Рішення № 30248448, 19.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1059/13 19.03.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 2098,69 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Голоднюк О. Г. (дов. № 3 від 02.01.2013р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.03.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» (далі по тексту - відповідач) про відшкодування в порядку регресу шкоди у розмірі 2 098, 69 грн., також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 11, 525, 526, 530, 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/1059/13, розгляд справи призначено на 26.02.2013 року.

22.02.2013р. через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву, у відповідності до якого просить суд залучити у справі іншого відповідача - Савенко Олексія Дмитровича, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, за наявності відповідних підстав - направити справу на розгляд до відповідного суду, враховуючи підвідомчість та підсудність таких справ судам загальної юрисдикції за місцезнаходженням відповідача - фізичної особи - у м. Севастополь.

В судовому засіданні 26.02.2013 року порядку ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 19.03.2013 року, у зв'язку з необхідністю надання додаткових матеріалів та пояснень по справі.

14.03.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано пояснення по справі.

18.03.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення слухання справи та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Савенко Олексія Дмитровича.

В судове засідання 19.03.2013 року відповідач не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 19.03.2013 року представник позивача надав усні заперечення проти задоволення клопотання про залучення третьої особи до участі у справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи строки розгляду спору встановлені ст. 69 ГПК України та те, що відповідач не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника, зокрема керівника підприємства.

Розглянувши клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Савенко О. Д., суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

В клопотанні про залучення третьої особи без самостійних вимог відповідач зазначає, що Савенка О. Д. необхідно залучити до участі у справі з тих підстав, що він не є страхувальником по полісу №АА/6630773, не звертався до відповідача про настання страхового випадку, та що між відповідачем та винною особою не має ніяких правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхових після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема у разі якщо страхувальник не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.4. статті 33 цього закону.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» від 05.07.2011 року не потрібна довіреність на право керування транспортним засобом. Як вбачається із матеріалів справи Савенко О. Д. не притягувався до відповідальності за ст. 126 КУпАП, отже Савенко О. Д. керував транспортним засобом на законних підставах.

Відповідно до полісу № АА/6630773, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу (джерела підвищеної небезпеки), що спричинив майнову шкоду застрахована відповідачем.

Отже, у суду відсутні підстави для залучення Савенко О. Д., в якості третьої особи без самостійної вимоги на предмет спору на стороні відповідача з підстав наведених у клопотанні відповідача про залучення третьої особи у справі. При цьому суд зазначає, що відповідно до діючого законодавства відповідач має право подати регресний позов, після виплати страхового відшкодування до Савенко О. Д.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 22.01.2013 року виконав, надав додаткові матеріали та пояснення по справі, підтримав позовні вимоги.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2009 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (далі по тексту - позивач, страховик) та Мірошниченко Алісою Ігорівною (страхувальник) укладений Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 001088/693153/08 (далі за текстом - договір страхування), за яким позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки SHEVROLET LACETTI, державний реєстраційний №СН 3294 АН.

Згідно розгорнутої довідки № 9049224 Відділу ДАІ МВС України в м. Севастополі від 21.08.2012 року, вбачається, що 04.08.2012р. в 11 год. 10 хв. в м. Севастополі на вул. Сергєєва-Ценського, кут будинку 19 сталося зіткнення двох автомобілів SSANG YONG RODIUS SV 270, державний реєстраційний №АК 0154 ВТ, що належить Вороніну Сергію Анатолійовичу, під керуванням Савенко О. Д. та SHEVROLET LACETTI, державний реєстраційний № СН 3294 АН, що належить Мірошниченко Алісі Ігорівні під її керуванням. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль SHEVROLET LACETTI, державний реєстраційний № СН 3294 АН отримав механічні пошкодження.

06.08.2012 року Мірошниченко А. І. звернулася до позивача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору добровільного страхування є страховим випадком.

На підставі заяви страхувальника від 06.08.2012 року та страхового акту № 00097050 від 10.09.2012 року, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 2 098, 69 грн. Мірошниченко А. І., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного дорученням № 031686 від 13.09.2012р. Розрахунок страхового відшкодування був виконаний на основі Висновку експертного автотоварознавчого дослідження серія SL № 18245 від 03.09.2012 року.

Як вбачається з постанови Ленінського районного суду м. Севастополя, від 10.08.2012 року у справі № 2703/8797/2012, Савенко О. Д. 04.08.2012 року в 11 годин 10 хвилин, керуючи транспортним засобом вантажний SSANG YONG RODIUS SV 270, державний реєстраційний №АК 0154 ВТ, в м. Севастополі по вул. Сергєєва-Ценського, 18 на спуску зупинив свій автомобіль, не прийняв заходів, щоб не допустити його самовільного руху (не поставив автомобіль на ручні гальма), внаслідок чого, автомобіль самовільно покотився назад та здійснив наїзд на припаркований автомобіль SHEVROLET LACETTI, державний реєстраційний № СН 3294 АН, що призвело до пошкодження вищевказаних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 15.12. ПДР України.

Савенко О. Д. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності, у вигляді стягнення штрафу в розмірі 340, 00 грн., постановою Ленінського районного суду м. Севастополя, від 10.08.2012 року у справі №2703/8707/2012.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Укрнафтатранс» (далі по тексту - відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія №АА/6630773 (тип полісу - 1), який діяв на 04.08.2012 року, застрахувало цивільно-правову відповідальність Вороніна Сергія Анатолійовича, власником (страхувальником) автомобіля SSANG YONG RODIUS SV 270, державний реєстраційний №АК 0154 ВТ (що підтверджується матеріалами справи), а отже саме відповідач у справі є відповідальним за вину вказаної особи (як власника джерела підвищеної небезпеки) у настанні ДТП щодо заподіяних збитків. За зазначеним полісом, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль SSANG YONG RODIUS SV 270, державний реєстраційний №АК 0154 ВТ.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 2098,69 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу.

Відповідач, як вже зазначалось, подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги пред'явлені до неналежного відповідача, всі вимоги позивач має адресувати безпосередньо винній особі - Савенку О. Д.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правову відповідальність Вороніна С. А., власника (страхувальника) автомобіля SSANG YONG RODIUS SV 270, державний реєстраційний №АК 0154 ВТ, під керуванням Савенко О. Д., яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю SHEVROLET LACETTI, державний реєстраційний № СН 3294 АН, застраховано Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Укрнафтатранс», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АА/6630773.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина Савенко О. Д., який керував автомобілем SSANG YONG RODIUS SV 270, державний реєстраційний №АК 0154 ВТ, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 10.08.2012 року у справі №2703/8707/2012.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки SHEVROLET LACETTI, державний реєстраційний № СН 3294 АН відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 001088/693153/08 віл 21.08.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Як вбачається із Висновку експертного автотоварознавчого дослідження серія SL 18245 по оцінці колісного транспортного засобу SHEVROLET LACETTI, державний реєстраційний № СН 3294 АН від 03.09.2012 року, наявного в матеріалах справи, проведеного Експертною компанією «Укравтоекспертиза» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SHEVROLET LACETTI, державний реєстраційний № СН 3294 АН, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 3 575, 94 грн.

На підставі заяви страхувальника від 06.08.2012 року та страхового акту № 00097050 від 10.09.2012 року, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 2 098, 69 грн. Мірошниченко А. І., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного дорученням №031686 від 13.09.2012р.

За приписами ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 2 098, 69 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/6630773) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 1 000, 00 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 1 098, 69 (2 098, 69 - 1000, 00) грн.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на виконання свого обов'язку щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу станом на момент розгляду справи не надав, проте, викладене у позовній заяві не спростував, доказів того, що винна особа керувала транспортним засобом без належної правової підстави, не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті судового збору покладається на сторін, відповідно до ст. 49 ГПК України, пропорційно задоволених вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 5-А; код ЄДРПОУ 30373178; з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В; код ЄДРПОУ 20033533) 1 098 (одну тисячу дев'яносто вісім) грн. 69 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 900 (дев'ятсот) грн. 20 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко