ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-51/17654-2012 20.03.13
За позовом Сумської міської ради
до Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»
про внесення змін до договору
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Базіль Р.В.
від відповідача: Марцин І.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Сумська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд», в якому просить вважати укладеними зміни до пункту 2.3 розділу 2 договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001 р. зареєстрованого в Сумському міськвиконкомі 10.04.2001 року за № 407 шляхом викладення першого абзацу п. 2.3. розділу 2 договору в наступній редакції: «Орендна плата на рік становить 6, 0 % від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинам розрахунку орендної плати є: розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - нормативно грошова оцінка землі. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісячно рівними частками до 30 числа місяця, наступного за звітним, на рахунок міського бюджету міста Суми». Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям Сумською міською радою рішення «Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Суми».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.01.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що лист з пропозицією про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001 р. підписаний начальником Управління земельних ресурсів Сумської міської ради, в той час як стороною за вказаним договором оренди є Сумська міська рада.
При цьому, відповідач зазначає, що позивач не звертався до Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» із пропозицією про внесення змін до договору в порядку ст. 188 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим відповідач вважає безпідставним звернення до суду з даним позовом.
Також відповідач відзначає, що договором оренди земельної ділянки від 15.02.2001 р. зафіксовано незмінність його положень, незважаючи на подальшу зміну законодавчого регулювання цієї сфери правовідносин, а тому до правовідносин між сторонами мають застосовуватись положення, що діяли на момент укладення вказаного договору, в той час як нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Крім того, відповідач вважає необґрунтованими вимоги позивача про збільшення розміру орендної плати до 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з посиланням на рішення Сумської міської ради від 24.06.2009 р. № 2763-МР, оскільки останнє не передбачає обов'язку внесення змін до договору оренди, а лише врегульовує питання щодо звернення до орендаря з пропозицією про добровільне внесення таких змін.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. у відпустці, справу № 5011-51/17654-2012 передано судді Івченку А.М. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. суддею Івченко А.М. справу № 5011-51/17654-2012 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.02.2013 р.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 р. у зв'язку з виходом судді Пригунової А.Б. із відпустки, справу № 5011-51/17654-2012 передано їй для подальшого розгляду.
Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 20.03.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
15.02.2001 р. між Сумською міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач, на підставі рішення Сумської міської ради від 27.09.2000 р. «Про припинення та перехід права користування земельними ділянками підприємствам, установам організаціям та громадянам», зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у строкове платне володіння і користування земельну ділянку придатну для цільового використання, площею 3 456 кв.м. за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а, на якій знаходиться приміщення ресторану площею 289 кв.м., належного Сумській міській раді.
Відповідно до п. 2.1. договору земельна ділянка надається в оренду з метою несільськогосподарського використання під розміщення ресторану (громадське харчування).
Відповідно до п. 2.2. договору останній укладається на строк оренди земельної ділянки, визначений рішенням Сумської міської ради від 27.09.2000 р. «Про припинення та перехід права користування земельними ділянками підприємствам, установам організаціям та громадянам» терміном до 25.04.2024 р.
Згідно з п. 2.3. договору орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі. Розмір орендної плати становить 1 870, 56 грн. на місяць. Розмір орендної плати переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарюванні або цілі використання орендованої земельної ділянки, визначеної договором, підвищення цін, тарифів тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини відповідача, що підтверджено документально; у разі невиконання позивачем обов'язку повідомити відповідачу про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що позивач має право вимагати від відповідача, зокрема, збільшення розміру орендної плати у випадках зміни умов господарюванні або цілі використання орендованої земельної ділянки, визначеної договором, підвищення цін, тарифів тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів, збільшення розмірів ставки земельного податку.
У відповідності до п. 5.1. договору зміни умов договору можливі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.
Рішенням Сумської міської ради від 26.12.2007 р. № 1119-МР затверджено грошову оцінку земель міста Суми.
Рішенням Сумської міської ради від 24.06.2009 р. № 2763-МР затверджено розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за оренду земельних ділянок на території міста Суми на період до 01.01.2011 р., у відповідності до якого орендна плата за користування земельною ділянкою на території міста Суми для розміщення ресторану встановлюється у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки землі.
Управління земельних ресурсів Сумської міської ради звернулось до Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» з пропозицією від 07.05.2012 р. № 190/10.01-08 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого за № 407 від 10.04.2001 р. в частині орендної плати та встановити її на рівні 6 % від нормативної грошової оцінки.
Як стверджує відповідач, листом № 592/03-RTO Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» повідомило Управління земельних ресурсів Сумської місткої ради про відхилення пропозиції щодо внесення змін до договору, мотивуючи відмову тим, що розмір орендної плати у договорі визначено на підставі законодавства, чинного на момент укладення договору оренди землі, а тому його положення є дійсним цивільно-правовим зобов'язанням. При цьому відповідач звернув увагу на те, що Податковий кодекс України визначає розмір орендної плати з 01.01.2011 р., тобто набув чинності після укладення договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001 р. та має зворотної дії в часі, а відтак - його норми не поширюються на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
25.07.2012 р. Сумською міською радою прийнято рішення № 1689-МР запропонувати орендарям, зокрема, Підприємству з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати згідно з рішенням Сумської міської ради від 24.06.2009 р. № 2763-МР «Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Суми».
Також вищевказаним рішенням на Управління земельних ресурсів Сумської міської ради покладено обов'язок направити копію рішення орендарям та у разі наявності письмових згод орендарів щодо внесення змін до договорів оренди - вчиняти дії по укладенню відповідних додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок або передачі спору на вирішення господарського суду - у разі недосягнення згоди щодо внесення змін до відповідних договорів.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Управління земельних ресурсів Сумської міської ради звернулось до відповідача з листом № 356/10.01-08 від 08.08.2012 р. про надання документів для приведення договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001 р. відповідно до вимог чинного земельного законодавства України.
При цьому, відповідачу надано копію рішення Сумської міської ради № 1689-МР від 25.07.2012 р. та зазначено про необхідність надати письмову відповідь про розгляд вказаного рішення протягом 20 днів.
Однак, доказів розгляду вищевказаного листа Підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» та надання письмової відповіді на нього суду не надано.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що зміна розміру відсотків від грошової оцінки землі є підставою для внесення змін до договору в частині орендної плати, в той час як відповідач ухиляється від вчинення відповідних дій, у зв'язку з чим Сумська міська рада просить збільшити встановлений договором розмір орендної плати у судовому порядку, та, крім того, встановити порядок та строки внесення орендної плати відповідачем.
Нормативно обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на положення ст. 651, ст.652 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України, 274, 288,289 Податкового кодексу України.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України вставлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством, зокрема, Цивільним кодексом України.
У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Земельні відносини, відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За приписами статті 19 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, централізується на спеціальних бюджетних рахунках, розподіляється і використовується відповідно до Закону України "Про плату за землю" і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється зазначеним Законом.
У відповідності до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря.
За приписами ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Також суд відзначає, що на момент укладення спірного договору розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку регулювались Законом України «Про плату за землю» (чинний на момент укладення спірного договору), статтею 2 якого встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
За приписами ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).
Нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України статтею 188 якого передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Як вбачається зі змісту договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001 р., сторонами передбачено можливість зміни розміру орендної плати, зокрема, у разі підвищення цін, тарифів тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів, збільшення розмірів ставки земельного податку, в інших випадках, передбачених законодавством України.
В той же час, проаналізувавши положення законодавства України, суд дійшов висновку, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду спору в суді, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності була/є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру.
Аналогічної позиції дотримується як Вищий господарський суд України у постанові від 19.01.2011 р. у справі № 41/153пд, так і Верховний Суд України у постановах від 06.12.2010 р. у справі № 2-1/1006-200, від 30.05.2011 р. у справі № 17/299-10, від 04.07.2011 р. у справі № 41/81пд, від 23.05.2011 р. у справі № 7/105-10 (30/234-09).
Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, Пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у формі постанови № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у п. 2.18. якої зазначається, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.
Згідно з п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського кодексу України. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові від 20.11.2012 р. у справі № 28/5005/640/2012 з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. надсилання відповідачу про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання вимог ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
При цьому, суд відзначає, що заперечення відповідача стосовно безпідставності збільшення розміру орендної плати, а також щодо недотримання позивачем вимог ст. 188 Господарського кодексу України в частині порядку внесення змін до договору спростовуються наявними у справі документами та встановленими судом обставинами, що викладені вище.
Тож, підсумовуючи вищенаведені обставини, здійснивши аналіз норм чинного законодавства України, виходячи із наведених позивачем підстав та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо необхідності внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001 р. зареєстрованого в Сумському міськвиконкомі 10.04.2001 року за № 407 в частині орендної плати.
Крім того, суд враховує встановлений нормами Податкового кодексу України обов'язок власника земельної ділянки сплачувати земельний податок рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця до відповідних місцевих бюджетів, а також положення ст. 285-287 вказаного кодексу, а також бере до уваги, що відповідач заперечень щодо такої вимоги не навів, у зв'язку з чим вважає обґрунтованими вимоги позивача про викладення договору в редакції, згідно якої орендна плата має вноситись до 30 числа місяця, наступного за звітним на рахунок міського бюджету міста Суми.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, який просить вважати укладеними зміни до пункту 2.3 розділу 2 договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001 р. зареєстрованого в Сумському міськвиконкомі 10.04.2001 року за № 407 шляхом викладення першого абзацу п. 2.3. розділу 2 договору в наступній редакції: «Орендна плата на рік становить 6, 0 % від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинам розрахунку орендної плати є: розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - нормативно грошова оцінка землі. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісячно рівними частками до 30 числа місяця, наступного за звітним, на рахунок міського бюджету міста Суми №33218812700002, код платежу 13050200. Банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області код 37970593, МФО 837013».
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Сумської міської ради задовольнити.
2. Вважати укладеними зміни до пункту 2.3 розділу 2 договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001 р. зареєстрованого в Сумському міськвиконкомі 10.04.2001 року за № 407 шляхом викладення першого абзацу п. 2.3. розділу 2 договору в наступній редакції: «Орендна плата на рік становить 6, 0 % від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинам розрахунку орендної плати є: розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - нормативно грошова оцінка землі. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісячно рівними частками до 30 числа місяця, наступного за звітним, на рахунок міського бюджету міста Суми №33218812700002, код платежу 13050200. Банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області код 37970593, МФО 837013».
3. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» (02140, м. Київ, вул. Гришка, 7, код ЄДРПОУ 23744453), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення, на користь Сумської міської ради (40000, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) судовий збір у розмірі 1 073, 00 (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.03.2013 р.
Суддя Пригунова А.Б.
Судове рішення № 30248547, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-51/17654-2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: