Постанова № 30247172, 22.03.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року м. Луцьк Справа № 803/399/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі Литвиненко І.П.,

за участю представника позивача Максимчука Ю.В.,

представника відповідача Решетника О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» (далі - позивач, ТзОВ «Турія-Агро», товариство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Луцька ОДПІ, інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001912201 від 22 жовтня 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 вересня 2012 року Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2012 року. Результати вказаної перевірки оформлені актом від 24 вересня 2012 року №453415-2/37259205. Перевіркою встановлено, що товариство сформувало податковий кредит за липень 2012 року з порушенням вимог абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме не включило податкові накладні, які виписані 01 липня 2011 року та 19 липня 2011 року протягом 365 календарних днів у відповідному звітному періоді. Крім того, податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не дає права покупцю на включення їх для формування податкового кредиту. Заява про відмову постачальника надати податкову накладну до декларації за липень 2012 року подана з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки, на думку податкового органу, ТзОВ «Турія-Агро» мало право включити до податкового кредиту зазначені податкові накладні за липень 2011 року із наданням відповідної скарги. На підставі висновків вищезазначеної перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2012 року №0001912201, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року на 2 727 322,00 грн.

Позивач з викладеними висновками податкового органу не погоджується на підставі нижчевикладеного. Зокрема, товариство вказує, що ним були дотримані вимоги абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту за липень 2012 року, оскільки податкові накладні за 01 липня 2011 року та 19 липня 2011 року, на його думку, включені в межах 365 денного строку передбаченого цією нормою. Крім того, ТзОВ «Турія-Агро» дотрималося порядку надання скарги (заяви) на продавця товарів, який не зареєстрував податкові накладні у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, оскільки така скарга подається разом з декларацією, в якій безпосередньо формується податковий кредит, тобто у липні 2012 року. Зазначена правова позиція також викладена в листі Державної податкової служби від 17 листопада 2011 року №6451/7/15-3117-10. На підставі вищевикладеного позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001912201 від 22 жовтня 2012 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Додатково у судовому засіданні пояснив, що ТзОВ «Турія-Агро» до скарги на свого контрагента - ТзОВ «Лотекс» додало всі необхідні первинні документи, що підтверджують факт отримання товару, а саме: нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу та акти прийому-передачі товару. Крім того, на думку представника позивача, Луцька ОДПІ не вправі була приймати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки мала прийняти його під час попередньої перевірки, яка оформлена актом від 28 серпня 2012 року.

Відповідач у своїх письмових запереченнях від 11 березня 2013 року (а.с.55-57) та додаткових поясненнях від 19 березня 2013 року (а.с.64) позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову на підставі нижчевикладеного. Інспекція вказує, що актом камеральної перевірки від 28 серпня 2012 року №4086/15-2/37259205 податкове повідомлення-рішення не приймалося, оскільки останнім зменшувався рядок 19 декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року - від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту та запропоновано платнику відобразити результати акту перевірки в декларації за серпень 2012 року в рядку 21.3 декларації. Вказує, що податкові накладні, які виписані 01 липня 2011 року могли бути включені не пізніше податкового періоду червня 2012 року. Крім того, на думку відповідача, додаток 8 до податкової декларації за липень 2012 року поданий з порушенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки товариством не додані копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів та не всі первинні документи, що засвідчують отримання товару. На підставі вищезазначеного Луцька ОДПІ просить суд відмовити у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні додатково пояснив, що всупереч пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТзОВ «Турія-Агро» до скарги на продавця товарів (додатку 8 до декларації з ПДВ) не додало копії податкових накладних, які, на його думку, є важливими первинними документами, які обов'язково мають надаватися платником податку для підтвердження факту отримання товарів та не додано всіх первинних документів, що засвідчують отримання товару згідно поданих податкових накладних. Відтак, представник інспекції вважає, що позивачем неправомірно сформований податковий кредит по операціям з його контрагентом - ТзОВ «Лотекс» у липні 2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлено, що старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління обліку юридичних осіб Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби 24 вересня 2012 року проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності ТзОВ «Турія-Агро» з податку на додану вартість за серпень 2012 року, результати якої оформлені актом від 24 вересня 2012 року №4534/15-2/37259205 (а.с.7-9).

Перевіркою встановлено, що товариство сформувало податковий кредит за липень 2012 року з порушенням вимог абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: не включило податкові накладні від 01 липня 2011 року №№1, 4, 7 та від 19 липня 2011 року №2, 3, 5, 6, 8, 9 протягом 365 календарних днів у відповідному звітному періоді. Крім того, податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не дає права покупцю на включення їх для формування податкового кредиту. Заява (скарга) про відмову постачальника надати податкову накладну до декларації за липень 2012 року подана з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України оскільки, на думку податкового органу, ТзОВ «Турія-Агро» мало право включити до податкового кредиту зазначені податкові накладні за липень 2011 року із наданням відповідної скарги у той же період.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося представниками сторін, інспектором Луцької ОДПІ при складанні акту перевірки були допущені описки в даті складання податкових накладних. Як підтверджується матеріалами справи 01 липня 2011 року виписана лише податкова накладна №1 в якій ПДВ становить 131 321,65 грн. (а.с.74), а решта податкових накладних (№№2-9) виписані 19 липня 2011 року (а.с.74-82).

На підставі висновків вищезазначеної перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2012 року №0001912201, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року на 2 727 322,00 грн. (а.с.10).

Надаючи правову оцінку обставинам у справі суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» зареєстровано як юридична особа 10 вересня 2010 року Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 №139712 (а.с.49).

Підприємство є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість серія НБ №421417 (а.с.50).

Як встановлено судом, Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотекс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» (покупець) укладені наступні договори купівлі-продажу:

- від 10 грудня 2010 року ціною 787 929,92 грн., з яких ПДВ становить 131 321,65 грн. (а.с.91-93);

- від 19 липня 2011 року ціною 12 842 400,00 грн.,з яких ПДВ становить 2 140 400,00 грн. (а.с.95-96);

- від 19 липня 2011 року ціною 19 080,00 грн.,з яких ПДВ становить 3 180,00 грн. (а.с.98-99);

- від 19 липня 2011 року ціною 256 800,00 грн.,з яких ПДВ становить 42 800,00 грн. (а.с.100-102);

- від 19 липня 2011 року ціною 7 080,00 грн.,з яких ПДВ становить 1 180,00 грн. (а.с.104-105);

- від 19 липня 2011 року ціною 6 240,00 грн.,з яких ПДВ становить 1 040,00 грн. (а.с.107-108);

- від 19 липня 2011 року ціною 1 186 800,00 грн.,з яких ПДВ становить 197 800 грн. (а.с.110-111);

- від 19 липня 2011 року ціною 645 600,00 грн.,з яких ПДВ становить 107 600,00 грн. (а.с.113-114);

- від 19 липня 2011 року ціною 612 000,00 грн.,з яких ПДВ становить 102 000,00 грн. (а.с.116-117);

Вищезазначені договори були посвідчені приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровані в реєстрі за №№1128, 1124, 1108, 1103, 1134, 1113, 1119 та зареєстровані в Волинському обласному бюро технічної інвентаризації, що підтверджується відповідними відмітками на них.

Загальний розмір податку на додану вартість за вищезазначеними договорами становить 2 727 322,00 грн.

На підтвердження виконання вказаних договорів між ТзОВ «Лотекс» та ТзОВ «Турія-Агро» укладені акти приймання-передачі від 01 липня 2011 року (а.с.94) та від 19 липня 2011 року (а.с.97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118).

Судом встановлено, що ТзОВ «Лотекс» виписало ТзОВ «Турія-Агро» наступні податкові накладні:

- від 01 липня 2011 року №1 в якій ПДВ становить 131 321,65 грн. (а.с.74);

- від 19 липня 2011 року №2 в якій ПДВ становить 2 140 400,00 грн. (а.с.75);

- від 19 липня 2011 року №3 в якій ПДВ становить 3 180,00 грн. (а.с.76);

- від 19 липня 2011 року №4 в якій ПДВ становить 42 800,00 грн. (а.с.77);

- від 19 липня 2011 року №5 в якій ПДВ становить 1 180,00 грн. (а.с.78);

- від 19 липня 2011 року №6 в якій ПДВ становить 1 040,00 грн. (а.с.79);

- від 19 липня 2011 року №7 в якій ПДВ становить 197 800,00 грн. (а.с.80);

- від 19 липня 2011 року №8 в якій ПДВ становить 107 600,00 грн. (а.с.81);

- від 19 липня 2011 року №9 в якій ПДВ становить 102 000,00 грн. (а.с.82).

Факт отримання ТзОВ «Турія-Агро» податкових накладних підтверджується розділом ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012 року (а.с.83-90).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні, вищезазначені податкові накладні не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» 20 серпня 2012 року подало до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року, в якій сформувало податковий кредит за податковими накладними №1 від 01 липня 2011 року та №№2-9 від 19 липня 2011 року у загальному розмірі 2 727 322,00 грн., що підтверджуються рядком 10 розділу ІІ податкової декларації (а.с.24).

Матеріалами справи підтверджується, що разом з декларацією з податку на додану вартість позивачем подано додаток №8 до неї, а саме заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (а.с.25) в якій відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України товариство заявило про порушення ТзОВ «Лотекс» порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме:

- податкової накладної №1 від 01 липня 2011 року на суму 131 321,65 грн.;

- податкової накладної №2 від 19 липня 2011 року на суму 2 140 400,00 грн.;

- податкової накладної №7 від 19 липня 2011 року на суму 197 800,00 грн.;

- податкової накладної №8 від 19 липня 2011 року на суму 107 600,00 грн.;

- податкової накладної №9 від 19 липня 2011 року на суму 102 000,00 грн.

При цьому, як підтверджується матеріалами справи, позивач надав в якості первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів договори купівлі продажу та акти приймання передачі до них, як того вимагає чинне законодавство (а.с.73).

При цьому, суд зазначає, що ні в акті перевірки ні представником відповідача у судовому засіданні зауважень щодо форми та змісту заяви із скаргою не було.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ТзОВ «Турія-Агро» придбавало згідно договорів купівлі-продажу товар у ТзОВ «Лотекс» з оформленням актів приймання-передачі.

За правилами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, судом взято до уваги правило пункту 11 Підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» Прикінцевих положень Податкового кодексу України відповідно до якого реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року.

Проаналізувавши вищезазначені положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що податкові накладні, які виписані з 01 липня 2011 року та у яких сума податку на додану вартість становить більше 100 тисяч гривень підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, в той час як податкові накладні на меншу суму - не підлягають реєстрації у цьому реєстрі.

Відтак, суд приходить висновку, що податкові накладні №1 від 01 липня 2011 року на суму 131 321,65 грн., №2 від 19 липня 2011 року на суму 2 140 400,00 грн., №7 від 19 липня 2011 року на суму 197 800,00 грн., №8 від 19 липня 2011 року на суму 107 600,00 грн., №9 від 19 липня 2011 року на суму 102 000,00 грн. підлягали обов'язковій реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, проте не були зареєстровані контрагентом позивача - ТзОВ «Лотекс».

Разом з тим, суд зазначає, що податкові накладні від 19 липня 2011 року №3 на суму 3 180,00 грн., №4 на суму 42 800,00 грн., №5 на суму 1 180,00 грн., №6 на суму 1 040,00 грн. не підлягали реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних згідно Прикінцевих положень Податкового кодексу України.

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судом встановлено, що на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з порушенням ТзОВ «Лотекс» порядку реєстрації податкових накладних від 01 липня 2011 року №1 та від 19 липня 2011 року №№7-9, ТзОВ «Турія-Агро» подало заяву із скаргою на свого контрагента разом з відповідними первинними документами - договорами купівлі-продажу та актами приймання-передачі товарів (а.с.73).

Не заслуговує на увагу суду посилання представника відповідача, що позивачем до вищезазначеної заяви не додано всіх необхідних первинних документів, а саме платіжних доручень, що підтверджують факт сплати коштів за отриманий товар, а також податкових накладних на підставі нижчевикладеного.

Аналіз абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України дає підстави суду дійти висновку, що до заяви із скаргою на постачальника додаються:

1) або товарні чеки чи інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг;

2) або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями пункту 198.2 статті 198.2 Податкового кодексу України, відповідно до якого датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

1) або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

2) або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Системний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України дає підстави суду дійти висновку, що в залежності від моменту виникнення у платника податку права на податковий кредит (або списання коштів з банківського рахунку, або отримання товарів чи послуг), до заяви зі скаргою на свого постачальника від додає відповідні докази здійснення господарської операції - або розрахункові документи, або первинні документи, що підтверджують факт отримання товарів чи послуг.

У розглядуваному судом випадку, першою з подій у зв'язку з якою у Товариства з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» виникло право на формування податкового кредиту по операціям з ТзОВ «Лотекс» було отримання позивачем товарів на підставі відповідних актів прийому-передачі від 01 липня 2011 року та від 19 липня 2011 року.

Оскільки абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не передбачено одночасного подання розрахункових документів та первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» до заяви зі скаргою на ТзОВ «Лотекс» не було зобов'язано подавати платіжні доручення, які підтверджують факт перерахування коштів, оскільки першою з подій було отримання товарів на підставі актів прийому-передачі від 01 липня 2011 року та 19 липня 2011 року.

Доводи представника Луцької ОДПІ, щодо обов'язку товариства разом з заявою зі скаргою на свого постачальника подавати податкові накладні спростовуються наступним.

Поняття первинного документу закріплено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якої первинні документи - фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Одночасно, поняття податкової накладної закріплено у статті 201 Податкового кодексу України. Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Відповідно до пункту 201.6 цієї ж статті, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Аналіз абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України дає підстави суду дійти висновку, що до заяви зі скаргою на свого постачальника платник податку зобов'язаний подати не всі первинні документи, а лише ті, які підтверджують факт отримання товарів чи послуг.

Крім того, на думку суду, механізм формування податкового кредиту, який встановлений в абзаці 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за своїм змістом та призначенням передбачає відсутність у платника податку основного документу на підставі якого формується податковий кредит - податкової накладної, а відтак надає право такому платнику сформувати податковий кредит на підставі інших документів - розрахункових (платіжних доручень, квитанцій, товарних чеків тощо) або первинних (договорів, актів приймання-передачі, видаткових накладних тощо).

Оскільки податкова накладна не фіксує факт отримання товарів чи послуг, а є лише податковим та одночасно розрахунковим документом, який фіксує податкові зобов'язання з податку на додану вартість продавця товарів (послуг) та право на податковий кредит покупця цих товарів (послуг), суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» не було зобов'язано подавати до заяви зі скаргою на свого постачальника копії відповідних податкових накладних.

Суд також не приймає доводів Луцької ОДПІ викладених у акті перевірки від 24 вересня 2012 року №4534/15-2/37259205 про порушення строків подання заяви зі скаргою на свого постачальника, оскільки за змістом абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України така заява подається саме у тому податковому періоді, в якому безпосередньо формується податковий кредит, тобто в даному випадку товариство правомірно подало такі заяви разом з податковою декларацією за липень 2012 року.

Відтак, на підставі вищевикладеного, проаналізувавши доводи сторін щодо правомірності подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» заяви зі скаргою на свого постачальника, суд дійшов висновку, що така заява подана у строк, порядок та в спосіб, який передбачений Податковим кодексом України, з доданням всіх необхідних первинних документів, а доводи викладені в акті перевірки та пояснення представника відповідача щодо цього є необґрунтованими та безпідставними і судом до уваги не беруться.

Одночасно щодо строків включення податкових накладних виписаних у липні 2011 року до складу податкового кредиту за липень 2012 року суд зазначає наступне.

В акті перевірки від 24 вересня 2012 року №4534/15-2/37259205 податковим органом зроблений висновок, що податковий кредит сформований позивачем за рахунок податкових накладних за липень 2011 року в порушення абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Суд частково погоджується з вищезазначеним доводом податкової інспекції на підставі нижчевикладеного.

За правилами абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як встановлено судом податкова накладна №1 виписана контрагентом позивача 01 липня 2011 року, в той час як решта податкових накладних (№№2-9) - 19 липня 2011 року.

Суд визнає загальновідомими обставинами, що 2012 рік був високосним, а відтак мав один додатковий календарний день - 29 лютого 2012 року. За таких обставин обчислення строку передбаченого абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України має відбуватися з врахуванням того, що:

- липень 2011 року мав 31 календарний день;

- серпень 2011 року мав 31 календарний день;

- вересень 2011 року мав 30 календарних днів;

- жовтень 2011 року мав 31 календарний день;

- листопад 2011 року мав 30 календарних днів;

- грудень 2011 року мав 31 календарний день;

- січень 2012 року мав 31 календарний день;

- лютий 2012 року мав 29 календарних днів;

- березень 2012 року мав 31 календарний день;

- квітень 2012 року мав 30 календарних днів;

- травень 2012 року мав 31 календарний день;

- червень 2012 року мав 30 календарних днів;

Відтак, судом встановлено, що період з 1 липня 2011 року по 30 червня 2012 року мав 366 календарних днів.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» за правилами абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України мало право включити податкові накладні, які були виписані у липні 2011 року до складу податкову кредиту у тому податковому періоді, на який припадає 365 день з дня виписки відповідної накладної, а саме:

- податкову накладну від 01 липня 2011 року №1 в якій ПДВ становить 131 321,65 грн. - до 30 червня 2012 року (а.с.74);

- податкові накладні №№2-9 від 19 липня 2011 року в яких загальна сума ПДВ становить 2 596 000,00 грн. - до 18 липня 2012 року (а.с.75-82).

За таких обставин, оскільки останній день 365 денного строку включення податкової накладної №1 від 01 липня 2011 року до складу податкового кредиту припадає на 30 червня 2012 року, тобто за звітний податковий період червня 2012 року, декларацію з якого позивач мав подати до 20 липня 2012 року, тому суд дійшов висновку, що позивач неправомірно сформував податковий кредит за зазначеною податковою накладною у липні 2012 року (декларація подається до 20 серпня 2012 року), оскільки пропустив відповідний строк, чим порушив абзац 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Решта податкових накладних №№2-9 від 19 липня 2011 року правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту, оскільки останній день 365 денного строку передбаченого абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (18 липня 2012 року) припадає на звітний податковий період липня 2012 року.

При цьому суд не приймає посилання позивача на Узагальнюючу податку консультацію щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, яка затверджена Наказом Державної податкової служби від 16 лютого 2012 року №127, оскільки зазначений документ носить роз'яснювальний характер та не враховує особливостей обчислення строків у високосні роки, які мають додатковий календарний день.

Крім того, суд зазначає, що позивач не був позбавлений права на формування податкового кредиту у будь-який з податкових періодів в межах 365 денного строку з дня виписки податкової накладної. Той факт, що ТзОВ «Турія-Агро» згідно реєстру отриманих податкових накладних отримало податкову накладну №1 виписану 01 липня 2011 року лише 01 липня 2012 року (а.с.87) не позбавляло останнього права на формування податкового кредиту у порядку, який визначений абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, тобто без податкової накладної, а саме шляхом подачі на свого постачальника скарги з первинними документами, що підтверджують факт придбання товарів, або відповідних розрахункових документів.

Не заслуговують на увагу суду посилання представника позивача на те, що відповідач мав право прийняти оскаржуване податкове повідомлення-рішення лише за результатами перевірки, яка оформлена актом №3086 від 28 серпня 2012 року, та не мав права приймати оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки №4534/15-2/37259205 від 24 вересня 2012 року враховуючи нижчевикладене.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Оскільки ТзОВ «Турія-Агро» сформувало від'ємне значення з податку на додану вартість у серпні 2012 року, а дані податкових перевірок та від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків свідчать про часткове порушення товариством порядку формування податкового кредиту, тому податковий орган був вправі прийняти податкове повідомлення-рішення в будь-якому податковому періоді, в межах строку визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Як визначено статтями 7 та 11 Кодексу адміністративного судочинства України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є офіційне з'ясування всіх обставин у справі, який полягає у тому, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі судом встановлено, а відповідачем, суб'єктом владних повноважень, у своїх письмових поясненнях від 19 березня 2013 року (а.с.64) доведено, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2012 року №0001912201 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ТзОВ «Турія-Агро» на 131 321,65 грн., яке сформовано на підставі податкової накладної №1 від 01 липня 2011 року, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби діяла правомірно.

Однак, відповідач належними та допустимими доказами не довів, що він діяв правомірно приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ТзОВ «Турія-Агро» на 2 596 000,00 грн., яке сформоване на підставі податкових накладних №№2-9 від 19 липня 2011 року.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби при винесенні податкового-повідомлення рішення від 22 жовтня 2012 року №0001912201 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ТзОВ «Турія-Агро» на 2 596 000,00 грн., яке сформоване на підставі податкових накладних №№2-9 від 19 липня 2011 року не довела, що діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також не дотрималася інших вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» правомірно сформувало у липні 2012 року податковий кредит з податку на додану вартість по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотекс» у розмірі 2 596 000,00 грн. за податковими накладними №№2-9 від 19 липня 2011 року відповідно до Податкового кодексу України, однак пропустило строк на включення до складу податковому кредиту податкової накладної №1 від 01 липня 2011 року на суму 131 321,65 грн., тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 22 жовтня 2012 року №0001912201 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 596 000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

В решті позовних вимог слід відмовити.

За правилами частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. відповідно до платіжного доручення №364 від 21 лютого 2013 року (а.с.2).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, тому на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» з Державного бюджету України слід присудити судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме 2 183,43 грн.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2012 року №0001912201 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 22 жовтня 2012 року №0001912201 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 596 000,00 грн. (два мільйони п'ятсот дев'яносто шість тисяч гривень).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» судовий збір у розмірі 2 183,43 грн. (дві тисячі сто вісімдесят три гривні сорок три копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст постанови виготовлений 27 березня 2013 року.