Постанова № 30273145, 25.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2013 року Справа № 812/1230/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника позивача - Щербакова А.О. (довіреність від 02.01.2013 № 14),

представників відповідача - Сердюкова С.О. (довіреність від 26.02.2013 № 2849/10/10-013), Тулупової О.А. (довіреність від 02.01.2013 № 47/0/12-13/10-013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Антрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2013 № 0000018071, № 0001678012, № 0001658012, № 0001688012, № 0001668012,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, який у подальшому позивач уточнив, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.01.2013 № 0000018071, № 0001678012, № 0001658012, № 0001688012, № 0001668012. Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період з 01.01.2010 по 31.10.2012, за результатами якої складено акт від 26.12.2012 № 135/16-0/32226065. На підставі зазначеного акту 14.01.2013 відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001658012, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що складає 2648114,43 грн.; № 0001678012, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що складає 43220,04 грн.; № 0000018071, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що складає 313937,59 грн.; № 0001688012, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, що складає 5836,54 грн.; № 0001668012, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, що складає 878554,52 грн.

Із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не згоден з наступних підстав.

09.01.2013 господарським судом Луганської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство відносно ДП «Антрацит». Цією ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до положень статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Оскільки податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток, податку на додану вартість, зі збору за спеціальне використання води винесені податковим органом 14.01.2013, тобто після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів 09.01.2013, то вони підлягають скасуванню.

Крім того, податкові повідомлення-рішення № 0000018071, 0001678012, 0001658012 винесені з порушенням граничних строків застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України.

Також позивач посилається, що до податкового повідомлення-рішення № 0001658012 додано розрахунок штрафної санкції, в якому документом, згідно з яким проведено таке нарахування, зазначені рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу без зазначення номеру та дати справи.

На підставі викладеного позивач просить визнати протиправними та скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, та просив задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, посилаючись, що перевірку позивача було проведено з 24.12.2012 по 26.12.2012, результати перевірки оформлено актом від 26.12.2012 № 135/16-0/32226065. Таким чином, порушення податкового законодавства були встановлені податковим органом до винесення ухвали господарським судом Луганської області від 09.01.2013. Щодо посилань позивача про нарахування податковими повідомленнями-рішеннями № 0000018071, 0001678012, 0001658012 штрафних санкцій поза межами граничного строку, відповідач зазначає, що перевіркою було встановлено сплату підприємством грошових зобов'язань, починаючи з 2010 року. Тому, на думку відповідача, строки для застосування штрафних санкцій слід відраховувати саме з моменту сплати податкового зобов'язання. Тому відповідач вважає, що податковим органом правомірно визначено штрафні санкції позивача, та просить відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 116.1 статті 116 Податкового кодексу України в разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Судом установлено, що на підставі наказу від 21.12.2012 № 382 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС у період з 24.12.2012 по 26.12.2012 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Антрацит», за результатами якої було складено акт від 26.12.2012 № 135/16-0/32226065 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Антрацит» (код за ЄДРПОУ 32226065) з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період з 01.01.2010 по 31.10.2012» (арк. справи 13-21 том 1). Перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток протягом граничних строків у загальній сумі 1569692,92 грн., з податку на додану вартість - 22026090,24 грн., зі збору за спеціальне використання води - 274465,43 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 14.01.2013 було винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001658012, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу з податку на додану вартість, що складає 2648114,43 грн.; № 0001678012, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу зі збору за спеціальне використання води, що складає 43220,04 грн.; № 0000018071, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу з податку на прибуток, що складає 313937,59 грн.; № 0001688012, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу зі збору за спеціальне використання води, що складає 5836,54 грн.; № 0001668012, за яким позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу з податку на додану вартість, що складає 878554,52 грн. (арк. справи 7-12, 45-49 том 1).

Суд вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню як протиправні, з огляду на наступне.

Судом установлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 у справі № 913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство відносно Державного підприємства «Антрацит». Вказаною ухвалою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (арк. справи 50 том 1).

Відповідно до положень частини першої статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі - Закон № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (частина третя статті 19 Закону № 2343).

Судом установлено, що податковими повідомленнями-рішеннями від 14.01.2013 № 0000018071, № 0001678012, № 0001658012, № 0001688012, № 0001668012 до позивача було застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, зі збору за спеціальне використання води, термін сплати яких настав до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто, зобов'язань, на які поширюється дія мораторію. Зважаючи, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на ту обставину, що порушення податкового законодавства були встановлені до введення мораторію, оскільки нарахування штрафних санкцій здійснено не актом перевірки, а податковими повідомленнями-рішеннями від 14.01.2013, винесеними податковим органом після введення мораторію.

Суд також звертає увагу на те, що нарахування штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями № 0000018071, 0001678012 було здійснено відповідачем з порушенням граничного строку (1095 днів), передбаченого статтею 102 Податкового кодексу України. Так, згідно з розрахунками до вказаних податкових повідомлень-рішень штрафні санкції було нараховано згідно з податковими деклараціями з податку на прибуток та розрахунками зі збору за спеціальне використання води, якими було визначено податкові зобов'язання понад 1095 днів до моменту проведення перевірки. При цьому строк нарахування штрафних санкцій слід відраховувати саме з дати граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, як це передбачено статтею 102 Податкового кодексу України.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що при винесення податкового повідомлення-рішення № 0001658012 відповідачем також було порушено граничні строки нарахування штрафної санкції.

Відповідно до підпункту 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовиви органами», що діяв на мромент виникнення податкового боргу, розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.

Згідно з пунктом 14.3.1 цієї статті розстрочення податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.

Питання щодо розстрочення податкових зобов'язань врегульовано й Податковим кодексом України.

Згідно з положеннями пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти.

Відповідно до пункту 32.1 статті 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки, податкового кредиту (пункт 32.2 статті 32 Податкового кодексу України).

Судом установлено, що судовими рішеннями було розстрочено (відстрочено) сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що відображено в обліковій картці платника податку та в розрахунку штрафних санкцій, доданому до податкового повідомлення-рішення. Таким чином, встановлено нові строки сплати грошового зобов'язання.

Водночас вказане податкове повідомлення-рішення від 14.01.2013 № 0001658012 підлягає скасуванню з вищенаведених підстав, а саме - у зв'язку з його прийняттям після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення уточненого адміністративного позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до суду з адміністративним позовом ДП «Антрацит» було сплачено судовий збір у сумі 2294 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.02.2013 № 76 (арк. справи 31 том 1). Витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Уточнений адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2013 № 0000018071, № 0001678012, № 0001658012, № 0001688012, № 0001668012 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби від 14.01.2013 № 0000018071, № 0001678012, № 0001658012, № 0001688012, № 0001668012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Антрацит» судові витрати в сумі 2294 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 28 березня 2013 року.

Суддя І.О. Свергун