Рішення № 30247469, 28.03.2013, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області)

УКРАЇНА

Справа № 2-1035/2012

Провадження № 2/421/55/2013

"28" березня 2013 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року Первомайський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Русанової Т.Т.,

при секретарі Кузьменко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Первомайська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» за участі його представника Осовської Ю.С. до ОСОБА_2 за участі її представника ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 14.04.2006 р. уклали кредитний договір 12107-cred.

Згідно договору ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 15 000,00 грн. на термін до 15.10.2007 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти відповідно до додатку № 1 до кредитного договору 12107_cred, для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно з договором у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом відповідно до додатку № 1 кредитного договору 12107_cred.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 22.11.2011 р. має заборгованість - 25 023,02 грн., яка складається з наступного:

· 6 999,43 грн. - заборгованість за кредитом;

· 18 023,59 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється, боржник від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»:

· заборгованість у розмірі 25 023,02 грн. за кредитним договором № 12107 cred від 14.04.2006 р.;

· судові витрати.

Позовні вимоги уточнювались в суді неодноразово з посиланням на те, що станом на 14.02.2013 р. відповідач має заборгованість 18 169,82 грн., яка складається з наступного:

· 6 536,28 грн. - заборгованість за кредитом;

· 11 633, 54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Станом на 20.02.2013 р. відповідач має заборгованість 30 781,96 грн., яка складається з наступного:

· 6 536,28 грн. - заборгованість за кредитом;

· 11 668,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

· 12 577,29 грн. - заборгованість по пені.

Остаточно позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»:

· заборгованість у розмірі 30 781,96 грн. грн. за кредитним договором № 12107_cred від 14.04.2006 р.;

· судові витрати.

Представник позивача Осовська Ю.С. та інші представники, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Додатково було пояснено, що підстави для позову викладені у позовній заяві. Своїх обов'язків перед банком відповідач так і не виконала. Банк в односторонньому порядку процентну ставку не збільшував. Передбачену у п.2.2.4 - винагорода 600 грн. - не зазначена у розрахунку заборгованості. Банк має право на свій розсуд встановлювати суму процентів і комісії. Банк свої обов'язки виконав, клієнтка отримала грошові кошти і частково погасила їх. Строк позовної давності по основним додатковим і штрафним санкціям 5 років.

З 2007 року нічого не було внесено на погашення кредиту, нараховувались відсотки. Оскільки сума заборгованості була невелика, позов пред'явили не першочергово. На даний момент дія договору не припинена, банк нараховує відсотки. Вона вважає, що заявивши до стягнення пеню, банк збільшив розмір позовних вимог, що має право зробити, і строк позовної давності на цю вимогу не поширюється, оскільки позов був заявлений у травні 2012 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 в суді пояснила, що уточнені позовні вимоги на суму 18 169,82 грн. визнає частково, а саме у сумі 6 157,67 грн., до якої включена прострочена заборгованість за кредитом (тіло кредиту з відсотками за користування кредитом).

Позивачем до уточненої позовної заяви наданий «розрахунок заборгованості», який у собі не містить обґрунтованих розрахунків.

Пунктом 3.1 Кредитного договору передбачена сплата за користування кредитом 32 % річних.

Ні у розрахунку, ні в уточненій позовній заяві не зазначено: на якій підставі позивач ще двічі нарахував 32 % - на поточну заборгованість за кредитом проценти та на прострочену заборгованість за кредитом проценти.

Позивач не зазначив: на підставі яких пунктів договору та виходячи з яких розрахунків нарахована загальна заборгованість за процентами, що станом на 26.08.2010 р. становила 5 243,96 грн. і загальна заборгованість за процентами (накопичувальним підсумком), яка станом на 26.08.2010 р. та 14.02.2013 р. визначена у сумі 11 633,54 грн.

Ці нарахування суми загальної заборгованості за процентами (накопичувальним підсумком) не достовірні, не обґрунтовані, тому не підлягають стягненню з відповідачки.

Крім того, у новому розрахунку позивача відсутні відомості про дати і суми внесення ОСОБА_2 грошових коштів Банку - тіла кредиту, річних, інших нарахувань.

ОСОБА_2 має оригінали квитанцій погашення нею грошових коштів на виконання обов'язків за Кредитним договором, з яких вбачається, що 14.04.2006 р. відповідачкою сплачено 600 грн. - винагороду за оформлення платіжної картки.

На погашення кредиту нею сплачено:

· 10.05.2006 р. - 1061 грн.;

· 13.06.2006 р. - 1062 грн.;

· 14.07.2006 р. - 1065,33 грн.;

· 11.08.2006 р. - 1062,82 грн.;

· 12.09.2006 р. - 1062 грн.;

· 01.12.2006 р. - 1062,82 грн.;

· 11.12.2006 р. - 1061 грн.;

· 26.12.2006 р. - 1200 грн.;

· 09.02.2007 р. - 1100 грн.;

· 16.02.2007 р. - 1000 грн.;

· 29.08.2007 р. - 2200 грн.

А всього - 12 963,97 грн. із належних до сплати 19 094,64 грн.

14.04.2006 року відповідачкою сплачено 600 грн. винагороди за оформлення платіжної картки.

Таким чином, виходячи з зазначених у графіку належних до сплати сум, загальна сума боргу відповідачки складає 6 157,67 грн.

Уточнений позов на суму 30 781,96 грн. представник позивача ОСОБА_3 визнала частково у сумі 6 094,57 грн. та додатково пояснила, що відповідно до графіка погашення кредиту та відсотків, ОСОБА_2 належало сплатити всього 19 094,64 грн., з яких 15 000 грн. - тіло кредиту, а 4 094,64 грн. - 32 % за користування кредитом.

Із графи 9 другого розрахунку до уточненої заяви видно, що ОСОБА_2 погасила 4 994,24 грн. із належних 4 094,64 грн., а загальна сума, яка виплачена нею відповідно до кредитного договору, становить 12 999,92 грн.

Таким чином, із належних до сплати за кредитним договором 19 094,64 грн. підлягає сплаті загальна сума заборгованості 6 094,57 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 6 094,57 грн., до якої включена прострочена заборгованість за кредитом (тіло кредиту з відсотками за користування кредитом).

Позивачем до уточненої позовної заяви наданий «розрахунок заборгованості», який у собі не містить обґрунтованих розрахунків.

Пунктом 3.1 кредитного договору передбачена сплата за користування кредитом 32 % річних.

За користування кредитом у розмірі 32 % річних - відповідно до графіка погашення кредиту і процентів - визначена загальна сума 4 094,64 грн.

Станом на 29.08.2007 р. у ОСОБА_2 не було заборгованості по процентам за користування кредитом.

За таких обставин позивач безпідставно нарахував заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 11 668,39 грн.

Ні у розрахунку, ні в уточненій позовній заяві не зазначено: на якій підставі позивач нарахував заборгованість за процентами - несплачені проценти на прострочену заборгованість.

Позивач не зазначив на підставі якої норми права та яких пунктів кредитного договору, виходячи з яких розрахунків нарахована заборгованість по пені.

Ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік, яка застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 5.6 кредитного договору строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагород, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлений тривалістю 5 років.

На час укладення кредитного договору ОСОБА_2 знаходилась у скрутному матеріальному становищі, тому вона - не являючись фахівцем у галузі права - змушена була погодитися на умови договору, які суперечать вимогам закону про загальну і спеціальну позовну давність.

Станом на 15.10.2012 р. сплив встановлений договором 5-річний строк позовної давності. За таких обставин, заявлені позивачем 26.02.2013 р. нові позовні вимоги є необґрунтованими

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також ти проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

В суді встановлено:

На підставі кредитного договору №12107 cred від 14.04.2006 р. між ПриватБанком та ОСОБА_2, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язувався надати ОСОБА_2 строковий кредит в розмірі 15 000 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, що відкривається банком у день укладення договору, а ОСОБА_2 зобов'язувалась повернути отриманий кредит, сплатити відсотки у розмірі 32 % річних, штраф, пеню за порушення зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 0,2 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення платежу та винагороди у сумі 600 грн. при укладенні договору. Строк повного погашення кредиту - 15.10.2007 р. /а.с. 12-14/.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору у відповідності до ст. 212 ЦК України при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання по погашенню кредиту, згідно з графіком та п.п. 1.4, 2.3.1., 3.3 цього договору чи порушення п.2.2.8 цього договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі річних, розрахованих від суми залишку непогашеної згідно з графіком заборгованості по кредиту.

Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відростків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів встановлюється за даним договором тривалістю 5 років. /п.5.6 кредитного договору, а.с. 13/.

Позивач звернувся до суду з первинним позовом 17.05.2012 р., по справі було ухвалено, а згодом скасовано заочне рішення, тому справа по суті не розглянута до березня 2013 р.

Позивач позовні вимоги змінював тричі. При зверненні до суду сума позову складала 25 023,02 грн., яка складалась з 6 999,43 грн. - заборгованість за кредитом, 18 023,59 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом. 20.02.2013 р. банк уточнив позовні вимоги, заявивши до стягнення 18 169,82 грн., з них: 6 536,28 - заборгованість за кредитом, 11 633,54 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом. 27.02.2013 р. банк втретє уточнив позовні вимоги, заявивши до стягнення 30 781,96 грн., з них: 6 536,28 грн. - заборгованість за кредитом, 11 668,39 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 12 577,29 грн. - заборгованість по пені.

Позов задовольняється частково у зв'язку з застосуванням судом строку позовної давності до позовних вимог про стягнення пені.

П'ятирічний строк позовної давності за договором закінчився 15.10.2012 р.

Суд не може погодитися з позицією представника позивача, яка наполягала на тому, що банк, заявивши вимогу про стягнення пені, лише збільшив суму заявленого позову, на що має право відповідно до вимог ст.31 ЦПК України, та пристає на бік представника відповідача, погоджуючись з тим, що за обставинами даної справи пеня є предметом позову, який позивач мав право змінити тільки до початку розгляду судом справи по суті.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1070/0/4-13 від 16.01.2013 р. у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк якого минув. У зв'язку з цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку.

З розрахунку заборгованості вбачається, що тіло кредиту, не повернуте позичальником, складає 6 536,28 грн. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заборгованість за процентами за користування кредитом складає 11 668,39 грн., у цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню. Їх розрахунок, виходячи з умов кредитного договору про те, що за користування кредитом позичальник платить проценти у розмірі 32 % річних, визнається судом правильним. Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 сплатила всі проценти за кредитом, а розмір відсотків за користування кредитом, які нараховуються на залишок непогашеної заборгованості у п.3.2 кредитного договору не визначений, є помилковими, оскільки в п.3.2 кредитного договору чітко зазначено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по погашенню кредиту згідно з графіком, позичальник платить банку проценти за користування кредитом в розмірі річних, розрахованих від суми залишку непогашеної згідно з графіком заборгованості по кредиту, а те, що річні проценти складають 32 % чітко прописано у п.3.1 кредитного договору. Відповідно до умов п.3.3 договору банк мав право кошти, які надходили в рахунок платежів по кредиту спрямовувати на виплату перш за все винагород і комісій, далі - прострочених процентів по кредиту, далі - процентів по кредиту, далі - простроченої заборгованості по кредиту. Оскільки ОСОБА_2 порушила графік погашення кредиту, у її представника в суді нема підстав наполягати на тому, що всі кошти, які нею вносились мають бути віднесені на погашення процентів за кредитом.

Наполягання представника відповідача на тому, що 600 грн. - винагороду за оформлення платіжної картки також слід зарахувати на погашення кредиту, оскільки на офіційному сайті банку вона знайшла повідомлення про те, що платіжна картка оформлюється безкоштовно не приймаються судом до уваги, оскільки кредитний договір укладався у 2006 р. та винагорода за оформлення платіжної картки передбачена п.3.5 кредитного договору.

Таким чином, на користь банку підлягають стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 6 536,28 грн. та заборгованість за процентами в сумі 11 668,39 грн.

Оскільки судом прийнято рішення про відмову в стягненні пені за кредитним договором на підставі пропуску строку позовної давності, питання про наявність істотних обставин, які спонукали ОСОБА_2 на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для неї умовах та її тяжке матеріальне становище на даний період, що може братися до уваги судом при визначенні розміру стягнення неустойки (пені), судом у даному рішенні не обговорюється.

Про визнання окремих умов кредитного договору такими, що порушують права споживача та недійсними позовних вимог не заявлено, тому це питання при прийнятті рішення судом не обговорюється.

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, витрати позивача на сплату судового збору стягуються з відповідача у мінімально можливому розмірі по цій категорії справ 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 610-612, 614-615 ЦК України ,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість за кредитними договором № 12107 cred від 14.04.2006 року в сумі 18169,82 грн. (вісімнадцять тисяч сто шістдесят дев'ять гривень, вісімдесят дві копійки) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299.

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень, сорок копійок) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО 305299.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення у повному обсязі буде виготовлено 28 березня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської обл. протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя Т.Т. Русанова