Ухвала суду № 30256685, 27.03.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ:

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2218/24605/2012

Провадження № 22-ц/792/815/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м. Хмельницький

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого судді Харчука В.М.,

суддів: Талалай О.І.,

Переверзєвої Н.І.

при секретарі: Косташ К.В.

з участю: представника апелянта

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц/792/815/13 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант - Центр» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Октант - Центр» про стягнення компенсації, заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія ,

В С Т А Н О В И Л А :

в листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування вимог зазначала, що 19 травня 2003 року між нею та ЗАТ «Октант» було укладено договір про дольове інвестування у житлове будівництво № 44-жи-3031, згідно умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання збудувати і передати їй у власність квартиру № 9, загальною площею 66,8 кв.м. в будинку № 45 по вулиці Проскурівській в місті Хмельницькому.

Позивач посилалась на те, що нею умови договору були виконані в повному обсязі в період з 19 травня 2003 року по 19 вересня 2009 року сплачено кошти в сумі 119 533,71 грн., проте відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконує.

Пунктом 3.2.5. Договору передбачено обов'язок ЗАТ «Октант» сплатити компенсацію за невиконання умов договору.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує вже більше семи років та з огляду на встановлений законом строк позовної давності позивач просила стягнути з ЗАТ «Октант» на її користь компенсацію за невиконання зобов'язань за договором дольової участі у будівництві в сумі

_____________

Головуюча в першій інстанції - Спірідонова Т.В. Категорія № 19

Доповідач - Харчук В.М.

35 860 грн. за останні три роки.

В подальшому позивач уточнила свої позовні вимоги, зазначала, що відповідач безпідставно посилається на ніби-то існуючу заборгованість за договором, оскільки кошти нею були сплачені в повному обсязі , про що свідчить надана відповідачем довідка яка підтверджує 100-відсоткове фінансування об'єкта будівництва з її сторони, тому просила окрім компенсації, стягнути з ТзОВ «Октант-Центр» штрафні санкції та пеню за невиконання договірних зобов'язань.

В ході розгляду справи позивач свої вимоги підтримувала, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Октант - Центр» на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 34 091 грн. 22 коп.

В решті вимог відмовлено.

Стягнуто з ТзОВ «Октант - Центр» в дохід держави судовий збір у сумі 340 грн. 91 коп.

ТзОВ «Октант - Центр» подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 21 лютого 2013 року.

Апелянт посилається на те, що позивачкою не було в повному обсязі сплачено обумовлену договором суму коштів, згідно умов договору вона мала сплатити 103 195, 49 грн., нею сплачено 119 533,71 грн. Оскільки, окрім основного договору, між товариством і ОСОБА_2 було укладено ще і додаткову угоду, умови якої передбачали внесення доплати в сумі 21 762,43 грн. і вона не доплатила 5 424,21 грн., то вона не може вимагати отримання компенсації через невиконання умов договору товариством.

Апелянт вказує на те, що на законних підставах здійснював будівництво багатоповерхового сучасного будинку по вулиці Проскурівській, 45 в місті Хмельницькому, отримав всі необхідні дозволи на забудову від виконавчого комітету Хмельницької області.

Апелянт зазначає, що ЗАТ «Октант - Центр» неодноразово звертався до Хмельницької міської ради для продовження строку договору оренди земельної ділянки, проте через незаконні дії посадових осіб Хмельницької міської ради, товариство не може виконати в повному обсязі взяті на себе зобов'язання. Отже, причиною несвоєчасної здачі будинку в експлуатацію та є зволікання виконавчого комітету Хмельницької міської ради та Хмельницької міської ради щодо продовження договору оренди землі під забудову, який є необхідною умовою для здачі будинку в експлуатацію.

Крім того, апелянт посилається на п. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25 грудня 2008 року, яким забороняється розірвання сторонами договору на дольове будівництво завершеного об'єкта будівництва, за умови оплати 100 % його вартості, при цьому повернення коштів здійснюється після реалізації об'єкта будівництва.

Тому, за таких обставин нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договором та стягнення коштів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті Закону не здійснюється.

ТзОВ «Октант - Центр» просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2013 року та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в позові.

Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст.10-11, 60, 213, 308 ЦПК України суд вирішує спір на засадах змагальності та диспозитивності. Кожна сторона доказами зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судове рішення є законним, , якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу апелянта і залишає рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст.ст.203, 509, 525-526, 530, ч. 1; ст.ст.546, 548, ч. 1; ст.ст. 549, 550, ч. 1; ст. 551, ч. 1; ст.ст. 610, 611, 612, ч. 1; ст.ст. 614, 617, 624, ч. 1; ст. ст. 1130, 1131 ЦК України зміст правочину не може суперечити положенням Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Учасник правочину повинен мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника повинне бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятись у встановленій законом формі і бути спрямованим на реальне настання правових наслідків.

Зобов'язання виникають, в тому числі, з договорів і повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності та розумності.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (пеня, штраф). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник зобов'язаний передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Боржник несе таку відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку чи непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст.1130, ч.ч. 1 та 2, ст. 1131 ЦК України, ст.ст. 1, 7, 8, 9, 18, 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-ХІІ від 18.09.1991 року

за договором про спільну діяльність його учасники зобов'язуються діяти спільно без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників або без об'єднання вкладів учасників.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути: кошти, рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності.

За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності зверх своєї компетенції не допускається.

Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.

Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

Державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб.

Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

При недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють винну сторону від виконання зобов'язань, якщо інше не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, що 19 травня 2003 року між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «Октант», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр», укладено інвестиційний договір житлового будівництва № 44-ЖИ-3031.

Об'єктом інвестування є квартира загальною площею 64,5 кв. метрів вартістю одного квадратного метра 1599,93 гривень на четвертому поверсі четвертого корпусу багатоквартирного десятиповерхового жилого будинку № 45 по вулиці Проскурівській в місті Хмельницькому.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 3.2.1, 3.2.5, 4.2 договору ОСОБА_2. зобов'язалася у встановлені строки проінвестувати будівництво, а підприємство зобов'язалося збудувати і передати ОСОБА_2 на умовах договору в строк 2 (два) роки з моменту підписання договору об'єкт інвестування.

При цьому вартість фактично проінвестованої площі об'єкта інвестування перегляду підприємством не підлягає, а вартість непроінвестованої площі об'єкта інвестування може переглядатись в залежності від інфляційних процесів, знецінення гривні відносно твердих валют, значного підвищення цін на будівельні матеріали та послуги, незалежного від підприємства та перевищення фактичної вартості будівництва відносно його кошторисної вартості.

У випадку невиконання зобов'язань за договором передбачена відповідальність сторін, в тому числі виплата підприємством компенсації ОСОБА_2 за несвоєчасне будівництво і передачу у власність інвестору об'єкту інвестування у розмірах: 3% річних через три місяці після внеску, 4% річних через 5 місяців після внеску, 5% річних через 6 місяців після внеску, а далі з розрахунку 10% річних.

ОСОБА_2 в період із 19 травня 2003 року по 14 вересня 2009 року повністю виконала свої зобов'язання за договором і внесла повну вартість об'єкту інвестицій в сумі 119 533,71 гривень, що відповідає 100% вартості об'єкту інвестицій.

Однак, ЗАТ «Октант» та його правонаступник ТзОВ «Октант-Центр» своїх зобов'язань за інвестиційним договором не виконали, будинок до цього часу не завершений будівництвом і не зданий в експлуатацію, об'єкт інвестування ОСОБА_2 в обумовлені договором строки у власність не переданий.

Наведені обставини повністю підтверджуються дослідженими доказами: договором про інвестування будівництва будинку, довідкою ЗАТ «Октант» про повне виконання зобов'язань ОСОБА_2, розрахунком позову, квитанціями про сплату вартості об'єкту інвестицій (а.с.4-14), іншими доказами.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги копію листа ЗАТ «Октант» від 14.07.2008 року № 659 (а.с.23) про, ніби-то, недоплату ОСОБА_2 4 098 доларів США за договором інвестування, так як ця ксерокопія в розумінні ст.ст.59, 64, 138 ЦПК України не є допустимим письмовим доказом у справі. Лист повністю спростовується належно виданою довідкою товариства про повне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором (а.с.4). Крім того, ОСОБА_2 заперечує отримання нею будь-яких листів товариства з цього приводу, а товариством не надано суду будь-яких доказів про отримання позивачем таких листів та прийняття їх до виконання.

З цих же підстав суд не бере до уваги доводів апеляційної скарги апелянта в тій частині, що ОСОБА_2 прийняла до виконання додаткову угоду між сторонами про здорожчання будівництва. Будь-яка двостороння угода між сторонами не укладалась і відповідачем та апелянтом вона суду першої та апеляційної інстанції не надана.

Не ґрунтуються на обставинах справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами доводи апеляційної скарги апелянта про невиконання товариством своїх зобов'язань за договором з вини Хмельницької міської ради та її виконкому.

З наданих відповідачем та досліджених судом ксерокопій листів управління архітектури та містобудування, управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради (а.с.32, 34, 38-39, 41-44) вбачається, що забудовник ЗАТ «Октант» порушив затверджені нормативними актами містобудівні правила забудови: без внесення змін в проектну документацію та без дозволу Держархбудконтролю здійснив частковий самозахват земельної ділянки управління культури і туризму Хмельницької міської ради, з порушенням проекту забудови здійснив надбудови 7 поверху першої черги будинку № 45 по вулиці Проскурівській в місті Хмельницькому, 8-9 поверхів другої черги цього ж будинку, 10 поверху третьої черги цього будинку, здійснив самочинне будівництво.

Саме цими незаконними діями відповідача пояснюються причини не прийняття будинку в експлуатацію та не передача об'єкта інвестування позивачу.

Відповідачем не надано будь-яких переконливих доказів на підтвердження відсутності своєї вини у невиконанні зобов'язань за інвестиційним договором та на підтвердження підстав для звільнення підприємства від відповідальності за невиконання умов договору.

Не ґрунтуються на досліджених доказах та нормах матеріального права доводи апеляційної скарги апелянта та заперечення відповідача на позов в тій частині, що передбачена п. 3.2.5 інвестиційного договору відповідальність наступає лише у випадку розірвання інвестиційного договору з ініціативи позивача і несвоєчасному поверненні інвестиційного внеску підприємством.

Зі змісту ч. 2 п. 3.2.5 Договору вбачається, що підприємство несе відповідальність у вигляді сплати інвестору компенсації за невиконання підприємством всіх умов інвестиційного договору, а не лише умов, передбачених п.п.1.4 та 2.1.5 договору.

Не бере до уваги апеляційний суд доводів апелянта в тій частині, що відповідно до п. 4 Закону України № 800-УІ від 25.12.2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» забудовник, ніби-то, звільняється від сплати штрафних санкцій за невиконання зобов'язань за договором інвестування.

Пунктом 4 зазначеного Закону передбачено, що забудовник дійсно звільняється від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань за договором в тому випадку, якщо строк здачі об'єкта інвестування в експлуатацію не перевищує 18 місяців.

В даному ж випадку відповідач прострочив виконання зобов'язань по закінченню будівництва, здачі будинку в експлуатацію та передачі об'єкта інвестиції позивачу більш ніж на сім років і до цього часу будинок не зданий в експлуатацію з вини відповідача.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дослідив належні і допустимі докази, які їх підтверджують, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, підстави до скасування якого в межах доводів апеляційної скарги апелянта відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК

України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант - Центр» відхилити, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: (підпис) судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя В.М. Харчук