Рішення № 30252422, 26.03.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/2636/13-ц

пр. № 2/759/2583/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Л.М. Лук'яненко

при секретарі А.М. Гаман

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за мировою угодою,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за мировою угодою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2011 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_3 грошову суму у розмірі 70000 дол. США, що підтверджується розпискою та зобов'язувався повернути їх до 25.12.2011 року. В судовому засіданні 19.07.2012 року представник позивача та відповідач подали письмову заяву про затвердження мирової угоди. 19.07.2012 року Святошинським районним судом м. Києва по справі ун.№ 2608/3858/12, пр. № 2/2608/3451/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, відповідно до умов мирової угоди ОСОБА_3 зобов'язаний сплатити ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 55 000 доларів США, що за офіційним курсом валют НБУ становить 440 000 гривень в строк до 31 серпня 2012 року. 27.08.2012 року ОСОБА_3 було сплачено ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 35000 дол. США, що за офіційним курсом валют НБУ становить 280000 гривень. Однак, умови мирової угоди відповідач не виконує належним чином, у зв'язку з чим станом на момент подачі позову до суду становить 20000 дол. США, що за офіційним курсом валют НБУ становить 160000 гривень, а тому просить стягнути з ОСОБА_3 дану суму заборгованості.

В судовому засіданні представника позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснив, що в борг гроші не брав, а мирову угоду підписав , ухвалу суду про затвердження мирової угоди не оскаржував , не був обізнаний юридично , представник відповідача позов не визнав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.07.2012 року Святошинським районним судом м. Києва по справі ун.№ 2608/3858/12, пр. № 2/2608/3451/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, відповідно до умов мирової угоди ОСОБА_3 зобов'язаний сплатити ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 55 000 доларів США, що за офіційним курсом валют НБУ становить 440 000 гривень в строк до 31 серпня 2012 року. 27.08.2012 року ОСОБА_3 було сплачено ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 35000 дол. США, що за офіційним курсом валют НБУ становить 280000 гривень. Однак, умови мирової угоди відповідач не виконує належним чином, у зв'язку з чим станом на момент подачі позову до суду становить 20000 дол. США, що за офіційним курсом валют НБУ становить 160000 гривень .

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків. Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.

Тобто, укладена та затверджена ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 липня 2012 року мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.

Виходячи зі змісту ст.61 ЦПК України ,обставини встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі , що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлені ці обставини . Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 18.07.2012 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , дану мирову угоду підписали сторони , її визнали , не оскаржували , вона набрала законної сили . А тому , суд першої інстанції не може самостійно ставити під сумнів та оцінювати висновки даної ухвалу , існує порядок оскарження ухвал до Апеляційного суду м.Києва , не може існувати два протилежних рішення судів першої інстанції , щодо тих самих сторін та з приводу того ж предмету спору .

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 не виконує належним чином умови мирової угоди, у зв'язку з чим станом на 08.10.2012 р. утворилась заборгованість в розмірі 20000 дол. США, що за офіційним курсом валют НБУ становить 160000 гривень.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України, передбачено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 не виконав належним чином умови мирової угоди та не повернув суму боргу у строк передбачений мировою угодою, чим порушив зобов'язання, в результаті чого настали правові наслідки, зокрема стягнення заборгованості.

Приймаючи до уваги, що сума боргу ОСОБА_3 перед позивачем складає 20000 дол. США, що за офіційним курсом валют НБУ становить 160000 гривень, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги в цій частині.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.610, ч.1 ст. 611, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 292 та 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за мировою угодою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ПІК НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2(ПІК НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість відповідно до

відповідно до умов мирової угоди від 19.07.2011 року по справі ун.№ 2608/3858/12, пр. № 2/2608/3451/12 в розмірі - 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 (ПІК НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1600 (тисяча шістсот) гривень (одержувач УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код платежу 22030001, р/р 31212206700009, ЄДРПОУ 37962074, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, призначення платежу: судовий збір).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: