526 від 29.04.2010р., який припинив свою дію 31.12.2011р., а факт поставки та прийняття уповноваженим представником відповідача товару згідно видаткової накладної №635 від 22.05.2012р. по вказаному договору не підтверджено належними доказами, судова колегія вважає недоведеним те, що вказана в позові сума боргу у розмірі 33757,26грн. є саме заборгованістю по договору поставки, на який містяться посилання в позові.

Враховуючи недоведеність наявності заборгованості у відповідача по договору поставки №526 від 29.04.2010р., що тягне за собою відмову у позові в цій частині, вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором також не підлягають задоволенню.

Крім того, позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки умовами договору пеня та її розмір не встановлені, тобто відсутні правові підстави для застосування пені.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Статтею 84 ГПК України визначені вимоги до змісту судового рішення та зазначено, зокрема, що у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга ПАТ «Запорізький завод феросплавів» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2013р. (повний текст підписано 19.02.2013р.) у справі №5009/4624/12 - скасуванню.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішення господарського суду та відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати за подачу позовної заяви покладаються на позивача. Оскільки апеляційну скаргу задоволено в частині вимог щодо скасування рішення суду та залишено без задоволення в частині вимог щодо припинення провадження у справі, то судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін порівну та з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати у сумі 430,12грн.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2013р. (повний текст підписано 19.02.2013р.) у справі №5009/4624/12 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2013р. (повний текст підписано 19.02.2013р.) у справі №5009/4624/12 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрніхром», м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя про стягнення суми боргу у розмірі 33757,26грн., суми пені у розмірі 2430,52грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрніхром» (49070, м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 40Б, ЄДРПОУ 32613928) на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 430,12грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: Н.О. Мартюхіна

О.О. Радіонова

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС