Постанова № 30276470, 27.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 820/1649/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю :

представника позивача- Михальова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Золота нива 1" до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Золота нива 1", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №266028 від 06 лютого 2013 року;

- зобов'язати Реєстраційну службу Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області зареєструвати за ПП "Золота нива 1" право оренди земельної ділянки №521, розташованої на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, кадастровий номер 6322886000:04:000:0147, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке виникло на підставі договору оренди землі від 09 листопада 2011 року, укладеного між ПП "Золота нива 1" і громадянкою ОСОБА_1.;

- стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Золота нива 1" (64333, Харківська область, Ізюмський район, с. Забавне, вул. Харківська , 1"Б", р/р 26009116696980 в філії "Слобожанське РУ "АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 350697, код ЄДРПОУ 33897138) судовий збір у розмірі 34,41.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.01.2013 року ПП „Золота Нива 1" звернулось до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якій просив зареєструвати виникнення права оренди на земельну ділянку №521, розташовану на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, кадастровий номер 6322886000:04:000:0147 на підставі договору оренди від 09.11.2011 р.

Проте, 06.02.2013 року державним реєстратором прийнято рішення №266028 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, де з посиланням на п.5-2 ст.24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор зазначив, що „Заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності".

Позивач зазначає, що державний реєстратор на мав достатніх правових підстав для відмови у державній реєстрації права оренди земельної ділянки №521 та вважає , що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №266028 від 06.02.2013 року є необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи. Надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що державний реєстратор під час прийняття рішення про відмову у державній реєстрації права оренди на земельну ділянку за заявою представника ПП „Золота нива 1" діяв в межах діючого законодавства. У зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі . Також просив, у зв'язку з великою завантаженістю державних реєстраторів роботою, розглядати дану справу без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в Україні регламентується Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. №703.

Судом встановлено, що 28.01.2013 року представник ПП „Золота нива 1" звернувся до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якій просив зареєструвати виникнення права оренди земельної ділянки №521, розташованої на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, кадастровий номер 6322886000:04:000:0147, на підставі договору оренди від 09.11.2011 р.( а.с. 16-17).

Функціональне призначення земельної ділянки-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 10 ).

Державним реєстратором 28.01.2013 року представнику ПП „Золота нива 1" видано картку прийому заяви за №142221 де зазначено, що подана заява зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 79611 (а.с. 13).

Державним реєстратором Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області було прийнято рішення за №266028 від 06.02.2013 року, яким відмовлено позивачу у державній реєстрації іншого речового права - право оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: Харківська область, Ізюмський район, сільська рада Куньевська, кадастровий номер земельної ділянки 6322886000:04:000:0147, за суб'єктом : Приватне підприємство „Золота Ниви 1", податковий номер 33897138 , у зв'язку з тим, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності (а.с. 14).

Як свідчать матеріали справи, підставою для відмови позивачу у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки є посилання реєстратора на положення п.5-2 ч.1 ст.24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме заява про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності подано за відсутності державної реєстрації права власності.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1,2 ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону.

Частиною 2 ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зазначено, що речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Згідно абз.6 п.4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що є похідними від права власності, проводиться після державної реєстрації права власності на таке майно.

Зі змісту вищенаведених норм, встановлено, що обов'язковою умовою для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що є похідними від права власності є наявність реєстрації права власності земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Дану інформацію державний реєстратор отримує при перевірці в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Матеріалами справи підтверджено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 6322886000:04:000:0147 відсутні (а.с.36-38).

Відповідно до п.23 Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

В судовому засіданні підтверджено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 6322886000:04:000:0147, а також, те, що реєстратор при винесенні рішення про відмову позивачу у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки посилався на те, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності подано за відсутності державної реєстрації права власності положення, що згідно вимог п.5-2 ч.1 ст.24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень суд приходить до висновку, що рішення реєстратора є правомірним, а позовні вимоги позивача в цій частині не обґрунтованими , та такими що не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача щодо зобов'язання Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області зареєструвати за ПП "Золота нива 1" право оренди земельної ділянки №521, розташованої на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, кадастровий номер 6322886000:04:000:0147, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке виникло на підставі договору оренди землі від 09 листопада 2011 року, укладеного між ПП "Золота нива 1" і громадянкою ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

З системного аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та ст.8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим мотивуванням спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права. При цьому, суд зауважує, що приписи перелічених норм права встановлюють, що суд не має прав перебирати на себе функції органів державної влади, на які законами України покладені певні обов'язки, надані повноваження та віднесені до виключної компетенції такого суб'єкта.

Отже, суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Золота нива 1" до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про скасування рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 29.03.2013 року.