Вирок № 30255785, 28.03.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

0538/10346/2012

1-кп/265/4/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Адамової Т.С.,

при секретарі - Хайтуловій Я.В.,,

за участю прокурора - Андрющенко Д.Д.,,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

1) 22 листопада 1999 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст.141 ч.2, ст.140 ч.3, ст.140 ч.2, ст.17, ст.81 ч.3, ст.82 ч.3, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 18 березня 2005 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст. 355 ч.1 КК України до 6 місяців арешту, звільнений 11 квітня 2005 року з Маріупольського слідчого ізолятора;

3) 25 січня 2010 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст.309 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 грн.,

4) 28 грудня 2012 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за ст.ст. 186 ч.2, 75 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням на 2 роки;

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2012 року приблизно о 14:00 годині, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки чужого мана, шляхом вільного доступу, проник на подвір'я дачної ділянки НОМЕР_1, розташованої в садівничому товаристві «Магнолія» що у с.Калинівка Новоазовського району Донецької області, який належить ОСОБА_3, звідки таємно з корисливих мотивів, з сумки, яка знаходилась у дворі на лавочці, викрав мобільний телефон марки «Нокіа Н97», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №109 від 17 жовтня 2012 року - 1352,27 гривень, в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 20 гривень, на рахунку якої було 20 гривень, а також карта пам'яті на 16 ГБ, вартістю 400 гривень, грошові кошти у сумі 100 гривень, що належали ОСОБА_4, після чого з викраденим зник спричинивши останній матеріальні збитки на загальну суму 1892,27 гривень.

Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність, 22 липня 2012 року приблизно о 14:30 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, через відчинені верхні двері, проник до приміщення дачного будинку НОМЕР_2, розташованого у садівничому товаристві «Магнолія», що у с.Калинівка Новоазовського району Донецької області, який належить ОСОБА_5, звідки таємно з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон марки «Самсунг», вартістю 480 гривень, в якому знаходилась сім карта мобільно оператора «МТС», вартістю 20 гривень на рахунку якої грошей не було, що належали ОСОБА_5, після чого з викраденим зник, спричинивши останній матеріальні збитки на загальну суму 500 гривень.

Він же, 21 вересня 2012 року приблизно о 22:30 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, повторно, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, знаходячись поблизу від МПЛ №64, розташованого по вулиці Таганрозькій, 199 в Оржонікідзевському районі міста Маріуполя, де із застосуванням насильства не шкідливого для життя і здоров'я до потерпілого ОСОБА_6, що виразилось в тому, що він штовхнув його, в результаті чого останній втратив рівновагу і впав на спину, після чого ОСОБА_2 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір завдав ОСОБА_6 не менше двох ударів ногою в обличчя, внаслідок чого заподіяв тілесне ушкодження у вигляді синця нижньої повіки лівого ока, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, а потім відкрито викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG GT-E1081T», вартістю 130 гривень зі стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, чохол для мобільного телефону, який не представляє матеріальної цінності, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 155 гривень і з викраденим зник.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушенні визнав повністю. Пояснив, що він 22 липня 2012 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки чужого майна, через відчинені верхні двері, проник на подвір'я дачної ділянки в садівничому товаристві с.Калинівка, звідки з сумки, яка знаходилась у дворі на лавочці, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа» та грошові кошти у сумі 100 гривень, після чого з викраденим зник. В той же день, він проник до приміщення дачного будинку в садівничому товаристві с.Калинівка, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг», після чого з викраденим зник. В вересні 2012 року, він будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився по вулиці Таганрозькій в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, з метою викрадення майна, штовхнув ОСОБА_6, від чого останній впав на спину, після чого він завдав ОСОБА_6 не менше двох ударів ногою в обличчя, а потім забрав мобільний телефон марки «SAMSUNG», після чого з викраденим зник. Провину визнав в повному обсязі, в скоєному щиро кається та просив строго його не карати, та не позбавляти волі.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України прийшов до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідити дані у справі, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому діянні доведена повністю, і його дії правильно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно; за ст.185 ч.3 КК України, так як він своїми умисними діями скоїв таємне викрадання чужого майна (крадіжку), повторно, поєднані з проникненням у сховище; ст.186 ч.2 КК України, так як він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, знаходиться на обліку в міському наркологічному диспансері міста Маріуполя з 22 квітня 1999 року з діагнозом психічні та поведені розлади, обумовлені приймом ефедрона та алкоголю, не одружений, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює.

До пом'якшуючих обставин суд відносить: повне визнання своєї вини обвинуваченим та щиросердечне розкаяння.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно ст.67 КК України є рецидив злочинів та вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, ОСОБА_2, будучі раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив, знову вчинив низку злочинів, серед яких є тяжкі, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, а тому його виправлення слід здійснювати тільки в умовах ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі, визначивши термін покарання в межах, встановлених санкцій відповідної статті кримінального закону, підстав для звільнення від відбування покарання, а також для застосування при призначенні покарання ст. 69 КК України не має.

При цьому при призначенні покарання за вчиненні кримінальні правопорушення, передбачені ст.186 ч.2, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України суд вважає за необхідне при визначенні остаточного покарання застосувати відповідно до ч.1 ст. 70 КК України принцип часткового складання покарань, тому як, за своїм видом і розміром воно буде цілком відповідати тяжкості вчинених злочинів, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

ОСОБА_2 засуджений 28 грудня 2012 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст.186 ч.2 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі. В силу ст. 75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки з виконанням покладених на нього обов'язків, встановлених ст.. 76 КК України.

Оскільки злочини, за які ОСОБА_2 засуджується даним вироком, він скоїв до винесення вищезазначеного вироку, остаточне покарання йому повинно бути призначено за сукупністю злочинів у порядку передбаченому ст.. 70 ч.4 КК України.

Разом із тим, згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли особа, щодо якої вироком суду було застосовано звільнення від покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Тому суд вважає, що покарання призначене ОСОБА_2 за попереднім вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 28 грудня 2012 року, яким його було засуджено за ст.ст. 186 ч.2, 75 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі із випробуванням на два роки з виконанням покладених на нього обов'язків, встановлених ст.. 76 КК України, належить виконувати самостійно.

Вирішуючи питання про щодо позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого 540 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності з вимогами ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обвинувачений ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_3 визнав повністю. Суд, з урахуванням обставин даної кримінальної справи, вважає, що позов потерпілої ОСОБА_3 підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа Н 97-4 мини», імей НОМЕР_3, який переданий під розписку потерпілій ОСОБА_3, підлягає залишенню останній, як належне їй майно, мобільний телефон з сім-карткою «Samsung GT-E1081T», який переданий під розписку потерпілому ОСОБА_6, підлягає залишенню останньому, як належне йому майно.

На підставі ч.2 ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь експертного закладу витрати за проведення судово-товаровідчої експертизи у сумі 352,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання:

- за ст.186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки;

- за ст.185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на один рік;

- за ст.185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити покарання в вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, покарання призначене ОСОБА_2 за вироком Іллічівського районного суду міста Маіруполя від 28 грудня 2012 року, яким його було засуджено за ст.ст. 186 ч.2, 75 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі із випробуванням на два роки з виконанням покладених на нього обов'язків, встановлених ст.. 76 КК України, належить виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 540 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь за проведення судової товаровідчої експертизи грошові кошти в сумі 352,80 гривень, які перераховувати за наступними реквізитами: отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, код ОКПО 25574914, розрахунковий рахунок 31253272210095 в УДК в Донецькій області МФО 834016.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа Н 97-4 мини», імей НОМЕР_3, який переданий під розписку потерпілій ОСОБА_3, - залишити останній, як належне їй майно, мобільний телефон з сім-карткою «Samsung GT-E1081T», який переданий під розписку потерпілому ОСОБА_6, - залишити останньому, як належне йому майно.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя