Рішення № 30269877, 18.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2013 р.

Справа № 916/25/13-г

За позовом: Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ";

про стягнення 113 876,57грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Пац В.О. (на підставі довіреності); Данилевський О.М. (на підставі довіреності); Єфременко О.О. (на підставі довіреності); Ященко Р.Ю. (на підставі довіреності);

Від відповідача: Печериця В.П. (на підставі довіреності);

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Остапенко В.М. (на підставі довіреності);

Від відповідача: Печериця В.П. (на підставі довіреності);

СУТЬ СПОРУ: 02.01.2013 р. за вх.суду №8/2013 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" про стягнення штрафних санкцій у сумі 113876,57грн. у тому числі 72707,70грн. пені, 26839,08грн. інфляційних витрат, 14329,78грн. 3% річних.

Позивач на позовних вимогах наполягає про що, 13.03.2013р. за вх.суду№.8468/2013 надав письмові пояснення.

Відповідач проти позовних вимог заперечує про що надав до суду 21.01.2013р. за вх. суду №2169/2013 заперечення та пояснення стосовно позовних вимог, 11.02.2013р. за вх.суду№4659/2013 доповнення до відзиву, 28.02.2013р. за вх.суду№7002/2013 уточнення до відзиву, 12.03.2013р. за вх.суду№8226/2013 доповнення до відзиву.

В засіданні суду від 13.03.2013р. було оголошено перерву по 18.03.2013р. відповідно до ст..77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

31.01.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Позивач, Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" (Відповідач, Покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/293/11 (далі договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві у 2011р. імпортований природний газ виключно для власних потреб об’єктів, які знаходяться на балансі Покупця, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі 1010000куб.м. на умовах цього договору.

Ціна за 1000куб.м. природного газу становить 2282,00грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; ПДВ – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами – 169,8грн., крім того ПДВ – 20%. До сплати за 1000куб.м. природного газу – 2497,44грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 2996,93грн. (п.5.1. договору).

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1. договору).

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність згідно з договором та чинним законодавством (п.7.1. договору).

У разі невиконання Покупцем умов п.6.1. договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу (п.7.2. договору).

Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом (п.7.7. договору).

Позивач зазначає, що відповідно до умов договору поставив протягом січня 2011р. – березня 2012р., а Відповідач прийняв природний газ обсягом 1100,073 тис.куб.м. на загальну суму 3841176,04грн., що підтверджується актами приймання – передачі природного газу від 31.01.2011р., 28.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 31.05.2011р., 30.06.2011р., 31.07.2011р., 31.08.2011р., 30.09.2011р., 31.10.2011р., 30.11.2011р., 31.12.2011р., 31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р.

Позивач вказує на те, що Відповідач свої зобов’язання за договором поставки природного газу виконував не належним чином, за поставлений газ розрахувався не вчасно, чим порушив п.6.1. договору.

Позивач зазначає, що станом на 20.11.2012р. заборгованість за договором за використаний природний газ складає 113876,57грн.

За неналежне виконання Відповідачем умов укладених сторонами договору, Позивач відповідно до п.6.1. договору та згідно ст.625 Цивільного кодексу України нарахував Відповідачу пеню у сумі 72707,70грн., інфляційні втрати у сумі 26839,08грн., 3% річних у сумі 14329,78грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Позивачем невірно застосовані норми матеріального права при здійсненні розрахунку в частині строку в межах якого нараховуються штрафні санкції згідно ст.232 Господарського кодексу України та зазначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідач зазначає, що відповідно до п.7.7. договору неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом. Зокрема, умова договору стала підставою для нарахування пені протягом шести місяців, що передували моменту звернення з позовом.

Відповідач наполягає на тому, що пеня повинна була нараховуватись Позивачем з 14.02.2011р. по 14.08.2011р..

Крім того, Відповідач зазначає, що нарахування Позивачем інфляційних витрат та 3% річних зроблено з порушенням ст. 625 Цивільного кодексу України та стверджує, що Позивач, розраховуючи суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляції та нараховуючи 3% річних, допустив юридичну та математичну помилку і через це просить стягнути з Відповідача суми, які відповідно до закону не підлягають стягненню, оскільки на момент подання позову (ця дата є датою висування вимоги) боргу у Відповідача не існувало.

Крім того Відповідач просить суду застосувати до спірного правовідношення загальні та спеціальні строки позовної давності та просить зменшити розмір штрафних санкцій до 5000,00грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В свою чергу, відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (Стаття 712 ЦК України)

Відповідно до умов договору укладеного 31.01.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Відкритим акціонерним товариством "Одесагаз" Позивач поставив протягом січня 2011р. – березня 2012р., а Відповідач прийняв природний газ обсягом 1100,073тис.куб.м. на загальну суму 3841176,04грн., що підтверджується актами приймання – передачі природного газу від 31.01.2011р., 28.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 31.05.2011р., 30.06.2011р., 31.07.2011р., 31.08.2011р., 30.09.2011р., 31.10.2011р., 30.11.2011р., 31.12.2011р., 31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р.

Покупцем зобов'язався оплатити поставлений газ грошовими коштами , шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1. договору).

Згідно п.7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність згідно з договором та чинним законодавством.

Відповідно до п.7.7. договору неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

У разі невиконання Покупцем умов п.6.1. договору Покупець зобов’язався (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу (п.7.2. договору).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Крім того, статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної статті наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі ч.2. ст. 625 ЦК України Позивач правомірно нарахував Відповідачу 26839,08грн. інфляційних витрат, 14329,78грн. 3% річних та надав їх розрахунок, який на думку суду є вірним та обґрунтованим.

Відповідно до п.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2. договору у разі порушення Покупцем умов п.6.1. договору, а саме розрахунків за природний газ, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 72707,70грн. за період з 14.02.2011р. по 14.04.2012р.

Відповідач проти нарахування пені у сумі 72707,70грн. заперечує та просить суду зменшити розмір пені до 5000,00грн., та просить застосувати загальні та спеціальні строки позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України.

За змістом п. 1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відтак, частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію, щодо застосування строків позовної давності по нарахуванню пені викладено в постанові Верховного Суду України у справі №17/034-11 від 04.12.2012р.

Нарахована Позивачем пеня у сумі 72707,70грн. за період з 14.02.2011р. по 14.04.2012р. суперечить вимогам діючого законодавства, є безпідставною та необґрунтованою.

З матеріалів справи вбачається , що стягненню підлягає пеня нарахована за період з 14.02.2012р. по 14.04.2012р. За розрахунком суду розмір пені складає 47255,97 грн.

Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що затримка платежів за природний газ відбулася частково не з вини Відповідача, а також те, що на день розгляду справи сума основного боргу оплачена в повному обсязі, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 10000,00грн.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, р/р2603130103944 ВАТ "Ощадбанк" Одеське управління, МФО 328845, код ЄДРПОУ 03351208) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, р/р 26002301921 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, код ЄДРПОУ 20077720) - 26839/двадцять шість тисяч вісімсот тридцять дев'ять/ грн. 08коп. інфляційних витрат, 14329/чотирнадцять тисяч триста двадцять дев'ять/грн. 78 коп. 3% річних, 10000/десять тисяч/грн. 00 коп. пені, 1720/одна тисяча сімсот двадцять/грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 25.03.2013 р.

Суддя Власова С.Г.