Ухвала суду № 30265420, 20.03.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/42/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальчук О.В.

за участю представників позивача: Слюсар О.В., Борбуляк О.М.

представників відповідача (апелянта): Янчевського І.В., Бабія Р.В., Зотової Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Могилів-Подільського споживчого товариства "Господар" до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року Могилів-Подільське споживче товариство «Господар» (МПСТ «Господар») звернулося в суд з адміністративним позовом до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (Могилів-Подільська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000011601 від 14 листопада 2012 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представники відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представники позивача про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, Могилів-Подільською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку МПСТ «Господар» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт від 26 жовтня 2012 року №48/16-02/32055181.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 3419734 грн. та порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, абз. «б» пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, в результаті чого позивачем завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 27653 грн.

Даний висновок ґрунтується на тому, що позивач у перевіряє мий період самостійно провівши збільшення вартості реалізованих імпортних товарів кінцевим споживачам до рівня звичайних цін, задекларував занижені доходи в зв'язку з тим, що при продажу ряду товарів неплатникам податку на прибуток (як кінцевим споживачам) продавав зазначені товари за ціною нижчою ніж звичайні ціни на товар.

На підставі акта перевірки, 14 листопада 2012 року Могилів-Подільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011601, яким МПСТ «Господар» нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 621768 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що висновки податкового органу про встановлення звичайної ціни на рівні митної вартості не відповідають положенням чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так відповідно до пунктів 1.20.1, 1.20.2, 1.20.8 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортованого товару, митна вартість та звичайна ціна не є тотожними.

Судовими інстанціями встановлено, що база оподаткування податком на додану вартість МПСТ «Господвр» визначена вірно -відповідно до п. 4.1.ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» -із договірної вартості цих засобів, яка не нижча за звичайні ціни. При цьому, визначення Могилів-Подільською ОДПІ податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін згідно рішення №0000011601 від 14 листопада 2012 року на підставі п. 4.3 названого Закону який вказує, що ціна такого товару при його подальшій поставці, не може бути меншою за митну вартість, є хибним. Даною нормою визначено порядок нарахування податку на додану вартість для товарів, які імпортуються на митну територію України, тобто перебувають під митним контролем, а не для товарів, які вже імпортовані і розмитнені на території України та митний контроль щодо яких закінчився. Тобто зазначений порядок регулює оподаткування операцій виключно із імпорту товарів на митну територію України і не стосується правил оподаткування інших господарських операцій.

Податковим органом при проведенні перевірки не здійснено визначення звичайної ціни реалізованих позивачем на внутрішньому ринку України товарів (овочів, фруктів, цитрусових, іграшок та льодяників) згідно вимог п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а твердження про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною є такими, що не ґрунтуються на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.

При визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортованого товару, митна вартість та звичайна ціна не є тотожними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з пп. 1.20.8 п. 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

При цьому, Могилів-Подільською ОДПІ ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції не надано доказів розрахунку вартості товару: а саме, вільна ціна на аналогічний товар, яка склалася на ринку (офіційні дані Державного комітету з статистики України та його відділень, торгівельно-промислових палат, торгівельних фондових бірж тощо), розмір акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг), сума коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ціна товарів, реалізованих МПСТ «Господар» не є нижчою за звичайні ціни, а відтак твердження Могилів-Подільської ОДПІ про заниження позивачем суми податку на прибуток та завищено суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету є безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 березня 2013 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.