Ухвала суду № 30277190, 18.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА

Справа № 50/318-б-46/536-2012 18.03.2013

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє"ДоПриватного підприємства "Розмарин" (ідентифікаційний код 25397777)Пробанкрутство Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від боржникане з'явився Від кредиторів:1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" - Сопов В.М. (довіреність від 12.12.2011 р.), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє" - Калинюк Ю.Ю. (довіреність від 10.07.2012 р.)Розпорядник майнаЗахарчук В.С. Від особи, яка заявила грошові вимоги до боржника: Рибіцька Ю.Б. - представник Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" за довіреністю від 10.07.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє" звернулося до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Розмарин" у зв'язку з неспроможністю останнього оплатити в установлений строк прострочену заборгованість у розмірі 502 500,00 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 50/318-б від 23.12.2011 р. (суддя Головатюк Л.Д.).

22.12.2011 р. у справі № 50/318-б винесено ухвалу підготовчого засідання, якою визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Захарчука В.С. тощо.

Ухвалою попереднього засідання від 24.07.2012 р. було затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства "Розмарин", зокрема, кредиторами боржника були визнані Управління пенсійного Фонду у Дніпровському районі м. Києва на суму 8019,04 грн., Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на суму 160 908,45 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє" на суму 23 000 000,00 грн., Фізична особа-підприємець Наумець Юрій Григорович на суму 11 349,26 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" на суму 15 708 265,48 грн., Приватне акціонерне товариство "Галичина" на суму 37 000,58 грн., Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва на суму 173 472,99 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "СКС" на суму 12 611,64 грн., Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" на суму 15 845 579,62 грн. При цьому, судом було відмовлено у визнанні кредитором боржника Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" на суму 13 457 007,51 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" було залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 р. без змін.

За наслідками касаційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р. у постанові від 20.11.2012 р. Вищий господарський суд України постановив:

- ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р. в частині відмови Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" на суму 8 828 200,42 грн. скасувати; в цій частині справу передути на новий розгляд до місцевого суду;

- ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р. в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" на суму 15 708 265,48 грн. скасувати; в цій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 р. змінити, виклавши в наступній редакції: "5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" на суму 15 402 602,18 грн., де 15 401 529,18 грн. - четверта черга, сума судового збору в розмірі 1073,00 грн. - перша черга.";

- в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р. у справі № 50/318-б залишити без змін.

У зв'язку з повернення матеріалів справи № 50/318-б до місцевого господарського суду, справу № 50/318-б було прийнято до свого провадження суддею Омельченком Л.В. із присвоєнням їй № 50/318-б-46/536-2012 та призначено до розгляду в судовому засіданні в частині, що передана на новий розгляд (щодо грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк").

Ухвалами від 24.12.2012 р., 25.01.2013 р., 25.02.2013 р. та 11.03.2013 р. розгляд справи відкладався відповідно до положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У ході розгляду по суті грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", судом було призначено у справі № 50/318-б-63/536-2012 експертизу для визначення ринкової вартості предметів іпотеки, переданих боржником в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (ухвала від 24.12.2013 р.) через відсутність між визнаними судом кредиторами, які вправі заперечувати вимоги інших кредиторів та банком погодження щодо вартості заставленого нерухомого майна, за рахунок якого банк частково задовольнив свої грошові вимоги до боржника.

Після надходження до суду висновку судової експертизи, під час розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє" висловив зауваження до проведення будівельно-технічної експертизи та вказав на недоліки складеного за її результатами висновку, внаслідок чого просив суд не враховувати його під час прийняття рішення відносно грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" та розпорядник майна, підтримавши викладену позицію кредитора, клопотали перед судом про виклик експерта у засідання суду для надання пояснень щодо проведеної експертизи та наданого висновку.

Ухвалою від 11.03.2013 р. судом було викликано у засідання для надання роз'яснень щодо експертного висновку № 1-22/02 від 22.02.2013 р. судового експерта Українського центру судових експертиз Тітенка Ігоря Олександровича.

У судове засідання, призначене на 18.03.2013 р., судовий експерт не з'явився.

Станом на час розгляду справи від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" до суду надійшли письмові пояснення.

Під час розгляду справи представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" та розпорядник майна заперечували проти визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у заявленій сумі, а також заперечували проти правильності експертного висновку, оскільки при проведенні судової експертизи експертом не були враховані добудовані приміщення, з незрозумілих підстав застосовано порівняльний підхід у визначенні ринкової вартості об'єкту нерухомості, щодо якого проводилася судова експертиза та понижуючий коефіцієнт ринкової вартості частини такого об'єкту.

Представник Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" підтримав грошові вимоги до боржника у сумі 8 828 200,42 грн., що були заявлені у тридцятиденний строк з дня публікації оголошення про порушення провадження у справі № 50/318-б-46/536-2012 з врахуванням подальших їх уточнень та посилався на необхідність застосування оцінки вартості майна боржника, яке перебувало в іпотеці банку, що була проведена 12.07.2011 р.

Заслухавши пояснення та думку присутніх у засіданні представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе провести дане засідання з вирішенням по суті питання про визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" без участі у засіданні судового експерта, оскільки питання, що поставлені ініціюючим кредитором у письмових поясненнях від 18.03.2013 р. та вимоги, вміщені у поясненнях (правова позиція) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база", не видаються такими, без яких неможливе винесення судового рішення. Так, визначення дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна, що було предметом іпотеки проведено щодо його площ, вказаних в ухвалі від 24.12.2012 р. без врахування прибудов, які не введені в експлуатацію. Крім того, підстави для застосування методичних підходів та принципів, з якими працював судовий експерт, описані у висновку від 22.00.2013 р., з якого вбачається, що судовий експерт керувався Державними будівельними нормами, Національними стандартами з оцінки майна та методиками, що затверджені уповноваженими державними органами.

Отже, розглянувши грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", суд вважає за належне визнати його кредитором Приватного підприємства "Розмарин" на суму 8 489 123,42 грн., зважаючи на таке.

23.10.2009 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", який у подальшому змінив назву організаційно- правової форми на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" і Закритим акціонерним товариством "Розмарин", правонаступником якого є Приватне підприємство "Розмарин", було укладено договір кредиту № 24-12/261, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання та порядком повернення рівними частинами у сумі 10 208,00 швейцарських франків не пізніше 22 числа кожного місяця, починаючи з сьомого місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит, а саме: не пізніше 22.05.2008 р. та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 22.10.2017 р.

Додатком № 1 до вказаного договору кредиту сторонами було погоджено тарифи на послуги банку, пов'язані з наданням кредиту.

23.10.2007 р. сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору кредиту № 24-12/261 від 23.10.2007 р., якою з 01.11.2008 р. введено комісію за ведення кредитної справи позичальника у розмірі 4,5 % річних та визначено порядок її розрахунку.

На виконання умов договору кредиту, банком було перераховано позичальнику 1 154 186,00 швейцарських франків, що підтверджується випискою по особовому рахунку № 26001010834261.

26.10.2007 р. в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредиту сторонами було укладено іпотечний договір № 02-10/3608, за умовами якого позичальник передав в іпотеку банку нежилий будинок-магазин загальною площею 257,4 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 52, літера "А" та іпотечний договір № 02-10/3624, за умовами якого в іпотеку банку передано нежиле приміщення-магазин загальною площею 318 кв.м. у м. Києві по вул. Райдужна, 6, літера "А".

Як слідкує з указаних іпотечних договорів, за ними забезпечувалося виконання зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати можливої неустойки (пені, штрафів), відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання, а також з відшкодування витрат, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмету іпотеки, на його страхування та збитків, завданих порушенням цього договору.

За твердженнями Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", боржник порушив грошові зобов'язання за договором кредиту, у зв'язку з чим станом на 21.12.2011 р. загальна заборгованість Приватного підприємства "Розмарин" перед банком склала 1 564 811,64 швейцарських франків, з яких:

- 1 082 730,00 швейцарських франків - заборгованість за договором кредиту;

- 310 000,08 швейцарських франків - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом;

- 10 135,82 швейцарських франки - пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом;

- 157 384,62 швейцарських франків - заборгованість зі сплати комісії банку за кредитом;

- 4 561,12 швейцарських франків - пеня за несвоєчасну сплату комісії.

Вказані суми були заявлені банком в якості грошових вимог до боржника після публікації оголошення про порушення провадження у справі про його банкрутство.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року у справі № 34/692 про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з простроченням боржника за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" було визнано право власності на об'єкти нерухомості - предмети іпотеки, якими забезпечено виконання зобов'язань Приватного підприємства "Розмарин" за кредитним договором № 24-12/261, а саме: нежилий будинок-магазин загальною площею 257,4 кв.м., за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 52, літера "А" та нежиле приміщення-магазин загальною площею 318 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 6, літера "А".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2012 р. рішення судів попередніх інстанцій у справі № 34/692 було залишено без змін.

Як слідує із аналізу вказаних судових рішень, за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" було визнано право власності на предмети іпотеки у зв'язку з простроченням позичальника у правовідносинах за кредитним договором № 24-12/261 у розмірі 4 963 000,00 грн., зважаючи на наявні у матеріалах справи звіти про оцінку вартості майна, складені суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська оціночна компанія", а саме: № 03/7-11-01 від 12.07.2011 р., згідно з яким вартість нежилого будинку-магазину загальною площею 257,4 кв.м., за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 52, літера "А" складає 2 175 000,00 грн. та звіт № 03/7-11-02 від 12.07.2011 р., згідно з яким вартість нежилого приміщення-магазину загальною площею 318 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 6, літера "А", складає 2 788 000,00 грн.

У зв'язку з винесенням рішення у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" уточнило свої вимоги та просить визнати його кредитором Приватного підприємства "Розмарин" на суму 8 828 200,42 грн.

Відповідно до укладеного сторонами іпотечного договору № 02-10/3624 від 26.06.2007 р. вартість предмету застави, а саме: нежилого приміщення-магазину загальною площею 318 кв.м. у м. Києві по вул. Райдужна, 6, літера "А" за згодою сторін становить 3 737 000,00 грн., а за іпотечним договором № 02-10/3608 від 26.10.2007 р. (нежилий будинок-магазин загальною площею 257,4 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 52, літера "А") - 4 120 800,00 грн.

У п. 4.5 іпотечних договорів та відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 сторони встановили, що звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем забезпечених іпотекою зобов'язань, здійснюється за вибором стягувача наступними способами: на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому у ст. 37 Закону України "Про іпотеку" або шляхом продажу предмету іпотеки іпотеко держателем через укладення договору купівлі-продажу в порядку, встановленому в ст. 38 Закону України "Про іпотеку" або шляхом організації іпотекодержателем продажу предмету іпотеки через укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та відповідним покупцем у порядку, встановленому в ст. 6 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

Доказів належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Макс Ейр" зобов'язань за договором кредиту № 24-12/261 від 23.10.2009 р. суду не подано.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Положення ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" встановлюють, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Як вказувалося вище, у зв'язку з тим, що визнані судом кредитори боржника не погодилися з визначеною вартістю предмету іпотеки відповідно до звітів від 12.07.2011 р., судом було призначено судову експертизу та постановлено на вирішення експерта питання про розмір ринкової вартості предмету іпотеки за укладеними сторонами іпотечними договорами станом на 06.02.2012 р. (дата набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2011 р. у справі № 34/692).

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1-22/02 від 22.02.2013 р. дійсна (ринкова) вартість окремо розташованої нежилої будівлі магазину загальною площею 257,4 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 52, літера "А" в цінах станом на 06.02.2012 р. становить 2 422 577,00 грн., а вбудованих нежилих приміщень магазину загальною площею 318 кв.м. у м. Києві по вул. Райдужна, 6, літера "А" - 2 879 500,00 грн.

Приймаючи до уваги висновки судової експертизи, що була проведена судовим експертом, який має вищу будівельно-технічну освіту, кваліфікацію судового експерта та відповідне свідоцтво Міністерства юстиції України, якою було визначено вартість предметів іпотеки станом на дату набрання чинності рішенням про визнання за іпотекодержателем права власності на предмети іпотеки, що цілком відповідає приписам ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та співвідноситься з умовами іпотечних договорів сторін, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до боржника мають становити 8 489 123,42 грн. Розрахунок суду проведено шляхом віднімання від суми заборгованості Приватного підприємства "Розмарин" за договором кредиту № 24-12/261 від 23.10.2009 р. вартості предметів іпотеки, встановленої судовою експертизою, на яку заборгованість боржника перед банком зменшилася в установленому законодавством та умовами іпотечних договорів порядку. При цьому, слід зазначити, що грошові вимоги банку у сумі 8 489 123,42 грн. підлягають включенню до загальної частини реєстру вимог кредиторів, оскільки свої вимоги заставного кредитора до боржника банк втратив у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Зважаючи на викладене, черговість визнаних судом грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" підлягає визначенню відповідно до приписів ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з врахуванням положень ст. 534 Цивільного кодексу України, яка встановлює черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням, тобто з відніманням штрафних санкцій та частини суми боргу.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" кредитором Приватного підприємства "Розмарин" на суму 8 490 196,42 грн., з яких 1 073,00 грн. - вимоги першої черги зі сплати судового збору у справі про банкрутство та 8 489 123,42 грн. - вимоги четвертої черги зі сплати заборгованості за кредитом.

2. Зобов'язати розпорядника майна боржника подати суду реєстр вимог кредиторів, складений відповідно до норм ст.ст. 13, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 р. № 788, провести збори кредиторів з врахуванням визнання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" кредитором Приватного підприємства "Розмарин".

Суддя Л.В. Омельченко