Постанова № 30269779, 26.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Справа № 5021/2310/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" на рішення та постанову господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2012 року Харківського апеляційного господарського суду від 16 січня 2013 року у справі№ 5021/2310/2011господарського судуСумської областіза позовомПриватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачарозпорядник майна Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА" - арбітражний керуючий Чупрун Євген Вікторовичпро стягнення 252 000 грн. та витребування майна за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:не з`явились, Кречетова О.О., не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробничо-комерційне мале підприємство "НАСА" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Керамейя" та просило, з урахуванням уточнень, стягнути з відповідача 252 000 грн. неустойки, передбаченої ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України та зобов`язати відповідача повернути бетонозмішувальну установку ДС-50А, передану згідно договору оренди від 02.06.2010.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.10.2012 (суддя Джепа Ю.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Керамейя" на користь ПВКМП "НАСА" 252 000 грн. неустойки, вирішено ТОВ "Керамейя" повернути Приватному виробничо-комерційному малому підприємству "НАСА" бетонозмішувальну установку ДС-50А.

Судові рішення мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору оренди від 02.06.2010 не повернув відповідачу об`єкт оренди - бетонозмішувальну установку ДС-50А. На підставі п.3.1 договору оренди від 02.06.2010 та ст.611, ч.2 ст.785 ЦК України за період з грудня 2010 по серпень 2011 стягнуто з відповідача неустойку за час прострочення повернення бетонозмішувальної установки.

У касаційній скарзі ТОВ "Керамейя" не погоджується з вищевказаними судовими рішеннями у зв`язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права та просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.03.2013 у справі № 5021/2310/2011 порушено касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу ПВКМП "НАСА" вважає що оскаржувані судові рішення законні та обґрунтовані, прийняті з урахуванням викладених в постанові від 15.08.2012 вказівок Вищого господарського суду України.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 22.03.2013 для розгляду справи № 5021/2310/2011 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Кочерова Н.О., Самусенко С.С. (доповідач).

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За статтею 11112 ГПК України вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2012 дану справу направлено на новий розгляд з вказівкою дослідити не тільки наявність спірного майна у відповідача на час розгляду справи, а й факт користування відповідачем орендованим майном після закінчення дії договору оренди.

Зазначені питання у даній справі є важливими для дослідження з огляду на предмет і підстави позовних вимог. Позов у даній справі про повернення майна з чужого незаконного володіння та стягнення неустойки базується на факті закінчення дії договору оренди та ст.785 ЦК України.

При новому розгляді справи господарські суди достеменно не дослідили факт наявності у відповідача спірного майна, обмежившись посиланнями на лист ТОВ "Керамейя" № 48 від 10.02.2012.

Як на доказ використання відповідачем спірного майна суди посилаються на клопотання, в якому відповідач зазначає, що втрата ним бетонозмішувальної установки ДС-50А спричинить зупинення виробництва цегли з наслідками.

Однак, вказані лист і клопотання не вказують на конкретний період користування установкою та час прострочення її повернення, умови договору оренди та їх фактичне виконання в часі судами не досліджено належним чином та не враховано.

Господарськими судами встановлено, що 02.06.2010 між ПВКМП "НАСА" (орендодавець) та ТОВ "Керамейя" (орендар) укладено договір оренди, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування бетонозмішувальну установку ДС-50А, яка належить орендодавцю на праві власності.

При цьому, суди вказують, що 25.07.2011 ПВКМП "НАСА" направило на адресу ТОВ "Керамейя" кредиторську вимогу №172, в якій зазначило, що строк дії договору встановлений до 30.11.2010, на час направлення даної вимоги сторонами не підписано акт введення в експлуатацію, установка не повернута, безпідставно після закінчення дії договору оренди перебуває у користуванні ТОВ "Керамейя" та використовується товариством для здійснення господарської діяльності. У зв`язку з цим позивач просив відповідача підписати та повернути на його адресу: акт приймання-передачі, акт введення в експлуатацію установки, бетонозмішувальну установку та перерахувати кошти за користування установкою та пеню до 05.08.2011. Також у даній кредиторській вимозі позивач повідомляв, що має намір продати установку, а її неповернення нанесе власнику значних збитків у вигляді втраченої вигоди.

ТОВ "Керамейя" на вказану вимогу надіслало відповідь за №575 від 25.08.2011, в якій зазначено, що на момент передачі установки вона не була укомплектована та придатна до використання, тому представники відмовились підписувати акт приймання-передачі, разом з тим було складено акт з відображенням фактичного стану установки, але звернення до адміністрації ПВКМП "НАСА" стосовно підписання зазначеного акту результатів не принесло.

Суди вказують, що спірне майно було передано орендодавцем орендарю 02.06.2010 і відповідач був обізнаний про неукомплектованість та непридатність для використання спірного майна, тобто установка була некомплектна та непридатна для використання за цільовим призначенням.

Касаційна інстанція звертає увагу, що відомість від 30.07.2010 покупних виробів, необхідних для запуску установки, загальна вартість яких складає 20117,65 грн., не є актом приймання-передачі в розумінні умов договору оренди.

Суди встановили, що акт приймання-передачі робочої установки повернуто підписаним відповідачем листом №575 тільки 25.08.2011, тоді як згідно п.8.1 договору оренди строк оренди встановлюється з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі до 30.11.2010.

З огляду на встановлені обставини суди мали визначити фактичні правовідносини сторін поза межами договору оренди, який фактично не вступив в дію згідно його умов.

Тому застосування норм ст.785 ЦК України в даному випадку касаційна інстанція вважає неправомірним, як і п.3.1 договору оренди.

Рішення у справі № 5021/2569/2011 касаційна інстанція вважає такими, що не можуть впливати на розгляд спору в даній справі, зокрема, з огляду на предмет і підстави позовів та тому, що мотивувальна частина рішення не є рішенням в розумінні ст.35 ГПК України.

Висновки господарських судів попередніх інстанцій є суперечливими та необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що місцевий та апеляційний господарські суди в порушення статті 43 ГПК України не з`ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм належної юридичної оцінки, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків про задоволення позовних вимог у повному обсязі згідно ст.785 ЦК України.

В силу приписів ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Вказане касаційною інстанцією судам необхідно дослідити при новому розгляді справи та на підставі встановленого правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють питання при обранні способу захисту порушеного права звернення із позовом про повернення безпідставно набутого майна з чужого незаконного володіння.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ТОВ "Керамейя" задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 24.10.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 у справі № 5021/2310/2011 скасувати.

Справу № 5021/2310/2011 направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко