Справа № 752/2240/13-к
Провадження №: 1-кп/752/87/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2013 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Дідика М.В.,
при секретарі Коруні О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12012110010000314 відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Каспійськ, Калмицької області, Російська Федерація, громадянина України, з освітою вищою, офіційно непрацюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 190, ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
з участю сторін кримінального провадження, - з боку обвинувачення: прокурора Чепіжак О.М.;
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у невстановлений слідством час у невстановленому місці, вступивши у змову з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вирішив заволодіти коштами ПАТ «Дельта Банк».
З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_108.10.2012 року о 13.00 годин, перебуваючи у приміщенні відділення ПАТ «Дельта Банк» за адресою: Київ, вул. Червоноармійська, з метою отримання кредиту на загальну суму 25000 грн., видаючи себе за громадянина ОСОБА_2, надав працівникам банку підроблений паспорт громадянина України НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2, у який невстановленими слідством особами була вклеєна фотокартка самого ОСОБА_1, а також ідентифікаційний код, виданий на ім'я ОСОБА_2.НОМЕР_1 Проте, у подальшому, працівниками служби безпеки ПАТ «Дельта Банк» даний підроблений документ було виявлено і ОСОБА_1 не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції.
Тобто, ОСОБА_1 визнається винним за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у замаху на шахрайство, а саме замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_1 у невстановлений слідством час у невстановленому місці, вступивши у змову з невстановленими слідством особами, маючи умисел, направлений на пособництво у підробленні паспорту громадянина України НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2, надав у період з 02.10.2012 року по 04.10.2012 року останнім свої фотокартки рейсовим автобусом Ялта-Сімферополь, де їх забрала невстановлена слідством особа та передала їх на потяг до м. Києва, де в невстановленому місці у період з 02.10.2012 по 08.10.2012 і був виготовлений підроблений паспорт.
Після цього, попередньо домовившись з невстановленими особами, 08.10.2012 року о 09 год. 30 хв., ОСОБА_1 прибув потягом до м. Києва і у автоматичній камері схову № 653 забрав паспорт громадянина України НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2. із вклеєною фотокарткою ОСОБА_1 та ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_2. НОМЕР_1
Тобто, ОСОБА_1 визнається винним за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, тобто в пособництві у підробленні офіційного документа.
Крім того, ОСОБА_1 у невстановлений слідством час у невстановленому місці, вступивши у змову з невстановленими особами, маючи умисел направлений на використання завідомо підробленого документу, а саме паспорту громадянина України НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2, о 13 год. 00 хв. 08.10.2012 року, перебуваючи у приміщенні відділення ПАТ «Дельта Банк» за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, з метою отримання кредиту, видаючи себе за громадянина ОСОБА_2. використав завідомо підроблений паспорт громадянина України НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2. з вклеєною фотокарткою його самого.
Тобто, ОСОБА_1 визнається винним за ч.4 ст. 358 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа.
На підтвердження встановлених судом обставин вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, винним у вчинені яких визнається обвинувачений, свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_1, після роз»яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, повністю підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що в один з днів жовтня 2012 року до нього зателефонував однокласник його сестри ОСОБА_3, з яким часто спілкувалися по інтернету. В розмові, він обмовився, що у нього важке матеріальне становище і той запропонував, щоб по підроблених документах в банку отримати кредит, половину якого забрати собі, а половину суми віддати чоловіку, якому він скаже. На зазначену пропозицію він погодився.
Пізніше, попередньо домовившись по телефону, передав автобусом з м. Ялти в м. Сімферополь свою фотографію.
Через де який час зателефонував однокласник сестри ОСОБА_3 і повідомив, що паспорт і код слід забрати в камері зберігання на залізничному вокзалі в м. Києві.
По приїзду в м. Київ, по телефону ОСОБА_3 вказав йому номер камери зберігання і код. Забрав паспорт з своєю фотографією і код на ім»я ОСОБА_2
Прибув в запропоноване ОСОБА_3 відділення «Дельта Банк». Пред»явив працівникам банку для отримання кредиту в сумі 25 тисяч гривень підроблений паспорт з його фотографією на ім»я ОСОБА_2 і код.
Через годину йому зателефонували з банку і запропонували прибути для отримання кредиту. Там його затримали працівники міліції.
Дійсно, хотів обманути банк і отримати кредит, не маючи наміру його в подальшому повертати.
У вчиненому щиро розкаюється.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз»яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
Суд, вважає доведеною винність обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, обставини, які пом»якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, має задовільний стан здоров»я, позитивно характеризується за місцем проживання.
Обставинами, що пом»якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Суд не враховує відображену в обвинувальному акті як обтяжуючу покарання обставину, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Оскільки, згідно ст. 67 КК України, якщо будь яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, як в даному випадку, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
З»ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, особу винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання за правилами ст. 70 КК України, у виді обмеження волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України, - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов"язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін, - підписка про невиїзд.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Стягнути з ОСОБА_1, згідно ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим та призначити покарання:
за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк один рік 6 місяців;
за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк один рік 1 місяць,
за ч.4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк один рік,
на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк один рік 6 місяців.
Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, та згідно ст. 76 КК України, покласти на нього обов»язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію (КВІ) про зміну місця проживання, роботи та періодично з"являтися для реєстрації в КВІ.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній, - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі: паспорт та ідентифікаційний код на ім»я ОСОБА_2, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с.114).
Стягнути з ОСОБА_1, документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 470,40 грн. ( одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р № 31253272210699 в ГУ ДКСУ у Київській області., МФО 821018, код 25575285 ( з приміткою: код 10510 « за проведення експертизи»).
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя Дідик М.В.
Судове рішення № 30264979, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 26.03.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/2240/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: