Ухвала суду № 30251039, 12.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р.справа № 0870/1797/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська стоматологічна поліклініка" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська стоматологічна поліклініка" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 14.02.2012 №0000272302.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги позивача у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя з 20.01.2012 по 26.01.2012 проводилась позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Міська стоматологічна поліклініка» з питання дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.2011 по 26.01.2012.

За наслідками перевірки було складено акт № 14/23-2/02005237 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Міська стоматологічна поліклініка» з питання дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.2011 по 26.01.2012». Даним актом було встановлено наступні порушення: ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ зі змінами і доповненнями занижено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.2011 р. всього у сумі 192, 37 грн., в тому числі по періодам: 2011р. - 192,37 грн.; п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-УІ підприємством не надано до ДПІ податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011р.

На підставі даного акта, було винесено податкове повідомлення-рішення №0000272302 від 14.02.2012, яким нараховано грошове зобовязання у розмірі 192, 37 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 195, 05 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, 22 листопада 2004 року Запорізька міська рада, з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю «Міська стоматологічна поліклініка», з іншого боку уклали Договір оренди землі.

Як було зазначено судом першої інстанції, згідно п.1 зазначеного договору орендодавець відповідно до рішення 10-ї сесії 24-ого скликання Запорізької міської ради № 24 від 16.07.2003 та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 217/81 від 26.06.2003 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, для розташування філії стоматологічної поліклініки, вбудованої в житловий будинок, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до п.2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0067 га, що складає 1/33 долю при будинкової території (від площі 0,2221 га) і не підлягає виділенню в натурі. Договір укладений на 10 років.

Відповідно до свідоцтва про власність № 2 від 01.07.1998, яке видало Управління у справах приватизації Запорізької міської ради, ТОВ «Міська стоматологічна поліклініка» є власником об'єкта приватизації: нежитлового приміщення, загальною площею 72,8 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке було придбано способом викупу на підставі Договору купівлі - продажу від 25.03.1998.

На підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2010 позивач передав у власність гр. ОСОБА_1 нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

З моменту укладення договору купівлі-продажу від 07.04.2010 земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 передана ОСОБА_1 та позивачем не використовується за цільовим призначенням.

Листом від 11.05.2010р. позивач повідомив Запорізьку міську раду про те, що приміщення АДРЕСА_1 передано у власність іншій особі, у звязку з чим договір оренди не може продовжувати свою дію. Запорізька міська рада заявлені вимоги не визнала.

У звязку з цим Позивачем до господарського суду Запорізької області був поданий позов до Запорізької міської ради про припинення з 07.04.2010 договору оренди земельної ділянки АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.07.2011 у справі №8/5009/3385/11 вимоги ТОВ «Міська стоматологічна поліклініка» були задоволені. Договір оренди земельної ділянки визнаний припиненим з 07.04.2010. Рішення не було оскаржене сторонами та вступило в законну силу (дане рішення надане позивачем та приєднане до матеріалів справи).

Згідно з п. 5 ст. 126 Земельного кодексу документами, що посвідчують право на земельну ділянку, зокрема, на оренду такої ділянки, є договір оренди землі.

Судом першої інстанції було вірно вказано на те, що відповідно до ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а об'єктом оподаткування земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно із п. 287.6 ст. 287 ПКУ земельний податок зобовязані сплачувати особи, до яких перейшло право власності на будівлю, споруду (їх частину).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.2002 №2535-ХХІІ (із змінами та доповненнями) визначається, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» зазначається, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що відповідачем не доведено суду законність та обґрунтованість прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська стоматологічна поліклініка" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко