Рішення № 30277546, 19.03.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 203/3389/12 Провадження № 22-ц/772/709/2013Головуючий в суді першої інстанції:Гриценко І.Г.Категорія: 32 Доповідач: Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів Стадник І.М., Міхасішин І.В.,

при секретарі: Яблонська І.Л.

за участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31.01.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою ,-

ВСТАНОВИЛА:

08.06.2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою .

З позовної заяви вбачається, що спір виник між учасниками ДТП , яке сталось 05.08.2011 року біля 23 години на перехресті вулиць Блюхера - Бучми в м. Вінниці. Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6 правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10

Внаслідок цього автомобілю НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 на праві власності, було заподіяно пошкодження.

23.07.2012 року ОСОБА_2 подав уточнюючу позовну заяву, в якій співвідповідачем зазначив ОСОБА_4(особу, за якою згідно БД АІС «Автомобіль» Вінницького ВРЕР зареєстрований автомобіль ВАЗ-2108 ДНЗ НОМЕР_1

Відповідно до норм ст.ст. 1166,1167,1187 ЦК України позивач просив стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на свою користь 23 344,33 грн. у відшкодування суми заподіяних збитків внаслідок ДТП, моральної шкоди 10 000 грн., проведення експертизи - 450 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., послуги евакуатора по доставленню автомобіля на штрафний майданчик ДАІ 475 грн., за перебування автомобіля на штрафному майданчику ДАІ 1 478 грн, а також судовий збір.

Ухвалою суду від 22.11.2012 року, судом залучено до справи в якості співвідповідачів - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які являлися володільцями вищевказаного автомобіля згідно доручення виданого на їх ім»я власником ОСОБА_4

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 31.01.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача 25 297 грн.33 коп. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та 2 378 грн. судових витрат. В стягнені решти суми моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду, посилаючись на неповноту з»ясування судом обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в позовних вимогах до нього відмовити.

Судова колегія , заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 309 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення .

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Підставами для зміни рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31.01.2013 року є неправильне застосування норм процесуального права при вирішені питання про розподіл судових витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.08.2011 року ОСОБА_6 біля 23 год., керуючи автомобілем «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Вінниці в напрямку вул. Кооперативна під час проїзду рівнозначного перехрестя із вул. Блюхера, не надав дорогу автомобілю «ВАЗ -21144» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_10, що рухався по вул. Блюхера, наближаючись праворуч, відносно напрямку руху водія ОСОБА_6 , внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів, що призвело до їх пошкодження, що підтверджується постановою Вінницького районного суду від 26.12.2011 року /а.с.13/.

Автомобіль « ВАЗ - 21144» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_10 на підставі довіреності від 25.03.2011 року, відповідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 05.07.2007 року зареєстрований на ОСОБА_2 /а.с.7/

Автомобіль « ВАЗ - 2108» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_6, відповідно облікової картки приватного ТЗ від 11.07.2012 року зареєстрований на ОСОБА_4 /а.с. 46/.

Згідно висновку експертного дослідження № 366П-12 від 08.12.2011 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «ВАЗ-21144» д.н.з. НОМЕР_2 становить 23 344,33 грн. /а.с. 16-18/.

Як встановлено в ході розгляду справи ОСОБА_6 експлуатував транспортний засіб « ВАЗ - 2108» д.н.з. НОМЕР_1 не правомірно.

Згідно ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

В ході розгляду встановлено, що власник автомобіля « ВАЗ - 2108» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 29.12.2009 року надав доручення ОСОБА_8, або ОСОБА_7, або ОСОБА_9 розпоряджатись належним йому транспортним засобом. /а.с.75/. В свою чергу ОСОБА_9, в день скоєння ДТП надав дозвіл в усній формі проїхати вищезазначеним автомобілем своєму знайомому ОСОБА_11, а той усно дозволив керувати автомобілем ОСОБА_6

Згідно п.3 ст.1187 ЦК України, особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи встановлені факти, а також те, що ОСОБА_9 довів (ч.1ст.61 ЦПК України), що автомобіль вибув з його володіння внаслідок протиправних дій ОСОБА_11, який дозволив керування автомобілем ОСОБА_6, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про те, що тягар цивільної відповідальності у даній справі має нести лише ОСОБА_6

Розмір завданої позивачу шкоди ,суд першої інстанції визначив на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а саме копій квитанцій №10 та №11 від 24.01.2012 року, /а.с. 12/, та висновку експертного дослідження 3 366П-12 від 08.12.2011 року /а.с.16-18/.

Колегія судів відхиляє заперечення апелянта, щодо ненадання судом першої інстанції належної оцінки спірному висновку експертного дослідження, оскільки взявши висновок до уваги та стягнувши суму зазначену у ньому суд оцінив даний доказ та вважав його належним.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи .

У судових засіданнях позивач клопотання про призначення судово- технічної експертизи не заявляв, не зважаючи на неодноразові роз'яснення суду.

Розмір моральної шкоди суд першої інстанції визначив залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач та стягнув суму, яка сторонами не оспорювалась.

Згідно п.3 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п.4 ст. 309 ЦПК України, крім іншого, підставою для скасування рішення суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Вірно визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Визначаючи розмір судових витрат, що підлягають стягненню, колегія суддів враховує вимоги ст. 88 ЦПК України , відповідно до якої , якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_2 суд задовольнив частково, що у відсотковому розмірі становить 67 % від суми заявлених вимог.

Згідно ст. 79 ЦПК України до судових витрат, крім інших, відносяться судовий збір, витрати на правову допомогу.

Позивачем ОСОБА_2 понесені і документально підтверджені судові витрати, що складаються з витрат на правову допомогу на суму 2 000 грн./а.с.14/ та витрат понесених при сплаті судового збору на суму 378 грн. / а.с.1/

Визначаючи розмір судових витрат , які підлягають стягненню на користь ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що пропорційно до задоволених вимог стягненню підлягає сума 253 грн.26 коп. ( 67 % від 378 грн.)

У стягненні судових витрат на правову допомогу колегія суддів відмовляє з тих підстав, що ОСОБА_3 приймав участь в справі, як представник позивача ОСОБА_2, що підтверджується довіреністю від 31.03.2012 р. /а.с.15/.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31.01.2013 року в частині розміру витрат понесених при сплаті судового збору з 2378 грн. змінити на 253 грн.26 коп., а загальну суму з 28675 грн.33 коп. на 26 550 грн. 59 коп.( двадцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень ) 59 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Голота Л.О.

(підпис) Стадник І.М.

Судді: (підпис) Міхасішик І.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Вінницької області Голота Л.О.