Рішення № 30276860, 28.03.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 березня 2013 р. Справа № 902/281/13-г

Провадження № 12/902/26/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Агрохімцентр" (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23/4 Б, код 23497084)

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" (22811, Вінницька обл., Немирівський р-н., с. Обідне, код 03730963)

про стягнення 210 900,00 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О. В.

Представники :

позивача: Кулішов В.М. - за дорученням

відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" 210 900,00 грн., з яких: 95 000,00 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за договором поставки № 95-ДМ від 30.11.2012р., та 115 900,00 грн. штрафу за порушення грошових зобов"язань за кожний день прострочення.

Ухвалою суду від 25.02.2013р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 28.03.2013р.

В судове засідання 28.03.2013р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 2289700208530.

Натомість від гр. Мельника Ю.М. як представника відповідача надійшло клопотання б/н від 27.03.2013р. про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з його хворобою та необхідністю підготовки відповідних заяв та клопотань щодо витребування доказів у позивача і надання доказів по справі.

Представник позивача щодо задоволення даного клопотання заперечив, вважає його засобом затягування строку розгляду справи.

Суд, дослідивши клопотання представника відповідача, заслухавши думку представника позивача, відмовив в його задоволенні, оскільки:

- на підтвердження повноважень Мельника Ю.М. як представника відповідача подано незасвідчену у встановленому порядку ксерокопію довіреності від 08.02.2013 р., яка не може бути прийнята судом в силу положень ст. 36 ГПК України;

- викладені в клопотанні обставини не підтверджені документально;

- відповідач не подав будь-яких заперечень по суті спору, хоча не був позбавлений права і можливості обгрунтувати свою позицію стосовно заявленого позову, подати відповідні клопотання про витребування доказів та/або докази по справі до призначеного судового засідання (ухвала про призначення судового засідання від 25.02.2013 р. отримана відповідачем 05.03.2013 р.), а також мав можливість направити в судове засідання іншого представника за неможливості явки Мельника Ю.М.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

30.11.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Агрохімцентр" (Продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" (Покупець) укладено договір поставки № 95-ДМ, відповідно до якого, у визначені Договором строки, Продавець зобов'язується на платній основі передати у власність Покупця мінеральні добрива, засоби захисту рослин та насіння (надалі іменовані Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити на користь Продавця його вартість у відповідності до умов Договору. Товар за Договором може передаватися у власність Покупця як однією, так і декількома партіями, кожна з яких оформляється окремою специфікацією до Договору і є його невід'ємною частиною.

Найменування Товару, асортимент, кількість, ціна за одиницю, умови оплати, порядок і строки поставки й оплати Товару, базис поставки та інші погоджені сторонами умови визначаються в специфікаціях до Договору, які погоджуються Сторонами (п. 2.1. Договору).

Загальна вартість договору визначається шляхом складання вартості Товару, що зазначена в специфікаціях до Договору (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору, Покупець здійснює оплату Товару, шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок Продавця. Платіжні реквізити сторін вказані в Договорі.

Вартість Товару сплачується Покупцем в межах строків, встановлених Сторонами в специфікаціях до цього договору. Строк оплати Товару за кожною окремою специфікацією починає відраховуватись з дати отримання Покупцем Товару за цією специфікацією (п. 2.6. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору, Продавець зобов'язаний: передати Покупцеві Товар належної якості, у кількості, асортименті, в строки та у місці, які визначені у специфікаціях Договору, погоджених Сторонами; надати Покупцеві копію сертифікату якості виробника на товар, що поставляється.

Відповідно до п.3.3. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість отриманого від нього товару в терміни, які визначені у специфікаціях до Договору.

Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем в момент підписання товарно - супровідних документів на Товар уповноваженим представником Покупця, за кількістю - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в товарно-супровідних документах, за якістю - відповідно до якості, вказаному в сертифікаті якості підприємства-виробника (п. 4.3. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору, Продавець має право, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті, у встановлені договором строки, нарахувати штраф Покупцю в розмірі 2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, припиняється в день виконання стороною зобов'язання (п. 6.3. Договору).

Додатком №1 до договору № 95-МД від 30.11.2012р. є специфікація до договору поставки № 95-МД від 30.11.2012р., в якій наведено назву товару, кількість, ціна та його вартість; термін поставки товару - до 10.12.2012р., термін оплати товару - 20.12.2012р.

На виконання умов договору на підставі накладної № 1579 від 06.12.2012 р., позивач передав, а відповідач через представника, який діяв на підставі довіреності № 34 від 06.12.2012р., прийняв товар на загальну суму 95 000,00 грн.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався, в зв'язку з чим заборгував позивачу 95 000,00 грн.

Наведене стверджується вище згаданими матеріалами справи та відсутністю будь-яких заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Термін оплати товару визначений Додатком №1 до договору № 95-МД від 30.11.2012р. - специфікацією до договору поставки № 95-МД від 30.11.2012р., а саме - 20.12.2012р.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 95 000,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 115 000,00 грн. штрафу за період з 21.12.2012р. по 19.02.2013р.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.2. Договору, Продавець має право, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті, у встановлені договором строки, нарахувати штраф Покупцю в розмірі 2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Виходячи з пункту 6.2. Договору та положень ст. 549 ЦК України, суд приходить до висновку, що передбачена вказаним пунктом Договору санкція є по суті пенею у розмірі 2% від суми заборгованості. Разом з тим, розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань, відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 3 інформаційного листа ВГС України № 01-06/224/2012 від 27.02.2012 року "Про доповнення до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" зазначається, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій (пені) підлягають задоволенню в сумі 2 381,51 грн. за період в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" (22811, Вінницька обл., Немирівський р-н., с. Обідне, код 03730963, р/р 26003500048266 у ПАТ "Креді Агріколь Банк" м.Вінниця МФО 300614) на користь Приватного акціонерного товариства "Агрохімцентр" (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23/4 Б, код 23497084, р/р 260020062500 в АТ "Брокбізнесбанк" м.Києва, МФО 300249) 95 000,00 грн. (дев"яносто п"ять тисяч грн. 00 коп.) боргу, 2381,51 грн. (дві тисячі триста вісімдесят одну грн. 51 коп.) пені та 1947,63 грн. (одну тисячу дев'ятсот сорок сім грн. 63 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Відмовити у позові в частині стягнення 113518,49 грн. пені.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 березня 2013 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу - СТОВ "ПРОГРЕС" (22811, Вінницька обл., Немирівський р-н., с. Обідне)