Рішення № 30244809, 22.03.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/16131/2012

Провадження № 2/344/1528/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретаря Сивухіної Ю.Ю., Гречун Т.Б.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача по довіреності № 35 від 21.01.2013 року ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» про визнання припиненим договору поруки та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання припиненим договору поруки від 15 серпня 2006 року № 1/11028630000-П, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 20.02.2013 року до участі в справі допущено товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.08.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») (далі Банк) в особі начальника відділення № 452 Івано-Франківського управління ЗРД АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_4 та громадянином ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11028630000, за умовами якого позичальник одержав у Банку кредит в сумі 8632 швейцарських франків, що еквівалентно 35 218 грн. 56 коп. зі сплатою 8,2% річних за користування кредитними коштами, та кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 12.08.2011 року. З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань між Банком, позивачем та позичальником 15.08.2006 року було укладено договір поруки №1/11028630000-П, згідно з п. 1.1 якого, позивач поручився перед Банком відповідати за зобов'язаннями позичальника, що виникли з кредитного договору № 11028630000 від 15.08.2006 року, включаючи повернення основної суми кредиту 8632 швейцарських франків, що еквівалентно 35 218 грн. 56 коп. до 12.08.2011 року, сплату процентів за користування кредитом з розрахунку 8,2% річних, сплату комісій та штрафних санкцій у розмірі і у випадках передбачених кредитним договором. Кредитний договір в редакції від 15.08.2006 року, з яким був ознайомлений позивач та за виконання якого поручався містить такі істотні умови: сума кредиту - 8632 швейцарських франків, що еквівалентно 35 218 грн. 56 коп.; кінцева дата повернення кредиту - 12.08.2011 року; мета використання - на придбання автомобіля ВАЗ-21093; ставка процентів - 8,2% річних. Жодних інших платежів кредитний договір в редакції від 15.08.2006 року не передбачав. В жовтні 2011 року він одержав позовну заяву Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором №11028630000 від 15.08.2006 року. З позовної заяви з'ясував, що в період з 15.07.2008 року відсоткова ставка змінювалась та становила 11,20%, 13,20% та 15,20% річних. Про збільшення процентної ставки його, як поручителя, не було повідомлено, чим фактично Банк та позичальник збільшили обсяг його, поручителя, відповідальності.. Позивач не одержував жодних повідомлень про збільшення відсоткової ставки.

В судовому засіданні позивач та його представник позивача вимогу позову підтримали з мотивів наведених в позовній заяві.

Представник відповідача публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в попередньому судовому засіданні вимоги позову не визнав. Надалі в судові засідання представник позивача не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представники третьої особи в судове засідання не з'являвся, подав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника. Також надав суду письмові заперечення на позов. Просив в позові відмовити.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту ч.1 ст.638 та ст. 1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно зі статтями 553, 554 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

15 серпня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») (далі Банк) та ОСОБА_3 (далі позичальник) було укладено кредитний договір №11028630000 (надалі Договір) (а.с.7-11), за умовами якого позичальник одержав у Банку кредит в сумі 8632 швейцарських франків, що еквівалентно 35 218 грн. 56 коп. Пунктом 1.1 Договору визначено розмір відсотків за користування кредитом - 8,2% річних протягом 30 календарних днів з дати видачі кредиту. (а.с.7 зв.).

З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання між позивачем та відповідачами було укладено договір поруки №1/11028630000-П від 15 серпня 2006 року (а.с.6). Згідно з п. 1.1 договору поруки, позивач поручався перед Банком відповідати за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №11028630000 від 15.08.2006 року в національній валюті, за умовами якого останній зобов'язаний по 12.08.2011 року включно у порядку, строки та на умовах встановлених Договором повернути кредит у розмірі 8632 швейцарських франків, що еквівалентно 35 218 грн. 56 коп., сплатити проценти за користування ним у розмірі 8,2% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Договором.

Отже, п. 1.3 договору поруки чітко визначено, що відсоткова ставка становить 8,2% річних, про можливість зміни відсоткової ставки в договорі поруки не йдеться.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, який надійшов на адресу позивача від Банку (а.с.12-16), відсоткову ставку збільшено з 31.03.2008 року, та надалі вона також збільшувалась.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Додаткового договору про зміну договору поруки сторонами укладалось, таких доказів суду не надано.

Доказів про те, що позивач був повідомлений про зміну відсоткової ставки, відповідачами не надано суду.

Отже, сторони кредитного договору №11028630000 від 15 серпня 2006 року змінили умови договору із збільшенням об'єму відповідальності без згоди поручителя за відсутності в договорі поруки №1/11028630000-П від 15 серпня 2006 року вказівки на те, що такі зміни можливі без повідомлення поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо (інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 року).

Твердження представника третьої особи в письмових запереченнях про те, що внесені зміни не порушили права поручителя та умов договору поруки, спростовуються копією розрахунку заборгованості за кредитним договором.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому разі звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого частиною першою статті 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки такою, що припинена).

Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання припиненим договору поруки №1/11028630000-П від 15 серпня 2006 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі вищенаведеного, відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, ст. ст. 3, 12, 13, 14, 15, 16, 20, 257, 553, 554, 559 ч.1, 635 ч.1, 654, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 11, 60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» про визнання припиненим договору поруки та стягнення судових витрат задовольнити.

Визнати договір поруки від 15 серпня 2006 року № 1/11028630000-П, укладений між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - припиненим.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», місцезнаходження якого м. Харків, проспект Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750 та ОСОБА_3, жителя с. Вікторів, Галицького району Івано-Франківської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 - по 53 грн. 65 коп. судового збору з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 березня 2013 року.

Суддя Бабій О.М.