Ухвала суду № 30251350, 21.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р.

справа № 2а-0870/1610/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Стельмашовій Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникаими податків у м.Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі №2а-0870/1610/12 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникаими податків у м.Запоріжжі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі №0000670801 та №0000660801 від 17.02.2012.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012р. позов задоволено.

Постанова обґрунтована тим, що відповідачем не доведено та не встановлено факту використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства. Також, перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених податкових накладних, або відсутності дійсної поставки товарів, а контрагент позивача - ТОВ «ТПК Інтегро» є належно зареєстрованою юридичною особою на території України, яка у встановленому порядку зареєстрована платником ПДВ.

Відповідачем не вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій просить постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити. Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що у підприємства ТОВ «ТПК Інтегро» відсутні виробничі потужності видобутку, зберігання та транспортування вугілля, встановлена відсутність у них умов для видобутку, зберігання, транспортування вугілля.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідаченм було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питання визначення правомірності декларування від'ємного значення з ПДВ за листопад 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в період з 01.09.2011 по 31.10.2011 відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складений акт №86/08-01/00191230 від 06.02.2012.

В ході перевірки виявлено, що в порушення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України, п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», розділу V п.4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» ВАТ «Запоріжсталь» завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення листопада 2011року на загальну суму ПДВ 794 625,00грн.

За результатами матеріалів перевірки податковим органом прийнято: податкове повідомлення - рішення №0000670801 від 17.02.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 794 625,00грн. та застосовано штрафну санкцію - 397 312,50грн.; податкове повідомлення - рішення №0000660801 від 17.02.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 794 625,00грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли з тих підстав, що що правочин, укладений між позивачем та ТОВ «ТПК Інтегро» не спричинив реального настання юридичних наслідків.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТПК Інтегро» було укладено договір за №20/2011/1649 від 30.08.2011, згідно якого ТОВ «ТПК Інтегро» зобов'язаний передати у власність, а позивач (покупець) прийняти та сплатити вугільну продукцію, в подальшому вугілля. Вугілля постачається залізничним транспортом. Якість вугілля підтверджується сертифікатом якості, виданим виробником.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у позивача наявні докази – первинні документи, які свідчать, що фактично операції придбання та поставки товару у ТОВ «ТПК Інтегро» у листопаді 2011р. були здійснені. Перевезення товару здійснювалось залізничним транспортом. Приймання продукції по кількості здійснювалось вантажоодержувачем шляхом зважування фактичної ваги вантажу, що надійшов. Відповідна перевірка здійснюється за участю спеціалістів регіональної Торгово-промислової палати, а її результати оформлені актами експертизи ЗТПП. Крім того, реальне здійснення операцій підтверджується залізничними накладними та даними складського обліку щодо подальшого використання вугілля у виробничий діяльності підприємства.

Придбані товари використані позивачем в його господарській діяльності.

Підпунктом 14.1.181, пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 98 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами вказаної статті право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами п.200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на те, що безпосередній контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Господарські правовідносини з ТОВ «ТПК Інтегро» оформлені позивачем належним чином, а фактичне здійснення операцій з постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності, що не заперечується і актами перевірок.

Зазначені документи підтверджують реальність господарських операцій із вказаними контрагентами - фактичне переміщення (транспортування), приймання, використання товару ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» у власній господарській діяльності.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникаими податків у м.Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі №2а-0870/1610/12 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникаими податків у м.Запоріжжі про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак