Рішення № 30255585, 28.03.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/4835/12

(2/199/366/13)

РІШЕННЯ

іменем України

« 21» березня 2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві Пантелєєвій Я.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

за участі прокурора - Гутарова Д.О.,

за участі відповідача ОСОБА_3,

за участі представника виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, де третя особа виконком Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що з вересня 2008 року мешкала з відповідачем однією сімєю; з вересня 2009 року фактичні шлюбні стосунки були припинені. Відповідач є батьком дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Як зазначається позивачем при зверненні до суду вона неодноразово бачила відповідача в стані алкогольного сп'яніння, зі слів їй відомо, що відповідач вживає наркотичні речовини, відповідач не піклується про стан здоров'я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток, не займається вихованням дитини, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини та не цікавиться дитиною в цілому, та як зазначається позивачем відповідач взагалі не має бажання опікуватися дитиною, не виявляє інтересу до неї, жодним чином не піклується про сина, не виявляє зацікавленості щодо його подальшої долі, не цікавиться його успіхами, що доводить відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків. З часу припинення стосунків дитина проживає разом із позивачем та її батьками. Відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини Амур - Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради від 05.07.2011 р. «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно малолітнього ОСОБА_5, 15.01.2009 р.н.» заява ОСОБА_6 щодо розгляду питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_5 була тричі розглянута на засіданні комісії з питань захисту прав дитини у травні, червні та липні 2011 року, проте ОСОБА_3 не з'явився на зазначені засідання, не зважаючи на те, що був письмово запрошений, та комісія з питань захисту прав дитини дійшла висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_5.

Предмет позову становить вимога про позбавлення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та про стягнення з відповідача на корить позивача аліментів на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку відповідача до досягнення дитиною повноліття; підставу позову приписи ст. ст. 150, ч. 2, 155, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165, 166, 182, 183, 191 СК України.

У судовому засіданні позивач повністю підтримала вимоги позову, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд повністю задовольнити поданий позов. Про задоволення позову також просив представник позивача.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, наголошував на тому, що з боку матері дитини та її батьків створюються перепони для його спілкування з дитиною, разом з тим, відповідач заперечував факт ненадання матеріальної допомоги на утримання дитини, пояснив також що не працює, перебивається випадковими заробітками, утім, надавав грошові кошти на утримання дитини. Відповідно до пояснень відповідача останній не звертався до органу опіки, адже сподівався владнати ситуацію самостійно, зазначав, що викладене позивачем не відповідає дійсності, та він дзвонив ОСОБА_1, відправляв їй повідомлення на мобільний телефон, з березня 2009 року йому не дають можливості бачитися із дитиною, та все зроблено таким чином, аби він н зміг бачитися із сином.

Заслухав осіб, які беруть участь у справі (прокурор та представник виконкому просили суд про ухвалення рішення про задоволення позову), допитав свідків та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Як було встановлено судом, ОСОБА_5 народився 15.01.2009 року, про що Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції було зроблено відповідний актовий запис та видано свідоцтво, відповідно до якого сторони у цій справі є батьками малолітнього, який мешкає разом із матірю за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Оскільки обовязок щодо виховання дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, а також враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, вбачаються правові підстави для ухвалення судом рішення про задоволення позову. Разом з тим, приймаючи за поданим позовом рішення, враховується встановлення судом факту, що відповідач не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування та з урахуванням стану здоровя дитини, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори розцінюються як ухилення від виховання дитини з урахуванням свідомого нехтування батьком дитини своїми обов'язками.

Щодо посилання відповідача на те, що з боку матері дитини та її батьків створюються перепони для його спілкування із сином, то за ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 зазначеного вище кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Утім, відповідач не надав доказів у порядку ст.ст. 57-59 ЦПК України для доведення слушності висловлених ним заперечень, не клопотав про забезпечення доказів, зокрема, про їх витребування за умови складнощів в їх отриманні, та, не зважаючи на оголошення судом перерви в розгляді справи для доведення його участі в житті дитини, не скористався цією можливістю та не зявився після закінчення перерви у судове засідання.

При ухваленні даного рішення суд такою враховує пояснення свідків, які оцінюються судом у сукупності із іншими доказами.

Так, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_7 вона є матірю хресної мами малолітнього ОСОБА_5, вона часто спілкуються, зустрічають свята. В неї була порожня квартира, та вона надала її ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для проживання; відповідно до пояснень свідка їй відомо, що з березня 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не мешкають разом, ОСОБА_3 зловживав алкоголем, влаштовував сварки, що свідкові відомо у тому числі від сусідів. Завжди поруч із ОСОБА_1 були її батьки, друзі, утім, ОСОБА_3 не було поруч, не зважаючи на те, дитина в них народилася із діатезом, через що потребувала підвищеного догляду та лікування.

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_8 він не бачив жодної участі з боку відповідача у житті дитини, за весь цей час відповідач не подарував дитині жодного подарунка ані на Новий Рік, ані на день народження, тоді як йому ніхто не забороняв бачитися із дитиною, навпаки, чекали на його участь в нелегкій життєвій ситуації, в якій опинилися у звязку із хворобою ОСОБА_5 у перші місяці його життя. Дитина не знає свого батька, ОСОБА_3 знає усі телефони та мав би зателефонувати за наявності бажання; матеріально ОСОБА_3 дитині не допомагає, не зважаючи на наявність поруч із будинком набережної, жодного разу не виявив бажання прогулятися із дитиною біля ріки, в ньому відсутнє батьківство.

У звязку з вищенаведеним та з урахуванням висновку комісії з питань захисту дитини Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради від 05.07.2011 р. комісія дійшла до висновку про наявність підстав для ухвалення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3

Щодо вимоги позову про стягнення аліментів на утримання дитини, то, розвязуючи цю вимогу, суд виходить з наступного.

За ст.ст. 180, 182, 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, а розмір щомісячних аліментів визначається судом і в жодному разі не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України; згідно ст. 181, ч. 1 ст. 191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батьків, починаючи від дня пред`явлення позову.

Оскільки обовязок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, вбачаються усі підстави для присудження на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у заявленому у позові розмірі. Щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню, суд керуються тим, що відповідач має нерегулярний дохід, у звязку з чим для суду відсутні підстави для визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача, та наявні підстави для визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову; за п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 650,00 грн. щомісяця, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи проводити стягнення з 07.12.2012 р. та до досягнення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, судові витрати, повязані зі сплатою судового збору, в розмірі 94,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в дохід держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя