Постанова № 30269613, 19.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/14846/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чабаненко С.В.

при секретарі - Бойченко К.Ю.

за участю: представника позивача - Корнєва Є.О.

представника відповідача - Гагарського А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТАН» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ОТАН» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 16.11.2012 № 0002861502 про стягнення грошових коштів в сумі 227 829,00 грн., з них: 130 188,00 грн. - за основним платежем, 97 641,00 грн. - штрафна санкція.

В обгрунтування позову вказано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято на підставі висновків акту камеральної перевірки податкової звітності позивача, а саме уточнюючого розрахунку з ПДВ, поданого 27.04.2012 № 9022546577 за вересень 2010 року.

З висновками акту позивач не погодився, вважаючи їх такими, що суперечать вимогам податкового законодавства, що діяло у звітному (податковому) періоді, а також вказав, що на його думку при оформленні результатів перевірки відповідачем не дотримано вимоги наказу ДПА України від 22.12.2010 № 984, та при застосуванні штрафної санкції відповідач послався на норму Податкового кодексу, яка в цьому Законі не міститься, а саме абз. 6 п. 123.1 ст. 123 розділу ІІ Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав письмові заперечення на адміністративний позов, які підтримав та просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні фактичні обставини.

Так, відповідно до акту ДПІ у Ленінському районі м Дніпропетровська від 26 жовтня 2012 р. № 1257/15-2/19428404 «про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» встановлено безпідставне формування ТОВ «ОТАН» податкового кредиту в уточнюючому розрахунку за вересень 2010 р., по яких минуло 365 днів з дня виписки, а саме: в дод.5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» р.1 відображено іпн.360528004645, період виписки зазначено «09.2010» у сумі 650940,55 грн., ПДВ - 130188,11 грн.

Отже, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 27.04.2012 за вересень 2010 р., за результатами перевірки податковим органом встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 розд.5 Податкового кодексу України, визначено різницю (р.8-р.7) розрахунку у сумі 130188 грн. та вказано, що на цю суму занижені податкові зобов'язання, що заявлені у уточнюючому розрахунку з ПДВ від 27.04.2012 № 9022546577 за вересень 2010 р., у зв'язку з чим збільшується сума, що за результатами вересня 2010 р. підлягає сплаті платником податку до бюджету. При цьому, податковий ревізор послався на абз. 6 п.123.1 ст. 123 розділу ІІ Податкового кодексу України, як на норму, якою передбачена відповідальність позивача.

На підставі акта перевірки ДПІ у Ленінському районі м Дніпропетровська від 26 жовтня 2012 р. № 1257/15-2/19428404, та згідно з пп. 54.3.2 п.54.3. ст.54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, податковим повідомленням-рішенням від 16.11.2012 № 0002861502 позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на 130188 грн., а також накладено штраф у сумі 97641 грн.

Представник позивача не погодився з даним рішенням, послався на п. 198.6 ст. 198 ПК України яким встановлено, що у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, а також на вимоги п.1 р. XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно якого зазначена норма набрала чинності з 1 січня 2011 року та не має зворотної дії. При цьому, «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України не містять норм щодо поширення дії п.198.6 ст.198 на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності. З огляду на це, позивач вважає, що визначені статтею 198 ПКУ нові строки для формування податкового кредиту застосовується лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011р., оскільки така позиція узгоджується з нормою статті 58 Конституції України щодо дії закону в часі.

Проте суд доходить висновку щодо помилковості даної позиції позивача, виходячи з наступного.

Згідно п.201.10 статті 201 розділу V ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому, податкова накладна видана платником податку продавцем повинна бути належним чином оформлена та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як встановлено перевіркою, у Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» у розділі II відображено ІПН 36052004645, період виписки зазначено «09.2010», обсяг поставки у сумі - 6 50940,55грн. та ПДВ - 130188,11 грн.

Згідно п.201.10 статті 201 розділу V ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому, податкова накладна видана платником податку продавцем повинна бути належним чином оформлена та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У даному випадку платником податку було використане право подати уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з ПДВ.

Пунктом 198.2. ст.198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (п.198.6. ст.198 ПК України).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. (абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України)

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. (абз. 4 п. 198.6 ст. 198 ПК України)

Інших підстав для продовження строків, протягом яких платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, наведена норма Кодексу не містить.

Враховуючи те, що позивач скористався своїм право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої ним податкової декларації за вересень 2010 року у квітні 2012 року, суд доходить висновку про правомірність застосування відповідачем норм Податкового кодексу України, що діяли на час вчинення позивачем дії з уточнення розрахунку раніше поданої ним податкової декларації. Вказані дії відповідача також узгоджуються з п.50.1 ст.50 ПК України, згідно якого уточнюючий розрахунок до раніше поданої податкової декларації має надаватися за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Наведені обставини дали підстави відповідачеві дійти правомірного висновку про заниження позивачем суми податкових зобов'язань, заявлених в уточнюючому розрахунку з ПДВ від 27.04.2012 № 9022546577 за вересень 2010 р.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 № 0002861502 в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 130188 грн., прийняте відповідачем, відповідає вимогам податкового законодавства України.

Що стосується застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає наступне. Згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значенні суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення № 0002861502 від 16.11.2012 (додаток 1), посилаючись на абз. шостий п. 123.1 ст. 123 ПК України, відповідачем застосовано штраф у розмірі 75% суми нарахованого податкового зобов'язання. Проте, як вбачається з приведеної вище норми, п. 123.1 ст. 123 ПК України не передбачає подібний розмір штрафної санкції, а також і абз. шостий як такий. Крім цього, є безпідставним й посилання відповідача у цьому ж розрахунку на абз. четвертий п. 123.1 ст. 123 ПК України, оскільки цей пункт застосовується лише у разі повторності вчинення порушення, однак такий факт згідно акту перевірки встановлений не був.

З наведеного вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафної (фінансової) санкції є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-72, 86, 94, 160-162, 167, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТАН» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002861502 від 16.11.2012, видане Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська в частині стягнення з ТОВ «Отан» (код ЄДРПОУ 19428404) штрафних санкцій в сумі 97641,00 грн.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 25.02.2013.

Суддя С.В. Чабаненко