Ухвала суду № 30277703, 19.03.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 221/3479/2012 Провадження № 22-ц/772/591/2013Головуючий в суді першої інстанції:Венгрин О.О.Категорія: 41Доповідач: Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Міхасішин І.В., Войтко Ю.Б.,

при секретарі: Яблонській І.Л.

за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційні скарги представника відповідачів-позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог : ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнаня недійсними договору дарування квартири, третейської угоди, скасування рішення третейського суду, визнання права власності на ? частку квартири, встановлення порядку користування квартирою, витребування майна-квартири, вселення, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИЛА:

06.05.2008 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог ВОД « Райфазен Банк Аваль» про встановлення порядку користування квартирою, яка на його думку є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбавалась у період перебування позивача і відповідачки в зареєстрованому шлюбі і за спільні кошти.

У судовому засіданні 18.12.2008 року ОСОБА_4 збільшив позовні вимоги та просив також визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 15.05.2008р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 з тих підстав, що як співвласник даної квартири не давав свого дозволу на укладення договору дарування. Крім того, при його укладенні, приватним нотаріусом було допущено порушення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, а саме договір посвідчено не за місцем знаходження нерухомого майна.

22.06.2009 року позивач збільшив свої позовні вимоги та просив додатково визнати недійсним третейську угоду між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 про передачу їхнього спору щодо спірної квартири на розгляд третейського суду, скасувавши мирову угоду, яка затверджена рішенням третейського суду від 06.10.2008 року. Визнати недійсним право власності на зазначену квартиру, яка зареєстрована в БТІ на ім»я ОСОБА_6 Підставами для цього зазначив те, що рішення третейського суду є незаконним, а укладена третейська угода , укладена між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 є недійсною, так як вони винесені всупереч інтересам позивача, без його згоди та на підставі недійсного правочину.

31.07.2009 року позивач збільшив позовні вимоги та просив також визнати за ним право власності на ? частку спірної квартири.

01.11.2012р. та 19.11.2012 року вкотре збільшив свої позовні вимоги та просив витребувати спірну квартиру у ОСОБА_6, вселивши позивача у дану квартиру, так як його не впускають в квартиру, не дають можливості нею користуватись та проживати в ній.

Подану 29.05.2008 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 ухвалою суду від 23.03.2009 року залишено без розгляду з підстав передбачених ч.1п.5ст.207 ЦПК України.

Ухвалою суду від 23.06.2009 року до участі в справі в якості співвідповідача залучений ОСОБА_6, який 03.07.2009 року подав зустрічний позов про визнання за ним права приватної власності на спірну квартиру.

Ухвалою суду від 12.12.12р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено ОСОБА_7 У судовому засіданні 15.01.2013р. суд ухвалив змінити процесуальний статус ОСОБА_7 на співвідповідача.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2013 року позов ОСОБА_4 задоволено, визнано недійсним договір дарування квартири по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_8; скасовано рішення третейського суду, яким затверджено мирову угоду від 06.10.2008 року між ОСОБА_8 і ОСОБА_6; визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частку квартири, як на частку спільного майна подружжя; витребувано майно у ОСОБА_6 та ОСОБА_7; вселено ОСОБА_4 у квартиру по АДРЕСА_1 встановлено порядок користування квартирою, виділивши у користування ОСОБА_4 - кімнату 61-3, площею 22,0 кв.м., балкон, площею 1,9 кв.м, а ОСОБА_2 - кімнату 61-4 площею 13,6 кв.м., кімнату 61-7, площею 16,0 кв.м, В задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представник відповідачів - позивачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_12, а також представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просять рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неповноту з»ясування судом обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4, його представника та представника апелянта ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Завданням апеляційного провадження є перегляд за апеляційною скаргою справи і судового рішення на предмет правильності встановлення судом першої інстанції обставин у справі та застосування норм права.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлені наступні обставини.

09.03.2005 року між ВАТ « Автосервіс» та ОСОБА_2 укладено договір № 36 на довгострокове будівництво житла в порядку пайової участі - трикімнатної квартири по АДРЕСА_1

17.09.2005 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2

09.12.2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком « Аваль» та ОСОБА_2 ( під час шлюбу) укладено кредитний договір на суму 24 тис. дол. США.

