Рішення № 30248559, 12.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2013 р. Справа № 911/503/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київська область, м. Бориспіль

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», Київська область, Бориспільський район, с. Гора

про стягнення 77293,07 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Білик І.П. (довіреність №35-30-2 від 2 січня 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (далі - відповідач) про стягнення 77293,07грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з прибирання, вивезення твердих побутових відходів та рідких нечистот №19-1221/3 (02.1.2-14/25-124) від 1 вересня 2009 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за надані позивачем в період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 74997,54 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 1774,69 грн., інфляційні втрати в розмірі 165,04 грн. та 3% річних в розмірі 355,80 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 14 лютого 2013 року та призначено справу до розгляду на 26 лютого 2013 року.

Відповідно до ухвали суду від 26 лютого 2013 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 12 березня 2013 року.

22 лютого 2013 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Зазначена заява обґрунтована тим, що станом на момент розгляду справи по суті настав строк оплати відповідачем рахунку за січень 2013 року згідно договору про надання послуг з прибирання, вивезення твердих побутових відходів та рідких нечистот №19-1221/3 (02.1.2-14/25-124) від 1 вересня 2009 року.

З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 86803,98 грн. основного боргу, 165,04 грн. інфляційних втрат, 413,21 грн. 3% річних та 2061,24 грн. пені.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 14 лютого 2013 року та 26 лютого 2013 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

12 березня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - аеропорт) та відповідачем (за договором - клієнт) 1 вересня 2009 року укладено договір про надання послуг з прибирання, вивезення твердих побутових відходів та рідких нечистот №19-1221/3 (02.1.2-14/25-124) від 1 вересня 2009 року.

Пунктом 1.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 25 вересня 2012 року) встановлено, що аеропорт надає, а клієнт отримує наступні послуги: послуги з прибирання та вивезення твердих побутових відходів (далі - ТПВ); послуги з прийому та передачі для знешкодження на спеціалізованому заводі твердих побутових відходів з повітряних суден (далі - ТПВ з ПС); послуги з вивезення рідких нечистот, стічні води (злиття та прийняття рідких нечистот в каналізаційні мережі аеропорту).

Пунктом 2.1.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 25 вересня 2012 року) сторони визначили об'єкти, на яких здійснюється прибирання та надання послуг з вивезення рідких нечистот, графік прибирання та вивезення ТПВ та щомісячний обсяг вивезення ТПВ.

Пунктом 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 25 вересня 2012 року) передбачено, що вартість послуг починаючи з 1 серпня 2012 року становить: прибирання та вивезення твердих побутових відходів - 30,70 грн. за 1 куб.м.; прийом та передача для знешкодження на спеціалізованому заводі твердих побутових відходів (з повітряних суден) - 39,05 грн. за 1 куб.м.; вивезення рідких нечистот - 57,85 грн. за 1 куб.м.; стічна вода - 9,75 грн. за 1 куб.м. Сплата здійснюється за фактично наданий обсяг послуг.

Згідно пункту 3.3 договору аеропорт щомісячно, з врахуванням зміни ціни, виставляє клієнту рахунок за фактичний обсяг наданих послуг за звітний місяць. Клієнт з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії аеропорту рахунок, відомості приймання ТПВ та акт про надання послуг. Сплата рахунку проводиться клієнтом до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт про надання послуг клієнт зобов'язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернутий аеропорту, він вважається підписаним сторонами. Акт про надання послуг підписується керівниками сторін або призначеними ними уповноваженими особами за умови надання іншій стороні копії документу про надання таких повноважень.

Відповідно до пункту 3.5 договору в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, клієнт зобов'язаний сплатити аеропорту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У відповідності до пункту 4.1 договору договір укладено строком на 1 рік.

Згідно пункту 4.2 договору у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожний наступний рік.

На виконання умов договору позивач в період з жовтня 2012 року по січень 2013 року надав відповідачу послуги згідно договору про надання послуг з прибирання, вивезення твердих побутових відходів та рідких нечистот №19-1221/3 (02.1.2-14/25-124) від 1 вересня 2009 року, що підтверджується актами приймання-здачі виконаних послуг за жовтень 2012 року - січень 2013 року на загальну суму 86803,98 грн., копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання 26 лютого 2013 року та 12 березня 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 14 лютого 2013 року та від 26 лютого 2013 року. Витребувані документи відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 86803,98 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 2061,24 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, складає 413,21 грн. та є обґрунтованим. Вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 413,21 грн. підлягає задоволенню.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, складає 165,04 грн.

Проте, згідно з розрахунком, зробленим судом, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 111,88 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код 20048090) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) - 86803 (вісімдесят шість тисяч вісімсот три) грн. 98 коп. заборгованості, 2061 (дві тисячі шістдесят одна) грн. 24 коп. пені, 111 (сто одинадцять) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 413 (чотириста тринадцять) грн. 21 коп. 3% річних та 1787 (одна тисяча сімсот вісімдесят сім) грн. 81 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 13 березня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.