Постанова № 30244359, 28.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1869/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1708,80 грн., фінансових санкцій в сумі 170,00 грн. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7413,32 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області (далі - Позивач або УПФУ в Кодимському районі Одеської області) звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач або ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1708,80 грн., фінансових санкцій в сумі 170,00 грн. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7413,32 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» просить стягнути вказану заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася про місце, дату, та час судового засідання була повідомлена належним чином, заперечення на позовну заяву не подала, про причини неявки до суду не повідомила.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до Указу Президента №121/2001 від 01.03.2001 року «Про положення про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п. 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 06.11.1996 року зареєстрована Кодимською районною державною адміністрацією, як фізична особа - підприємець, номер запису 2 537 017 0000 002236, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 4).

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Частинами 3 та 4 ст. 15 встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Крім того, у відповідності до ст.1 Закону України №-2464-IV під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 ст.3 Закону України №2464-IV передбачено, що єдиний внесок є загальнообов'язковим платежем.

Згідно п. 5 ст.7 Закону України № 2464 - IV єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ст.9 Закону України №2464-IV та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010р. № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за №994/18289 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно встановлених законодавством строків і тарифів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 8, 12 ст. 9 даного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як встановлено судом, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФУ в Кодимському районі Одеської області та відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 06.11.1996 року зареєстрована як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010р. № 2461-VI, платники спрощеної системи оподаткування зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Крім того, відповідно підпункту 3.2 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309 зазначено, що фізичні особи - підприємці самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку звіт за 2010 рік подається за формою встановленою Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року № 26-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 року за № 1136/17152.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України від 01.04.2011р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинна сплатити страхові внески за 2010 рік на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1828,80 грн. (зворотній лист а.с. 19).

Судом встановлено, що в порушення вказаних вище вимог Закону відповідач за липень-грудень 2010 року не проводила в повному обсязі та в установлені строки сплату страхових внесків, в результаті чого утворився борг в сумі 1708,80 грн. про що свідчить картка особового рахунку фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та розрахунок заборгованості (а.с. 5, 6-12).

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків, які своєчасно нараховані та несплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 зазначеного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків - недоїмкою.

Згідно п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначенні правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з ч. 3 ст. 6 зазначеного Закону, управлінням надсилались відповідачу вимоги про сплату боргу № ф 238/1 від 05.08.2010 року, № 20 від 09.11.2010 року, № 380 від 05.01.2011 року (а.с. 15-17).

Відповідно до п.15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Пунктом 10 ст. 20 зазначеного Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на страхувальників за несплату або несвоєчасну сплату накладається штраф незалежно від строку затримки платежів в розмірі 10 % від недоплаченої суми.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Нарахування фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», УПФУ в Кодимському районі Одеської області у відношенні до ФОП ОСОБА_1 на суми несвоєчасно сплачених відповідачем страхових внесків застосовано фінансові санкції в сумі 170,00 грн.

Також судом встановлено, що відповідно до картки - розрахунку сплати єдиного внеску у відповідача існує недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 7413,32 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою єдиного внеску за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

Судом встановлено, що УПФУ в Кодимському районі Одеської області відповідачу була виставлена вимога про сплату боргу № ф 29 від 22.02.2012 року на суму боргу 4010,30 грн. (а.с. 18).

Згідно вимог ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протягом десяти робочих днів із дня одержання вимог про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки, проте судом встановлено, що заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків не погашена, що підтверджується карткою особового рахунку платника.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків в сумі 1708,80 грн., фінансових санкцій в сумі 170,00 грн. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7413,32 грн. не сплачена та складає у загальному розмірі 9292 грн. 12 коп., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного соціального внеску та обґрунтованим розрахунком боргу.

Відповідачем не подано до суду доказів, щодо сплати даної заборгованості у сумі 9292 грн. 12 коп. та доказів оскарження вимог Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області про сплату боргу.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі поданих позивачем доказів, з урахуванням встановлених фактів суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1708,80 грн., фінансових санкцій в сумі 170,00 грн. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7413,32 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 66000, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області кошти в загальній сумі 9292 грн. 12 коп., з яких: заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1708,80 грн. та фінансових санкцій в сумі 170,00 грн. перерахувати на р/р № 25605301004025 у філії Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845, код ЄДРПОУ 24528773 та заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7413,32 грн. перерахувати на р/р № 37195104001525 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 24528773.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 28 березня 2013 року.

Суддя С.О. Cтефанов