Ухвала суду № 30259579, 12.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року Справа № 25836/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Ніколіна В.В., Старунського Д.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Львіввторкольормет» до Державної податкової інспекції в Личаківському районі міста Львова про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2010 року ТзОВ «Львіввторкольормет» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 09.12.2009 року № 0005282380/28581 про застосування штрафних фінансових санкцій в розмірі 1446,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що віза для виїзду за кордон оформлялась для конкретних фізичних осіб, а саме директора ТзОВ «Львіввторкольормет» ОСОБА_1 та заступника директора ОСОБА_2, за наявності запрошення іноземного партнера підприємства. До перевірки позивач надав вказане запрошення іноземної сторони, відмітки в їх закордонних паспортах, а також відмітки працівників митного контролю, проставлені на бланках відрядження.

Віза в консульській установі відкривається для фізичної особи, тому проведення оплати за таку візу підприємством не допускається і не приймається в пакеті документів для її відкриття.

Оскільки наявні документи про оплату візи та страхових послуг, то в даному випадку, вищевказані суми (1446,61 гри.) не є оплатою фізичної особи за товар, тому відповідно підлягають врахуванню в якості оформлених належним чином, своєчасно і в повному обсязі доданими до авансового звіту про закордонне відрядження, що відповідає вимогам Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59, та не суперечать вимогам ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року позов задоволено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що в матеріалах справи містяться підтверджуючі документи щодо оплати вартості віз та обов'язкового страхування, що було необхідно для виїзду за кордон у зв'язку із службовим відрядженням директора підприємства ОСОБА_1 і заступника директора ОСОБА_2, і такі документи надавалися відповідачеві для огляду при проведенні перевірки, а тому суд дійшов висновку про відсутність порушень зі сторони позивача норм п. 2.11, п. 3.1, п. 7.47 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» та ст. 1 Указу Президента України від 12.02.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Тому нарахування податковим органом ТзОВ «Львіввторкольормет» штрафних санкцій у розмірі 1446,61 грн. є неправомірним.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Державна податкова інспекція в Личаківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з неправильним та неповним дослідженням судом доказів і встановлення обставин у справі, а також суд порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників осіб, що беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

В період з 30.10.2009 року по 19.11.2009 року працівниками Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Львіввторкольормет» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої був складений Акту від 24.11.2009 року № 463/23-2/25232071.

В Акті перевірки відповідач зазначає про порушення позивачем, зокрема, п. 2.11, п. 3.1, п. 7.47 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320.

Податковий орган дійшов такого висновку з наступних підстав.

Відповідно до авансового звіту від 31.07.2008 року ОСОБА_1 оплачено 347,11 грн. на оплату візи та страхових послуг. Підтверджуючі документи про надані послуги на суму 274,36 грн. відсутні. До сплати представлено квитанції ЛФ ВАТ «Кредобанк» від 31.07.2008 року про оплату за отримання візи фізичною особою ОСОБА_1 Аналогічно відсутні підтверджуючі документи на оплату за отримання візи та страхові послуги ОСОБА_1 на суму 697,50 грн. (авансовий звіт від 16.03.2009 року № 9 на суму 1667,53 грн.), та відсутні підтверджуючі документи на оплату за отримання візи та страхові послуги ОСОБА_2 на суму 474,75 грн. (авансовий звіт від 16.03.2009 року № 10 на суму 1376,48 грн.).

На підставі висновків перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.12.2009 року № 0005282380/28581, яким позивачу визначено на підставі ст.1 Указу Президента України від 12.02.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» суму штрафних санкцій у розмірі 1446,61 грн. (на суму коштів, по яких немає підтверджуючих документів).

З матеріалів справи вбачається, що директор ТзОВ «Львіввторкольормет» ОСОБА_1 та заступник директора цього підприємства ОСОБА_2 перебували у закордонному відрядженні, після якого здали авансові звіти, де вказали суми коштів, витрачених ними під час відряджень. Вказані суми були їм відшкодовані підприємством відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658.

ОСОБА_1 подав авансові звіти від 31.07.2008 року на суму 347,11 грн. та від 16.03.2009 року № 9 на суму 1667,53 грн.

ОСОБА_2 подала авансовий звіт від 16.03.2009 року № 10 на суму 1376,48 грн.

Із витрат, вказаних в авансових звітах, відповідач вважає непідтвердженими лише вартість оплати послуг з отримання віз та страхових послуг, а саме: щодо авансового звіту ОСОБА_1 від 31.07.2008 року на всю суму звіту - 347,11 грн.; авансового звіту ОСОБА_1 від 16.03.2009 року на суму 697,50 грн.; щодо авансового звіту ОСОБА_2 від 16.03.2009 року на суму 474,75 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких тверджень податкового органу, а, отже, і про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, з таких підстав.

Відповідно до п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 3.1 цього Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 7.47 Положення передбачено, що для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Відповідно до пп. «г» п. 1.4 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658, за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на оформлення закордонних паспортів, дозволів на виїзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформленні витрати, пов'язані з правилами виїзду та перебування в місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Факти службових відряджень директора ТзОВ «Львіввторкольормет» ОСОБА_1 та заступника директора ТзОВ «Львіввторкольормет» ОСОБА_2 підтверджується наданими позивачем копіями документів польської сторони, посвідчень про відрядження зазначених осіб та їх закордонних паспортів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, зазначеними особами були надані всі необхідні та належні підтверджуючі документи щодо оплати вартості послуг з отримання віз та обов'язкового страхування, що було необхідно для виїзду за кордон у зв'язку із службовим відрядженням, у вказаних в авансових звітах сумах, і такі документи надавалися відповідачеві для огляду при проведенні перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: квитанції до прибуткового касового ордера та фіскальні чеки страхових компаній, страхові поліси, банківські квитанції про оплату за отриманні віз.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність порушень з боку ТзОВ «Львіввторкольормет» вимог п. 2.11, п. 3.1, п. 7.47 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», у зв'язку з чим визначення позивачеві штрафних санкцій у розмірі 1446,61 грн. є неправомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, п. ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року у справі № 2а-1549/10/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: О.Б. Заверуха В.В. Ніколін Д.М. Старунський