Цього ж дня укладено договір іпотеки між тими самими сторонами, предметом якого стали майнові права на трьохкімнатну квартиру, яка буде знаходитись в АДРЕСА_1 будівництво якої не завершено.

Під час проживання в шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спільними коштами виплачено 192 148 грн. (т.1 а.с.16)

13.03.2007 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на зазначену квартиру та видано свідоцтво про право власності № 529 (т.1 а.с.7).

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано 11.03.2008 року.

15.05.2008 року ОСОБА_2 подарувала вказану квартиру своїй матері ОСОБА_8

06.10.2008 року рішенням третейського суду затверджено мирову угоду між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, відповідно до якої за останнім визнано право власності на спірну квартиру та зареєстровано право власності.

Згідно п.4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

В ухвалі від 11.05.2012 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя. /т.2 а.с.59-61/

Згідно ст.65 СК України дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації згода другого з подружжя має бути подана письмово.

В ході розгляду справи судом встановлено, що згоди на укладення договору дарування ОСОБА_4 не давав.

Згідно ч.1ст.67 СК України дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу , міни, дарування, тощо щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном. Оскільки на час укладення договору дарування, частки подружжя у спільній сумісній власності виділені не були, підстав для визнання договору дарування недійсним лише в частині належній ОСОБА_4 немає.

Колегія суддів погоджується з посиланнями апелянта (представника ОСОБА_2) про те, що висновок суду в тій частині, що договір дарування нерухомого майна не був нотаріально посвідчений, що є додатковою підставою для визнання правочину недійсним базується на неналежних доказах.

Згідно ч.2 ст.56 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншим засобом доказування. Той факт, що нотаріус ОСОБА_9 договір дарування не посвідчувала, бланк не отримувала, підпис в договорі та печатка не її належними доказами не підтверджено.

Безпідставним є твердження апелянта (представника ОСОБА_2) про вихід суду за межі позовних вимог та вирішення питання про скасування рішення третейського суду.

Позивачем ОСОБА_4 була заявлена позовна вимога про скасування мирової угоди, яка затверджена рішенням третейського суду від 06.10.2008 року, скасування також права власності за ОСОБА_6 та державну реєстрацію в КП Вінницьке БТІ.

Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.

Таким чином, скасувавши рішення третейського суду, яким затверджено мирову угоду від 06.10.2008 року між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 суд не вийшов за межі позовних вимог, а захистив право особи у визначений законом спосіб.

Згідно п.2 ст. 51 Закону України « Про третейські суди» ( в редакції від 14.04.2006р., що діяла на момент ухвалення рішення третейським судом) рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, якщо воно прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.

Як вбачається з матеріалів справи 30.09.2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 була укладена третейська угода у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення боргу.

Рішенням третейського суду від 06.10.2008 року суд затвердив мирову угоду між сторонами та визнав за ОСОБА_6 право власності на цілу квартиру АДРЕСА_1

Враховуючи, що затверджуючи мирову угоду третейський суд вирішив питання про визнання права власності на нерухоме майно та вийшов за межі третейської угоди (про стягнення боргу), колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для скасування рішення третейського суду.

Щодо вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частку спірної квартири, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції та відповідно до норм ст.370 ЦК України, ст.70 СК України вважає, що частки майна дружини та чоловіка є рівними, оскільки інше не визначено домовленістю між ними та позовних вимог про збільшення частки будь-кого з них заявлено не було.

Щодо вимоги про витребування нерухомого майна, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що вона підлягає задоволенню з підстав визначених ст. 388 ЦК України.

Висновки суду, щодо обраного порядку користування квартирою та вселення ОСОБА_4 апелянти не заперечували та не оспорювали.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому апеляційні скарги підлягають відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 30 8, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника відповідачів-позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та представника відповідача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2013 року залишити без змін..

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Голота Л.О.

(підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішик І.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Вінницької області Голота Л.О.